Корпоративні права підприємств

Економічні науки/10. Економіка підприємства

К.э.н. Черемісова Т.А.

Інститут підприємництва «Стратегія», м. Жовті Води

Корпоративні права підприємств

Корпоративні права підприємств та й сам перехід права власності, регульований в ринкових умовах попитом і пропозицією, – нові тенденції розвитку фінансово-економічних правовідносин в Україні, що потребують детального вивчення.

Перш ніж перейти до розгляду специфіки корпоративних прав підприємств України в сучасних умовах господарювання, необхідно з’ясувати зміст поняття «корпоративні права» виходячи з вітчизняної нормативно-правової бази, бо це має значення для подальшого дослідження.

Стаття 167 Господарського кодексу України [1] визначає корпоративні права як права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Певною особливістю володіння корпоративними правами є те, що це не вважається за підприємництво.

Згідно пункту 1.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» [2] корпоративні права – право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Таким чином, спільним в обох визначеннях є комплекс прав, які складають зміст терміна «корпоративні права»:

- право на управління юридичною особою;

- право на отримання частки активів у разі ліквідації юридичної особи.

Українська нормативна база щодо регулювання корпоративних прав підприємств головним чином складається зі спеціального законодавства щодо юридичних осіб (Закони України «Про господарські товариства», «Про об’єднання громадян», «Про благодійництво та благодійні організації», «Про холдингові компанії в Україні», «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців» [3-7] і так далі), а також з широкого кола різних Положень, Стандартів та інших документів, що розробляються органами виконавчої влади (Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольним комітетом України і так далі). До складу корпоративного права входять і норми, що розробляються усередині юридичної особи, дія яких розповсюджується на внутрішньокорпоративні стосунки (наприклад, положення про раду директорів, про збори акціонерів, про ведення реєстру і так далі).

Однією з основних проблем українського корпоративного права є відсутність Закону «Про акціонерні товариства», проекти якого вже неодноразово подавалися до Верховної Ради, але були відхилені. Не менш актуальною є розробка спеціального закону про товариства з обмеженою відповідальністю.

Аналіз чинного законодавства [1-7] дає підстави дійти висновку, що для виникнення в засновника (учасника) юридичної особи корпоративних прав має значення не розмір його долі (паю) у статутному фонді (капіталі), а правовий режим майна юридичної особи, створеної за участю такої особи.

Загальновизнаними методами оцінювання корпоративних прав є такі:

-            пряма і непряма капіталізація прибутку;

-          пряме і непряме порівняння з бізнес-аналогами;

-          метод балансової вартості.

Як правило, ціна корпоративних прав залежить від двох чинників|факторів|: від величини дивіденду і від ставки депозитного відсотка|процента|. Природно, що курс акції тим вище, чим більше дивіденд. Ціна корпоративних| прав постійно коливається|вагається| навколо|навкруг| своєї нормальної  величини залежно від зміни співвідношення між попитом на ті або інші акції і їх пропозицію|речення|.

У разі придбання корпоративних прав потенційних інвесторів цікавлять три основні питання:

- ціна, яку вони мають заплатити, щоб стати власниками чи співвласниками корпоративних прав;

- сума доходів (процентів, дивідендів), на яку вони можуть розраховувати, вклавши кошти в певний об'єкт;

- ризики, пов'язані з інвестуванням.

Якщо корпоративні права прибуткові, головним критерієм у прийнятті рішення про їх продаж є їх доходність. Крім того, якщо одержання доходу потребує, щоб власник корпоративних прав (інвестор) постійно відволікався від основної діяльності, йому слід з’ясувати для себе, який бізнес для нього є профільним. Можливо, якраз основний бізнес варто продати і взятися за непрофільний. Особливо якщо доходи там на даний момент значно більші. Для цього необхідно володіти контрольним пакетом акцій таких підприємств. Теоретично контрольний пакет акцій має перевищувати 50% акцій, але на практиці може бути меншим, оскільки частина акцій взагалі не має права голосу, а дрібні акціонери часто не беруть участь у загальних зборах акціонерів.

Як показує досвід розвинутих країн, ключове значення в реалізації корпоративних прав підприємств має публічне|прилюдне| розкриття інформації. Забезпечення вільного доступу до регулярної, надійної, достовірної|порівнянної| і достатньо|досить| детальної інформації поліпшує розуміння специфіки підприємств, корпоративної політики і результатів діяльності, а також може бути могутнім інструментом впливу на корпоративні права і захист інвесторів.

Література:

1. Господарський процесуальний кодекс України із змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №6. - C. 56.

2. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 № 335/94-ВР із змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №4. - C. 28.

3. Закон України “Про господарські товариства” від 19.09.91 № 1576-ХII із змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №49. - C. 682.

4. Закон України “Про об’єднання громадян” від 16.06.92 № 2461-ХII із змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №34. - C. 504.

5. Закон України “Про благодійництво та благодійні організації” від 19.09.97 № 1576-ХII із змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №46. - C. 292.

6. Закон України “Про холдингові компанії в Україні” від 15.03.06 № 3528-IV із змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - №34. - C. 291.

7. Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців” від 15.05.03 № 755-IV із змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №31-32. - C. 263.

Відомості про автора:

Черемісова Тетяна Анатоліївна, к.е.н., доцент кафедри “Обліку та аудиту”

Службова адреса: вул. Гагарина 38, м. Жовті Води, індекс52200

Домашня адреса: Всебратське-2, буд.45, кв.97, м. Кривий Ріг, індекс: 50046

Електронна адреса: 25tasya@mail.ru

Службовий телефон: 8(05652)5-52-78

Домашній телефон: 8 (0564) 27-70-21

Мобільний телефон: 8-067-1401095

Основні наукові інтереси автора: інноваційний розвиток економіки, лізинг, оподаткування, фінанси підприємств.