Ляшенко В., Лаврик М.

Полтавська державна аграрна академія

Урожайність ячменю ярого при різних способах сівби

На сучасну рівні розвитку зернового господарства України особливої уваги заслуговують удосконалення структури виробництва зерна та суттєве збільшення зборів фуражного.

Серед зернофуражних культур важливе місце належить ячменю, який має велике значення при вирощуванні молодняку і при відгодівлі тварин. Цінність цієї культури полягає в тому, що у його зерні міститься багато білків, жирів, вітамінів.

Важливо також, що білок цієї культури легко перетравлюється. Використовуються як концентрований корм, для виробництва круп, а також у пивоварній промисловості; солому і полову згодовують худобі у вигляді грубих кормів. Вирощують його також у зеленому конвеєрі.

У сучасному зерновому господарстві в зв’язку із зменшенням можливості розширення посівних площ основним резервом збільшення валових зборів кормового зерна є підвищення врожайності ранніх зернофуражних культур за рахунок впровадження інтенсивних технологій вирощування.

Інтенсивна технологія являє цілісну систему заходів і традиційних технологічних елементів у нерозривному взаємозв’язку і чіткій послідовності. Разом з тим у неї введені нові оригінальні методи впливу на рослинний організм і фактори підвищення його продуктивності з урахуванням біологічних особливостей на основі поглибленого використання досягнень науки і техніки та надбань практики.

Впровадження інтенсивної технології потребує ефективної організації агрономічної служби, чіткого дотримання технологічної дисципліни, застосування прогресивних форм організації та оплати праці.

Застосування її економічно доцільно насамперед у господарствах з високим рівнем культури землеробства, в яких прирости врожаїв і окупність затрат зростають.

Метою нашої роботи було вивчення впливу способів сівби ячменю на його урожайність в умовах СФГ “Лорам” Карлівського району Полтавської області.

Переважно ячмінь висівають звичайним рядковим способом з шириною міжрядь 15 см, але основний недолік цього способу – велике загущення рослин в рядку і нераціональне розміщення їх на площі.

Як свідчать результати наукових досліджень, врожаї ячменю помітно збільшуються при перехресному способі сівби. Проте і він має свої недоліки: витрата поливно-мастильних матеріалів, необхідно двічі проходити агрегатами по полю.

Гарні результати дає вузькорядний посів з шириною міжрядь 7,5 см, але вузькорядні сівалки не завжди забезпечують достатньо вирівняну глибину заробки насіння, сошники сівалки нерідко забиваються.

Деякі дослідники відмічають перспективність безрядкового посіву. В наш час спосіб такого посіву не має виробничого значення через відсутність достатньо правильної конструкції сівалки для його проведення.

Чітких рекомендацій щодо способу сівби ячменю для нашої зони ми не зустрічали в літературних джерелах, які опрацювали. Тому і вирішили вивчити це питання конкретно в умовах нашого господарства.

При звичайному рядковому способі сівби, рослини загущені в рядку, а площа їх живленя набувае вигляду витягнутого в сторони від рядка прямокутника.

При перехресному способі сівби рослини мають площу живлення у вигляді квадрату або кола. Це призводить до найбільш ефективного використання поживних речовин, стійкості проти хвороб і, як висновок, більшої врожайності.

При перехресному способі встановлена норма висіву (порівняно із звичайним рядковим норма висіву збільшувалась згідно наукових рекомендацій на 30%) розподіляється на дві рівні частини по повздовжнім і перехресним рядкам.

Отже, при застосуванні звичайного рядкового способу сівби з шириною міжрядь 15 см урожайність ячменю не перевищувала в 2007 році 20,2 ц/га. Сіючи ячмінь перехресним способом, урожайність його становила 23,8 ц/га.

Недоліком перехресного способу сівби вважалися витрати паливо мастильних матеріалів та кількість посівного матеріалу, але цей спосіб є найбільш прогресивним, так як дае можливість рівномірно розподілити насіння на площі. Забезпечує стійкість рослин до виляганя і дозволяе одержати більш високий урожай зерна.

Отже, перехресний спосіб сівби є найбільш ефективним для одержання високих врожаїв на малих територіях.