Педагогічні науки

К. соціол. н., доцент Маркозова О.О.

К. т. н, доцент Маркозов Д.О.

Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна

ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ

Сучасна вища школа більшою мірою орієнтована тільки на формування у майбутніх фахівців необхідного мінімуму професійних знань і значно менше уваги приділяє розвитку творчих навичок, креативності та активності студентів. Але людина, яка не здатна творчо мислити, знаходити нові, оригінальні рішення проблем у нестандартних ситуаціях, зможе у майбутньому залишатися тільки звичайним виконавцем і не досягне вершин у професійній діяльності. У зв’язку із цим, формування творчої, активної особистості є одним з основних завдань сучасної вищої школи.

Формування та розвиток творчої активності людини можливе тільки в умовах спеціальним чином організованого соціального середовища. Очевидно, що основним осередком, у межах якого найбільшою мірою відбувається формування якостей людини, у тому числі, її активності та здатності до творчості, є освітнє середовище. При цьому, як зазначає І.О. Мартинюк, «слід розуміти, що часткові, так звані «локальні» методики розвитку творчості, креативного мислення молодої людини, що базуються на вирішенні окремих нестандартних завдань, є досить корисними, але не спроможні вирішити завдання в цілому» [1, с. 615]. В результаті їх застосування, наприклад, під час навчального процесу в університетах, студенти просто засвоюють певні нові способи вирішення конкретних проблем і згодом можуть відтворювати у своїй діяльності. У таких випадках творча активність проявляється у відповідь на зовнішні впливи, в певних обставинах, але не є результатом особистих потреб людини. Саме тому для формування творчості як особистісної якості людини потрібне спеціальним чином організоване середовище, що буде забезпечувати багатосторонній та системний вплив на студентів.

Однією з основних умов організації такого середовища є нерегламентовність навчального процесу, яка може бути забезпечена за допомогою широкого впровадження дистанційної і відкритої освіти, що базується на інформаційних технологіях; через надання можливості тим, хто навчається, отримувати знання за індивідуальним планом завдяки широкій підтримці самостійної роботи на основі використання різноманітних електронних ресурсів, а також через застосування системи вільного асинхронного спілкування із педагогами за допомогою сучасних комунікаційних технологій, наприклад, через електронну пошту, чи в процесі проведення електронних семінарів та конференцій.

Потенційна багатоваріантність отримання знань повинна стати обов’язковою характеристикою інформаційного освітнього середовища сучасного навчального закладу. Вона досягається за рахунок того, що в освітніх закладах створюються медіатеки, електронні бібліотеки, завжди існує доступ до мережі Internet, що дає змогу знайти та ознайомитися не з одним чи двома підручниками, а отримати безліч матеріалів, які містять різні точки зору на ту чи іншу проблему. Крім того, завдяки можливості автоматичного перекладу, в процесі навчання знімаються мовні бар’єри. Сучасні електронні видання забезпечують також багатоваріантність представлення інформації – текст, графіку, звук, відео. Візуалізація інформації створює додаткові умови для засвоєння знань, а для тих студентів, які віддають перевагу образній інформації, є просто необхідною.

Найбільшою мірою зразки творчої наукової діяльності і її результатів стають доступними широкому загалу завдяки інформаційному освітньому середовищу навчального закладу, яке посилюється через використання глобальної мережі Internet. Це можуть бути матеріали електронних конференцій, віртуальних семінарів та форумів, періодичні наукові електронні видання, персональні Web-сторінки провідних вчених і Web-сайти наукових центрів. Широку популярність набувають дистанційні олімпіади, конкурси, віртуальні науково-дослідні лабораторії. У багатьох випадках можна ознайомитися не тільки зі структурою такої лабораторії або наукового центру, а й простежити динаміку їх роботи, відображену в періодичних звітах і описах отриманих результатів.

Отже, враховуючи комплексний вплив соціального середовища на формування та розвиток творчої активності особистості, все ж слід зазначити вирішальну роль у цьому процесі сучасних інформаційних та комунікаційних технології, що найбільш яскраво проявляється у наступних моментах.

Перш за все, слід зазначити, що використання інформаційних технологій допомагає забезпечити тісну взаємодію між викладачем і студентом, особливо в умовах дистанційної освіти. Так, Н. Медведєва підкреслює, що «особливості спілкування в асинхронному середовищі, яке є характерним для електронної пошти чи під час проведення електронних конференцій, створюють передумови, необхідні для прояву творчого, активного мислення, бо позбавляють тих, хто навчається, від непотрібних критичних суджень і формують умови або майже приватного спілкування або, навпаки – досить широкої дискусії під час віртуального семінару і конференції» [2, с. 14].

