Економічні науки/ Фінансові відношення
аспірант Кузенко О.Л.
Харківський
національний економічний університет ім.. Семена Кузнеця
ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ФІНАНСОВОЇ
БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТІВ ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН ЗА МАКРО ТА МЕЗО РІВНЯМИ
З огляду на нестабільність внутрішнього і
зовнішнього середовища в сучасних умовах господарювання постає потреба в
комплексній превентивній оцінці рівня фінансової безпеки за рівнями суб’єктів
фінансових відносин. Структурні зміни в економіці вимагають постійного
вдосконалення методологічних аспектів оцінки фінансової безпеки за рівнями
суб’єктів фінансових відносин, саме тому, виникає потреба у дослідженні
оціночних фінансових індикаторів-показників фінансової безпеки за рівнями
суб’єктів фінансових відносин. Розробка теоретико-методичних підходів щодо
оцінювання фінансової безпеки має спиратися на відповідне підґрунтя та
оновлюватись згідно з пріоритетністю процесів, що відбуваються.
О.Барановський зазначає, що «фінансові
індикатори характеризують тенденції розвитку фінансової та грошово-кредитної
системи держави, що склалася, з точки зору її відповідності вимогам економічної
безпеки держави»[1 ,с. 90]. Так, на думку М. Коваленко «індикатори фінансової
безпеки відображають специфіку певного рівня управління (громадян, домашніх
господарств, підприємств, організацій і установ, галузей господарського
комплексу, регіонів, банківської системи, фондового ринку, держави) або таких
її складових, як безпека грошового обігу, інфляційна, валютна, бюджетна,
боргова й інвестиційна безпека» [4,с.108].
А.Мельник стверджує, що «індикаторами
фінансової безпеки держави є найважливіші економічні показники, визначені на
основі критеріїв економічної безпеки, які відображають стан та динаміку
розвитку економіки країни, а відхилення від оптимальних значень чи перевищення
граничних їх розмірів призводить до порушення нормального перебігу
відтворювальних процесів, виникнення або посилення негативних явищ і тенденцій
суспільного розвитку» [6,с.36].
Відповідно до розглянутих підходів можна
дійти висновку, що індикатори фінансової безпеки – це реальні статистичні
показники, що характеризують процеси властиві фінансовій сфері, віддзеркалюють
її статику та динаміку, дозволяють приймати вчасні управлінські рішення для
здійснення впливів щодо регулювання. На наш погляд, варто додати, що стан
фінансової безпеки суб’єктів фінансових відносин значною мірою залежить від
всіх її складових, дослідження яких дає змогу всебічно оцінити рівень
фінансової безпеки в цілому з позиції гармонізації їхнього взаємозв’язку.
Основні індикатори фінансової безпеки
дають змогу адекватно сприймати економічну ситуацію, а також характер
економічних процесів на макрорівні і крізь призму їх відповідності національним
інтересам та вимогам національної безпеки. Розробка ефективної системи
індикаторів фінансової безпеки – складна проблема, оскільки їх кількість і
якість повинні бути достатніми для того, щоб завчасно й адекватно ситуації
сигналізувати про виникнення й розвиток дестабілізуючих тенденцій, одночасно не
обтяжуючи систему фінансової безпеки, створену для безпомилкового й
оперативного реагування на можливі загрози. Комплекс індикаторів відіграє
ключову роль в описі та аналізі стану фінансової системи та відкриває
можливості корекції цього стану на основі розробки відповідних програм [6, с.37].
Саме тому, пропонуємо проводити оцінку
фінансової безпеки суб’єктів фінансових відносин за системою індикаторів, які,
на наш погляд, є достатніми для повної оцінки фінансової безпеки за кожною зі
складовою фінансової безпеки, та в подальшому дозволяє визначити інтегральний
показник фінансової безпеки (рис.1).


Рис.1. Система статистичних
показників-індикаторів фінансової безпеки суб’єкта фінансових відносин макро-
рівня
Так, на наш
погляд, запропонована система статистичних показників-індикаторів для оцінки
фінансової безпеки суб’єкта фінансових відносин макро- рівня, яка включає
наступні складові:бюджетну безпеку, боргову, грошову, валютну та безпеку
страхового і фондового ринків, а також банківську безпеку, з зазначеними показниками
є достатньою для проведення ґрунтовного аналізу фінансової безпеки та
визначення її рівня.
Наразі економічна наука не має у своєму
розпорядженні єдиного комплексу методичних прийомів оцінювання фінансової
безпеки як на мікро-, так і на макрорівнях. Концепція фінансової безпеки
місцевих бюджетів поки недостатньо розвинена і обґрунтована, особливо щодо
механізмів і факторів забезпечення фінансової безпеки. Крім того, на сучасному
етапі економічного розвитку органів місцевого самоврядування практично відсутні
ефективні стратегії розвитку територій, а це обумовлює необхідність пошуку
ефективних методів визначення та обґрунтування факторів фінансової безпеки
місцевих бюджетів [7,c.88].
