Философия/4. Философия культуры

К.іст.н. Крот В. О., студент Савінцев М. М.

Кременчуцький національний університет ім. М. Остроградського, Україна

Роль знаків-індексів у сприйнятті явищ суспільного життя

Упродовж всього історичного розвитку людина якомога глибше і краще намагалася пізнати об’єктивний світ. Оскільки результатом пізнання є оброблена інформація, то основними засобами її фіксації і конвенційності виступають знаки, провідну роль серед яких відіграють знаки-індекси.

Дослідження концепції розробки і використання знаків-індексів проводили такі вчені: Чарльза Пірс [1], Чарльз Моріс [2], Сергій Кулішов [1] та інші.

Завдання дослідження: розкрити фізичні і логічні характеристики знаків-індексів; з’ясувати основні аспекти його впливу на політичні та економічні явища суспільного життя.

Актуальність дослідження полягає у тому, що знаки-індекси не лише передають певну інформацію у просторі та часі, а й виступають стимулом динамічного функціонування різних сфер життєдіяльності людини.

Класифікація Чарльза Пірса включає не лише знаки-індекси, а й знаки-копії, знаки-сигнали і знаки-символи. Однак у сфері дослідження провідну роль відіграють саме знаки-індекси.

Знаки-індекси, або знаки-прикмети і знаки-симптоми, – це знаки, пов’язані з позначуваними предметами, як дії зі своїми причинами [1]. Наприклад: «…дим як знак вогню» [1]. Знаки цього типу можуть вказувати і на інші об’єкти, зокрема «…зміна показників термометра – на відповідні зміни температури повітря» [2], правомірна поведінка у суспільстві – на схвалення і дотримання ним чинного законодавства тощо. Їм притаманні такі ознаки: інформативність – наявність позначуваної інформації; комунікативність – її передача у просторі та часі; конвенційність – позначення знаком лише конкретного явища; ієрархічна асоціативність – повна залежність знака від позначуваного об’єкта; гештальтпсихологічний аналіз – передача повної інформації про позначувані предмети. Всі вони системно проявляються у різних сферах діяльності.

У галузі політичного знання знаки-прикмети використовуються у дослідженні характеру взаємодії між суспільством і державою за «законом вигоди», побудованим на базі необіхевіоризму. При цьому поведінку людини розглядають як «…сукупність «впливів» (реакцій) за певні «винагороди» (стимули), які одержує людина» [3]. Наприклад, органи державної влади створюють закони і впроваджують їх у всі сфери діяльності людини, внаслідок чого у суспільстві домінує бажана моральна поведінка. Тобто, суспільство отримало закони («винагороди»), на базі яких формує свою поведінку («впливи»). Знаком у даному випадку виступає сприятлива поведінка суспільства, а об’єктом, який він позначає, – прийняття ним цих законів. Звідси знаки-індекси можна використовувати при дослідженні як позитивних, так і негативних політичних процесів, зокрема революцій.

У сфері економічної діяльності знаки-індекси також використовуються при дослідженні різного роду систем. Наприклад, зниження попиту на товар як знак його низької якості або занадто високої ціни; поглиблене знання підприємцем законодавчої бази у даній сфері як знак його високої досвідченості. Другий приклад проаналізовано на базі схеми на малюнку 1:

Мал. 1. – Зв'язок між елементами підприємницької діяльності

Проаналізувавши дану схему, можна зробити такі висновки: високий рівень інтелектуальності підприємця не можна виявити без знання ним, зокрема, Кодексу законів про працю і Господарського кодексу України; наявність цих двох законів як знак можливості розпочати підприємницьку діяльність з їх дотриманням. Важливим при цьому виступає принцип конективності, який передбачає попереднє дослідження об’єктів як окремих підсистем при виявленні причинно-наслідкових зв’язків між ними.

Знаки-індекси чималу роль відіграють і у сфері діловодства. Адже будь-який документ створюється з приводу виникнення, регулювання чи уникнення певної ситуації. Тут діє схема типу: «первинний знак → мова → вторинний знак → код», – за якою будь-які предмети чи явища, які є частиною системи причинно-наслідкових зв’язків між ними, спочатку пізнаються людиною у вигляді первинних знаків, а потім за правилами певної мови їх кодують у вигляді вторинних, внаслідок чого утворюються коди. Все це призводить до зміни форми передачі відомостей про позначуваний об’єкт.

Інколи знакам-індексам властива омонімічність – позначення 2 і більше ситуацій. При цьому вони можуть набувати ознак, притаманних, зокрема, знакам-сигналам. Так, наприклад, дим як знак-індекс вказує на наявність вогню, а як знак-сигнал – наближення ворога тощо.

Таким чином, розробка і впровадження знаків-індексів у політичній та економічній сферах носять складний багатогранний характер. При цьому важливо не лише виявляти причинно-наслідкові зв’язки між об’єктами у цих галузях, а й вміти правильно розуміти і використовувати їх для розв’язання їхніх актуальних проблем.

Література:

1. Кочерган, М. П. Загальне мовознавство [Текст] : підр. / М. П. Кочерган. – Вид. 2-е, перероб. і випр. – К. : Вид-во «Академія», 2006. – 464 с. – (Альма-матер). – ISBN 966-580-161-9.

2. Семіотичний аспект аналізу тексту [Електронний ресурс] / проф. Серажим К. С. – Електронні дані (1 файл). – [К.] : Інститут журналістики, 2007. – Режим доступу : http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1813. – Назва з екрану.

3. Загальна психологія [Текст] : підр. / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук [та ін.]. – К. : Каравела, 2009. – 464 с. – ISBN 978-966-96914-2-2.