Педагогічні науки/5. Сучасні методи викладання

Погорєлова Л.В.

Українська інженерно-педагогічна академія

Використання евристичних прийомів у викладанні Технології виробництва продукції громадського харчування майбутнім інженерам-педагогам

Як показують дослідження психологів, розвиток мислення студентів передбачає формування в них прийомів розумової діяльності. Якщо йдеться про інженерне мислення, то тут важливим є формування прийомів, які стимулюють пошук розв’язання нових проблем, відкриття нових знань, спрямовують думку на проникнення в суть змісту. Такі ознаки притаманні евристичним прийомам.

Під евристичними прийомами ми будемо розуміти особливі прийоми, що сформувалися в процесі розв’язання одних завдань та більш або менш свідомо переносяться на інші завдання. Вони дають загальний напрям думки, не гарантуючи отримання необхідного результату. Евристичне уміння передбачає оволодіння відповідним евристичним „прийомом” розумової діяльності.

Під час розробки методичної системи формування евристичної діяльності студентів ВНЗ на заняттях з Технології виробництва продукції громадського харчування ми враховували, що евристичні прийоми є важливим компонентом навчально-пізнавальної евристичної діяльності студентів, яка сприяє формуванню евристичних умінь.

Метою евристичних прийомів розумової діяльності є встановлення загальних закономірностей тих процесів, які мають місце під час розв’язання будь-яких проблем, незалежно від їх змісту. Тобто ці прийоми є важливими у процесі розв’язання професійних задач майбутніми інженерами-педагогами.

Розглянемо евристичні прийоми згідно класифікації, запропонованої О.І.Скафою [1], які поділяються на загальні та спеціальні.

До загальних евристик відносяться прийоми розумової діяльності: загальні (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація, аналогія та ін.), специфічні (підведення під поняття та виведення наслідків).

Порівняння – це розумова дія, завдяки якій встановлюються риси схожості та відмінності між визначеними предметами та явищами.

Порівняння доцільно використовувати під час вивчення схожих понять (розподілення кулінарної продукції на підгрупи (наприклад, страви з м’яса, птиці, риби, овочів та ін.)), у процесі одночасного вивчення взаємопов’язаних понять, завдань, під час викладення матеріалу великими блоками (розподілення асортименту продукції ресторанного господарства в залежності від сировини, технології приготування, способу відпуску та ін.); в процесі вивчення об’єктів, що розглядаються на заняттях, значно віддалених одне від одного, (під час вивчення різних об’єктів класифікації – напівфабрикатів, кулінарних та кондитерських виробів, готових страв та напоїв).

Узагальнення – це розумова дія виявлення істотної загальної властивості, яка належить множині об’єктів та об’єднує ці об’єкти докупи.

Узагальнення може здійснюватись такими способами: спосіб узагальнення за аналогією, заміна визначення, зміна доведення, введення параметрів. Під час вивчення асортименту окремої підгрупи кулінарної продукції спосіб узагальнення за аналогією дає можливість краще засвоїти всю різноманітність кулінарної продукції.

Систематизація – це прийом розумової діяльності, в процесі якого об’єкти, які вивчаються впорядковуються у визначену систему на основі обраного принципу.

Продуктом систематизації як і узагальнення є наукова теорія, яка включає поняття, принципи та закони. Засвоєння теорії – тривалий процес, на проміжних етапах якого результатом систематизації є поняття та судження.

Використання прийому систематизації корисне, наприклад, під час вивчення теми: “Вплив теплової обробки на кулінарну готовність продуктів”. Систематизація теоретичних фактів із курсу «Виробниче навчання» та курсу «Технологія виробництва продукції громадського харчування» для ВНЗ про способи теплової кулінарної обробки продуктів, фізико-хімічні зміни, які відбуваються у продуктах в процесі теплової обробки приводить до усвідомлення студентами того, що вибір того чи іншого способу теплової обробки визначається перш за все властивостями продуктів. Кулінарна обробка дозволяє підкреслити достоїнства або пом’якшити недоліки продукту. Крім того, можна урізноманітнити меню не тільки за рахунок асортименту сировини, але й завдяки різним способам обробки одних й тих же продуктів.

Класифікація виступає основною частиною прийому систематизації.

Класифікація – розумова дія віднесення одиничних об’єктів або явищ до відповідного роду чи класу.

Даний прийом працює під час складання студентами технологічних схем, алгоритмів, техніко-технологічних карт, таблиць, роботи з довідковою літературою та ін. Наприклад, студентам можна запропонувати, самостійно скласти евристичну схему приготування тієї чи іншої страви.

Аналогія – розумова дія спрямована на отримання нових знань про властивості, ознаки, відношення предметів та явищ, які вивчаються, на основі знань про часткову схожість з іншими предметами та явищами.

Сила аналогії – у подібності різних явищ природи. Використання цього прийому розумової діяльності сприяє висуванню гіпотез, здогадці про якісь властивості об’єктів. Такі евристичні уміння, як уміння знаходити спільне в розв’язанні із спільного в компонентах задач, знаходити спільне та відмінне у методах розв’язання задач, щоб встановити спільність або відмінність методу розв’язання даної задачі з тими, які розглядаються, знаходити орієнтири у процесі побудови нових об’єктів базуються на умінні здійснювати умовиводи за аналогією.

Під час розв’язування технічних задач є актуальними наступні питання. Яка причина виникнення об’єкта, який ми розглядаємо? Яка будова цього об’єкта? Чому властивості цього об’єкта такі, а не інші? Які назви можна дати цьому об’єкту? Порівняти назви з різних поглядів та отримати спільний результат. Як зобразити цей об’єкт в графічній, словесній або іншій формі?

У зв’язку з цим під час формування евристичної діяльності важливості набуває прийом “підведення під поняття”. Це також обумовлено тим, що майбутньому інженеру-педагогу необхідно мати справу з багатьма поняттями із різних галузей: фізики, хімії, біохімії, математики та ін.

„Підведення під поняття” – розумова дія співвіднесення будь-якого об’єкту з поняттям, яке передбачає наявність у цього об’єкта ознак даного поняття.

Формування цього прийому відбувається під час вирішення завдань типу: показати загальні прийоми варіння, смажіння, запікання, тушкування м’ясних страв, а потім особливості приготування кожного виду продуктів, страв з нього, правила подачі, соуси та гарніри, які підбираємо, якісні показники; довести залежність вибору прийомів теплової обробки від виду та якості м’яса.

Застосування прийому “підведення під поняття” дає можливість з’ясувати, з чим ми маємо справу, і на цій основі робити висновки, встановлювати співвідношення, виявляти приховану інформацію, тобто застосовувати прийом “виведення наслідків”. Цей прийом приводить до переосмислення деяких елементів в плані іншого поняття, переконструювання його, різнобічного розгляду предмета, довільної зміни точки зору [2].

Таким чином, евристичні прийоми загального та специфічного вигляду сприяють розвитку пізнавальної активності і продуктивного мислення студентів, та є основою формування евристичної діяльності майбутніх інженерів-педагогів.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Скафа Е.И. Эвристическое обучение математике: теория, методика, технология. Монография. – Донецк: Изд-во ДонНУ, 2004. – 439 с.

2. Хуторской А.В. Развитие одаренности школьников: Методика продуктивного обучения: Пособие для учителя.- М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – 320с.