В дослідженнях [9, с.81] розроблено
методичні підходи оцінювання стану фінансової безпеки регіону, які полягають у
послідовному порівнянні системи показників фінансової безпеки з їх пороговими
значеннями у комплексі з аналізом тенденцій зміни цих показників; запропоновано
додати до системи показників фінансової безпеки регіону новий показник
"Темп зростання (зменшення) суми матеріальних втрат регіону внаслідок
вчинення фінансових злочинів", який характеризує тенденцію обсягів втрат
фінансових ресурсів регіону внаслідок протиправних дій; визначено порогове
значення інтегрального показника соціальної напруженості регіону, наближення до
якого свідчить про збільшення ймовірності виникнення масових заворушень у
регіоні.
І.М. Вахович [3, с.95] запропонує
сукупність показників фінансової безпеки регіону ділити на дві групи: внутрішні
та зовнішні, оцінку останніх здійснювати за показниками, які включають: стан
боргової безпеки; стан бюджетної безпеки; стан грошової та валютної безпеки;
стан інвестиційної безпеки: рівень повернення вкладених коштів; стан зовнішньоторговельної
фінансової безпеки, а до системи внутрішніх показників оцінки рівня фінансової
безпеки регіону відносить[3, с.96-97]:
1) для оцінки фінансової безпеки
економічного розвитку регіону: питома вага ВРП регіону у ВВП країни, %;
бюджетна забезпеченість одного жителя, грн./чол.; дефіцит консолідованого
бюджету, у % до ВРП; витратна частина консолідованого бюджету, у % до ВДВ;
питома вага податків в обсязі ВРП; питома вага доданої вартості в загальному
обсязі виготовленої продукції, %; частка регіональних дотацій територіального
бюджету у загальній величині його доходів, включаючи дотації, %; відношення
обсягу трансфертів із державного бюджету до ВДВ, %; питома вага внутрішніх
джерел фінансування місцевих бюджетів, %; співвідношення рівня валової доданої
вартості на душу населення в регіоні та країні в цілому; темп інфляції за
середньомісячним (середньорічним) темпом зростання індексу цін споживчого
ринку, %; інвестиції в основний капітал, у % до ВДВ; обсяг інвестицій, % до
ВРП; коефіцієнт покриття імпорту експортом; частка експорту у ВРП регіону, %;
частка імпорту у ВРП регіону, %; частка імпорту у внутрішньому споживанні
населення, %; кредитні надходження до економіки, % до ВДВ; частка нових видів продукції
в загальному обсязі випуску продукції, %; кількість підприємств регіону, які
запроваджують інновації, %; питома вага інвестицій інноваційного спрямування в
загальному обсязі інвестицій в основний капітал, %; питома вага витрат на
науку, у % до ВДВ; обсяг роздрібного товарообороту, у % до ВРП; рівень зносу
основних засобів, %; рівень ефекту фінансового важеля підприємств регіону, %;
рівень власного оборотного капіталу підприємств регіону; рівень поточних
фінансових потреб підприємств регіону; частка збиткових підприємств за усіма
галузями економіки регіону; внутрішні темпи росту підприємств регіону;
коефіцієнт Бібера за підприємствами регіону;
2) для оцінки фінансової безпеки
соціального розвитку регіону: відношення витрат на соціальні програми до ВРП,
%; частка оплати праці у структурі доходів населення регіону, %; погодинна
заробітна плата, дол. США/год.; відношення середньої заробітної плати до
прожиткового мінімуму %; частка в загальній кількості населення громадян, що
мають доходи, нижчі прожиткового мінімуму, %; розрив між доходами 10 % найбільш
високодохідних та 10 % низькодохідних груп населення; забезпеченість житлом,
кв. м. на одного жителя; рівень безробіття, %; витрат на освіту, % до ВРП;
витрати на охорону здоров’я, у % до ВРП; витрати на розвиток культури, % до
ВРП; частка працездатного населення у загальній кількості населення регіону, %;
частка заробітної плати у ВДВ регіону, %.
Двома методами проводити оцінку рівня
загроз на фінансово-бюджетну безпеку регіону пропонує Г.Л. Монастирський [8, с.95]:
з використанням апарату математичної теорії розпізнавання образів
(дискримінантного аналізу) та методами порівняльного аналізу й бальної оцінки.
