Медицина/Подготовка специалистов в высших медицинских учреждениях

К.мед.н. Оленович О.А., к.мед.н. Пашковська Н.В.

Буковинський державний медичний університет, м.Чернівці

 

РОЛЬ СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ СТУДЕНТІВ

 

Участь студентів у роботі студентського наукового товариства (СНТ) є однією з форм підвищення якості й ефективності навчання, що сприяє творчому самовиявленню і подальшому використанню результатів науково-дослідницької роботи студентів у майбутній професійній діяльності.

Сам факт залучення студента до наукових досліджень свідчить про наявність в нього певних особистісних якостей, нахилів і здібностей, які сформувалися ще в процесі загальноосвітньої підготовки й закріплюються спеціальною підготовкою в ВНЗ. Важливою рисою, що забезпечує успіх студентів у науковій діяльності, є формування наукової спрямованості особистості за наявності мотиву, інтересу до наукового пошуку, потреби у його виконанні.

Крім того, сучасними навчальними програмами передбачено, що частина матеріалу повинна засвоюватися студентами шляхом самостійного вивчення, за допомогою опрацювання додаткової літератури. З огляду на це, така форма навчання, як робота в студентському гуртку, коли викладач виступає в ролі керівника, організатора і консультанта студента в його власній активній пізнавальній діяльності, сприяє більшій активності й ініціативі в процесі навчання, готує до самоосвіти і самостійної роботи та, в решті решт, призводить до кращого сприйняття предмету, що вивчається.

Як показує досвід роботи СНТ на курсі ендокринології кафедри внутрішньої медицини та ендокринології Буковинського державного медичного університету (БДМУ), під час виконання самостійних наукових досліджень у студентів помітно зростає інтерес до сучасних клініко-діагностичних методів і відповідальність за роботу, активізується наукове мислення, поглиблюються знання, а головне, формується творча активність – одна з найважливіших рис майбутнього спеціаліста.

На курсі ендокринології впродовж багатьох років існує науковий студентський гурток, до роботи якого залучаються переважно студенти IVVI курсів. Перше засідання гуртка, на якому студенти знайомляться з основними напрямками наукової роботи курсу та приблизною тематикою робіт, якими вони могли б займатися в гуртку, зазвичай проводиться наприкінці вересня. Наукових спрямувань у роботі декілька: 1) епідеміологія та клінічні особливості йоддефіцитних захворювань на Буковині, 2) вивчення нових гіпоглікемізувальних засобів, 3) діабетичні ретинопатії – механізм розвитку, клінічні особливості, лікування та профілактика, 4) діабетичні енцефалопатії – механізм розвитку, клінічні особливості, лікування та профілактика.

Після вибору теми під керівництвом викладача студент підбирає наукову літературу, опрацьовує її й готує реферат. На одному з засідань гуртка, що проводяться раз на місяць, заслуховується реферативне повідомлення з досліджуваної теми з наступним його обговоренням. Паралельно роботі з літературою за обраною тематикою проводиться практична діяльність під керівництвом викладача – куратора певної теми, що дозволяє збільшити кількість розглянутих ендокринних нозологій (порівняно з навчальною програмою), закріпити практичні навички з обстеження хворих ендокринного профілю біля ліжка пацієнта, навчити виявленню симптомів та формуванню синдромного мислення в діагностичному процесі. Безпосереднє спілкування з кваліфікованими фахівцями в доброзичливій нетрадиційній обстановці дозволяє студентам поглибити практичні вміння стосовно інтерпретації лабораторних та інструментальних даних, закріпити навички розрахунку дієти та доз інсуліну чи інших гіпоглікемізувальних препаратів, запам’ятати принципи невідкладної терапії коматозних станів.

Після завершення дослідження й обробки отриманих даних, результати доповідаються на щорічних науково-практичних конференціях студентів та молодих вчених, публікуються в різноманітних виданнях.

Висока відвідуваність засідань СНТ з ендокринології, а також той факт, що більшість членів гуртка продовжує роботу в ньому впродовж декількох років і після припинення вивчення предмету за навчальною програмою, пояснюється безпосереднім інтересом до самого предмету, до проблем сучасної ендокринології. Надалі більшість учасників СНТ продовжують наукові дослідження з ендокринології під час навчання в магістратурі та аспірантурі, успішно захищають кандидатські та докторські дисертації.

Таким чином, участь у роботі СНТ не лише дозволяє підвищити інтерес студентів до предмету, але й сприяє формуванню в них більш активної життєвої позиції, професійних та особистісних рис майбутнього лікаря, розкриває потенційні можливості майбутнього науковця.

 

ЛИТЕРАТУРА:

  1. Т.П.Груба, Л.О.Піц. Удосконалення форм і методів самостійної позааудиторної роботи студентів – вимоги часу // Буковинський медичний вісник. – 2007 (спеціальний випуск). – С. 26-27.
  2. Л.С.Білик, З.І.Грабовецька, О.П.Петрунів, Д.Я.Багрій. До питання організаційного і методичного забезпечення самостійної роботи студентів // Буковинський медичний вісник. – 2007 (спеціальний випуск). – С. 66.
  3. М.І.Табакова. Використання сучасних методичних та методологічних підходів щодо формування цілісної системи знань та вмінь майбутнього фахівця-медика // Буковинський медичний вісник. – 2007 (спеціальний випуск). – С. 94.
  4. П.М.Боднар, Г.П.Михальчишин, М.І.Бобрик. Методичне забезпечення викладання ендокринології для іноземних студентів // Международный эндокринологический журнал. – 2006. – 2(4). – С. 101-105.
  5. Підготовка сімейних лікарів та моделі впровадження сімейної медицини в Україні: Матеріали науково-практичної конференції (Чернівці, 13-14 квітня 2005 року). – Чернівці: Медуніверситет, 2005. – 212с.
  6. Актуальні проблеми підготовки фахівців у вищих медичних та фармацевтичному навчальних закладах України: Матеріали науково-методичної конференції (Чернівці, 20-22 листопада 2002р.). Чернівці, 2002. – 736 с.