Алієва Е.Ю.

аспірантка, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Україна, м. Київ

Формування у студентів здатності до самостійного життєвого вибору

В Україні на сьогоднішній день можемо спостерігати таке явище, як інфантилізація суспільства. Л.М. Балабанова розуміє під поняттям інфантилізму збереження у психіці і поведінці дорослого особливостей, які притаманні дитячому віку. Це виражається у несамостійності рішень і дій, почутті незахищеності, зниженій критичності по відношенню до себе, підвищеній вимогливості до турботи інших про себе, егоцентризмі, фантазуванні тощо[1]. На нашу думку, таке явище проявляється в таких висловлюваннях, як: «Держава мені винна…», «Молоді люди мають право…», «Мамо з татом зобов`язані мені…», «Вчитель не навчив…», «Сусід не зробив…», «Продавець не так продав…».

В нас виникло питання, чим це обумовлено та чи можна на це явище впливати. Спочатку ми вивчили проблему життєвого вибору, розглянувши праці зарубіжних та вітчизняних вчених Н.А. Васильєвої [2], І.С. Кона [4], Т.М. Титаренко [6] та інших. Потім поставили за завдання дослідити проблему самостійності. Праці З.В. Гуріної [3], І. С. Кона [5], Г.С. Пригіна [7], Д.А. Циринг [9] допомогли виявити, що у психологічній науці проблема вивчення здатності до самостійного життєвого вибору представлена у вигляді дослідження сутності здійснення життєвого вибору, його психологічних особливостей, структурних компонентів тощо та майже не розкриває можливості її формування впродовж життя особистості, зокрема у студентському віці. Ми запропонували власне бачення поняття здатності до самостійного життєвого вибору, після чого описали його структуру. На нашу думку, здатність до самостійного життєвого вибору – це інтегрована властивість особистості, яка має багатокомпонентну структуру та характеризується поєднанням специфічних когнітивних, мотиваційно-вольових, емоційних, поведінкових проявів особистості, спрямованих на активне перетворення дійсності та управління особистою життєдіяльністю на основі власних ціннісних орієнтацій. На наш погляд, вище вказані особистісні прояви можуть виступати психологічними чинниками формування здатності до самостійного життєвого вибору (когнітивними, мотиваційно-вольовими, емоційними, поведінковими), що вимагає додаткового експериментального дослідження.

Ми розробили комплекс діагностичних методик, який дозволив нам детально дослідити дану проблему та довести вище вказане припущення. Результати констатувального експерименту підтвердили припущення дослідження про те, що рівень сформованості у студентів здатності до самостійного життєвого вибору зумовлюється сукупністю психологічних чинників (когнітивних, мотиваційно-вольових, емоційних, поведінкових [8]. В експерименті брало участь 165 студентів, серед яких більшість досліджуваних (40 %) характеризується середнім, 33 % - високим, 27 % - низьким рівнем сформованості здатності до самостійного життєвого вибору.

Такий стан речей дав підстави розробити та апробувати систему оптимізації здатності до самостійного життєвого вибору у студентському віці шляхом корекції її психологічних чинників зі студентами. Порівняльний аналіз результатів контрольної та експериментальної груп досліджуваних засвідчив, що у студентів експериментальної групи відбулося значне підвищення рівня сформованості здатності до самостійного життєвого вибору (кількість досліджуваних з низькими показниками з 43 % зменшилося до 8 %, із середніми з 52 % - до 37 %, а з високими показниками з 5 % підвищилося до 55 %). Показники контрольної групи не зазнали істотних змін.

Отже, результати формувального експерименту довели ефективність даної системи оптимізації здатності до самостійного життєвого вибору у студентському віці шляхом корекції її психологічних чинників, яка сприяла як підвищенню самостійності студентів, та і їх особистісному зростанню в цілому.

Література:

1. Балабанова Л.М. Судебная патопсихология / Л. М. Балабанова. – Д. : Сталкер, 1998. – 432 с.

2. Васильева Н.А. Теоретическая модель феномена выбора: социальный идеал и реализация : Теоретико-методологический аспект: дис. …канд. философ. наук: 09.00.11 / Васильева Нина Александровна. – Иркутск, 2004. – 173 с.

3. Гуріна З.В. Психолого-педагогічні умови становлення самостійності у дітей раннього віку: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / З. В. Гуріна. – К., 2008. — 21 с.

4. Кон И. С. Психология самостоятельности / Кон И. С. // Педагогика здоровья. – М . : „Педагогіка-Пресс”,1992. – С. 268– 273.

5. Кон И. С. В поисках себя / Кон И. С. – М. : Политиздат, 1984. – 335 с.

6. Особистісний вибір: психологія відчаю та надії / За ред. Т.М. Титаренко. – К. : Міленіум, 2005. – 336 с.

7. Пригин Г. С. Влияние особенностей саморегуляции деятельности на профессиональное самоопределение старшеклассников / Г. С. Пригин, В. И. Степанский, В. П. Фарютин // Вопросы психологии. – 1987. – № 4. – С.45–51.

8. Райгородский  Д. Я Психодиагностика персонала. Методики и тесты / Д. Я. Райгородский. – М. : Бахрах-М, 2007, Т.1., - 439 с.

9. Циринг Д. А. Самостоятельность и беспомощность у студентов высших учебных заведений / Д. А. Циринг // Высшее образование сегодня. – 2008. – № 6. – С. 48–50.