Вказана оцінка здійснюється поетапно: доходи місцевого бюджету (без дотацій) на
душу населення; частка державних дотацій місцевому бюджету в загальній величині
його доходів, включаючи дотації; витрати місцевого бюджету на душу населення,
зокрема за напрямами: на соціальний розвиток, на розвиток муніципального
господарства; валовий муніципальний продукт; прибуток ТСБР; частка збиткових
підприємств; середня рентабельність промислового капіталу; відношення доходу
місцевого бюджету на душу населення до середнього по державі значення показника
(критеріальний показник: передкритичне значення – 70%, критичне значення –
60%); частка протермінованої кредиторської заборгованості до загальної величини
кредиторської заборгованості. Окрім того дослідник пропонує заразом
діагностувати рівень економічної безпеки: у сфері матеріального виробництва (
глибина спаду промислового виробництва відносно певного базового року
(критеріальний показник: передкритичне значення – 50%, критичне – 60%); ступінь
зносу основних промислово-виробничих фондів; темпи зростання/зниження
виробничих капіталовкладень; обсяг виробничих капіталовкладень на 1 грн.
основних виробничих фондів; обсяг основних виробничих фондів ); у сфері
зайнятості населення ( поточний рівень офіційно зареєстрованого безробіття;
частка громадян незайнятих трудовою діяльністю, що шукають роботу, в загальній
чисельності економічно активного населення .
На наш погляд, до системи внутрішніх
показників оцінки фінансової безпеки регіону варто віднести: доходи, що
враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів; доходи, що не
враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів; загальний фонд;
спеціальний фонд; дотації; субвенції; сума трансфертів; виконання бюджету;
надходження бюджетних установ; податкові надходження; видатки бюджету, які є
індикаторами бюджетного сектору фінансової безпеки суб’єкта господарювання мезо-
рівня.
До індикаторів зовнішньоекономічної
діяльності, як складової фінансової безпеки регіону, індекс споживчих цін;
коефіцієнт покриття експортом імпорту та обсяг прямих іноземних інвестицій на
одну особу. Поточна дебіторська заборгованість, поточна кредиторська
заборгованість та обсяг міжбюджетних трансфертів, що надаються регіональним
бюджетам з центрального бюджету індикаторами фінансового сектору. Індикаторами
грошово-валютного сектору виступають: рівень доларизації грошового обігу,
відношення податків до ВРП та темпи зростання прибуткової частини бюджету.
Показники рівня безробіття населення (за
методологією МОП) у % до економічно активного населення та динаміка суми
заборгованості з виплати заробітної плати є індикаторами грошово-валютного
сектору, як складової фінансової безпеки регіону, оцінку якої доцільно
проводити методом бальної оцінки.
Оскільки не існує єдиного методологічного
підходу щодо оцінювання рівня фінансової безпеки, нами запропоновано визначати
рівень фінансової безпеки суб’єктів фінансових відносин макро та мезо рівнів
шляхом комплексного аналізу інтенсивності впливу складових на фінансову
безпеку.
Література:
1.
Барановський
О.І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення)
:монографія / О.І. Барановський. – К.: КНЕУ, 2004. – 759 с.
2.
Белай
С.В.Прогнозування оперативної обстановки шляхом оцінювання соціальної
напруженості в регіоні /С.В. Белай, М.М. Медвідь // Зб. наук. пр. НА ДПС
України. – Хмельницький, 2007. – Ч. ІІ. – № 38. – С. 8-10.
3.
Вахович
І.М. Фінансова політика сталого розвитку регіону: методологія формування та
механізми реалізації: монографія / І.М. Вахович. – Луцьк: Надстир’я, 2007. –
496 с.
4.
Коваленко
М.А. Глобалізація фінансових ринків: причини та наслідки / М.А. Коваленко,Н.Г.
Рогальська // Науковий вісник Національного університету ДПС України
(економіка, право). – 2009.– Вип. 3(46). – С. 55–61.
5.
Медвідь
М.М. Визначення переліку показників для оцінювання стану фінансової безпеки
регіонів/ М.М. Медвідь // Культура народів Причорномор’я. – 2006. – № 95. – С.
144-149.
6.
Мельник
А.Ф. Національна економіка: навч. посібн. / А.Ф. Мельник ; за ред. А.Ф.
Мельник. – К. :Знання, 2011. – 463 с.
7.
Микитюк
І.Фінансова стійкість та безпека місцевого бюджету/ І.Микитюк //Фінанси та
банківська справа/Вісник КНТЕУ. – 2013. – № 1. – C.86-97.
8.
Монастирський
Г.Л. Економічна безпека муніципальної економіки: методологія оцінки та
забезпечення [Електронний ресурс] / Г.Л. Монастирський. – Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sre/2011_1/94.pd
9.
Червяков
І.М. Методика оцінювання стану фінансової безпеки регіонів / І.М. Червяков,
М.М. Медвідь // Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна. Серія: Економіка. – 2006. – №
743. – С. 79-83.