Сучасні інформаційні технології також надають досить широкі можливості у соціальному визнанні проявів творчої активності людини. Опис творчого процесу, його результати можуть бути представлені та обговорені на електронній конференції, опубліковані в електронному виданні, розміщені на Web-сайті навчального закладу. На зміну рукописним тематичним журналам вже не тільки в університетах, а й у багатьох школах, гімназіях і ліцеях приходять електронні журнали, для яких немає проблем з тиражуванням та розповсюдженням: кожен бажаючий може розмістити на них свої матеріали та ознайомитися з працями інших студентів через Internet.

Другим важливим моментом є те, що інформаційні технології розширюють можливості освітнього середовища як різноманітними програмними засобами, так і методами розвитку творчої активності студентів. До числа таких програмних засобів, на думку І.Г. Захарової, відносяться «моделюючі програми, пошукові, інтелектуальні навчальні та експертні системи, програми для проведення ділових ігор» [3, с. 103]. Фактично, в усіх сучасних електронних підручниках робиться акцент на розвиток творчого мислення. З цією метою, в них завжди пропонуються завдання евристичного, творчого характеру, ставляться питання, на які неможливо дати однозначну відповідь. Комунікаційні технології дозволяють по-новому реалізовувати методи, що активізують творчу активність особистості. Студенти можуть включитися у дискусію, яка проводиться не тільки в аудиторії, але і віртуально, наприклад на сайтах періодичних видань або навчальних центрів. При цьому у виконанні спільних творчих проектів можуть брати участь студенти різних факультетів або навіть університетів.

По-третє, новий зміст освітнього середовища створює додаткові можливості для стимулювання пізнавальної діяльності і творчої активності студентів. Одним з таких стимулів є можливість задовольнити свою цікавість завдяки безмежним можливостям глобальної мережі Internet, яка надає доступ до електронних бібліотек, інтерактивних баз даних культурних, наукових та інформаційних центрів, енциклопедій і словників. Крім цього, існують і так звані «списки розсилки», що дозволяють отримувати електронною поштою добірки матеріалів з будь-яких «вузьких», специфічних тем, вивчення яких не надто поширене у науковому середовищі.

Через мережу Internet студенти також можуть звернутися з питанням по проблемі, яка їх зацікавила, не тільки до свого викладача, але і до провідних вітчизняних і зарубіжних фахівців, винести те чи інше питанні на обговорення під час електронної конференції. Саме різноманітність інформації, що пропонується в освітньому середовищі, яке інтегроване у світовий інформаційний простір, спонукає студентів до пошуку власного погляду на сутність проблеми, що досліджується.

Важливим фактором створення умов для розвитку творчої активності особистості через використання інформаційних технологій стають створені на сайтах навчальних закладів персональні Web-сторінки викладачів. На таких сторінках можна демонструвати не тільки навчальні та методичні матеріали, а й наукові публікації викладачів, звіти про проведені дослідження, а також ідеї про перспективні плани роботи, до яких можуть долучатися студенти. Опублікувавши на своїй сторінці нестандартне або навіть провокаційне бачення тієї чи іншої проблеми, можна організувати дискусію, залучити студентів до обговорення та до висловлення власної думки.

Таким чином, вихід у світовий інформаційний простір за допомогою сучасних інформаційних технологій дозволяє засвоїти безліч зразків творчої активності, наприклад, через сайти, що розповідають про діяльність інститутів та науково-дослідних центрів; через ознайомлення з матеріалами електронних наукових журналів та конференцій; через участь у конкурсах, творчих проектах і дистанційних олімпіадах; через персональні Web-сторінки студентів, викладачів і науковців усього світу. Але основну роль у розвитку творчої активності студентів все ж таки відіграє викладач, який, завдяки педагогічній майстерності, створює таке інформаційне середовище, яке допоможе залучити до творчого пошуку більшість студентів, сформувати у них якості креативності, постійної спрямованості на пошук нових, оригінальних ідей. З урахуванням того, що до проявів творчості схильні більшість студентів, правильний вибір форм організації навчального процесу може зіграти вирішальну роль у подальшому формуванні творчої особистості.

Література:

1. Мартинюк І. О. Творчий потенціал і самореалізація особистості / І. О. Мартинюк // Психологія і педагогіка життєтворчості. – К.: Либідь, 1996. – 792 с.

2. Медведєва Н. Виявлення творчого потенціалу. Стратегії реалізації задуму / Н. Медведєва // Психолог. – 2006. – № 40. – С. 12–15.

3. Захарова, И. Г. Информационные технологии в образовании: учеб. пособ. для студ. высш. пед. учеб. заведений / И. Г. Захарова. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 192 с.