Педагогические  науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Канд. пед. наук Безʼязичний Б.І.

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

фактори, що впливають на якісне навчання студента в вузі

Вступ. Рівень довузівської загальноосвітньої підготовки багато в чому позначається на якості підготовки майбутнього вчителя. Але в той же час, ми зустрічаємося з такими фактами, коли високий рівень загальноосвітньої підготовки не дає переваги частині студентів в оволодінні професійними знаннями, уміннями і навичками. І, навпаки, коли невисокий рівень загальноосвітньої підготовки, в поєднанні з наполегливою учбовою працею, дозволяє студентам успішно навчатися у внз і готуватися до професійної діяльності.

Подібні суперечності вузівської діяльності походять від дії різних факторів, але головним з них, на наш погляд, є сформована в шкільні роки готовність до наполегливої систематичної учбової праці. Психологами, що займаються, проблемами учбової діяльності, наголошується, що успішність навчання, як і продуктивність будь-якої іншої розумової діяльності, залежить в першу чергу від рівня інтелектуального розвитку людини, хоча значний вплив на неї можуть зробити такі особливості особистості, як спрямованість інтересів, рівень домагань та ін. Чималу роль в успішності оволодіння знаннями грає і працьовитість [1, c.112].

Методи. Для виявлення вказаних факторів використовувались: аналіз педагогічної, соціологічної літератури, спостереження, аналіз документів, різні види анкетування та опитування.

Результати дослідження. Аналіз отриманих даних свідчить про те, що фундамент успішної діяльності студента у внз закладається, як правило, в шкільні роки. Самооцінка деяких вихідних даних, які напряму впливають на неї, виглядає таким чином (табл. 1).

Таблиця 1.

Самооцінка рівня сформованості особистісних якостей в шкільні роки

(в % до числа опитаних)

Якості	Сильно	Середнє	Слабо	Зовсім ні
Дисциплінованість	28,7	61,9	9,4	0
Самостійність	35,9	45,9	16,6	1,6
Інтерес до учбової роботи	12,2	56,9	25,4	5,5
Відповідальність	44,8	43,6	9,9	1,7
Готовність до самоосвіти	11,6	45,9	35,4	7,1
Активність в суспільній роботі	24,3	33,7	29,8	12,2

З певною часткою умовності, можна зробити висновок, що формування таких особових якостей важливих для майбутнього вчителя, як «інтерес до учбової роботи» і «готовність до самоосвіти», відбувається на недостатньо високому рівні. І, якщо в шкільні роки недостатньо розвинений інтерес учнів до учбової роботи дозволяє частині з них добиватися непоганих учбових показників, то у внз вони різко знижуються [3, c.32].

Сумним фактором є і те, що школа не сформувала у основної маси студентів готовності до самоосвіти, яку вчитель повинен підтримувати і виховувати в собі все життя.

Дисциплінованість, самостійність і відповідальність, середньорозвинені у достатньо великої групи студентів, дуже активно виявляються на відношенні студентів до учбової праці у вузі. Так, наприклад, були вивчені деякі проблеми динаміки учбово-виховного процесу на трьох перших курсах. Виявилося, що лінощі, як головна причина слабкого навчання, назвали 24% першокурсників-трієчники; 30% - студентів II курсу; близько 50% - студентів ІІІ курсу [2, с.25]. Коли самі студенти наголошують на ліні, як основному факторі слабкого навчання, дане явище обернено-пропорційне до активної позиції. І, хоча це характерно не для більшості студентів, воно не може не привернути уваги і актуалізувати проблему виховання свідомого і активного відношення школярів і студентів до учбової праці.

Загальноосвітня підготовка впливає не тільки на характер учбової праці студентів у внз, але і на дотримання ними правил внутрішнього розпорядку і активність на заняттях. Так, студенти з високим рівнем загальноосвітньої підготовки менше здійснюють пропусків занять, систематично виконують домашні завдання, активніше працюють на семінарських і практичних заняттях.

Матеріальне положення студентів багато в чому позначається на якості учбової праці студентів. Проведене нами дослідження виявило, що цілком задоволених своїм матеріальним положенням виявилося 21,2% студентів, частково – 18,6% і незадоволених – 53,5%. Утруднялися відповісти – 6,7%. У зв'язку з цим багато студентів стаціонару вимушені суміщати отримання освіти у внз з постійною або тимчасовою роботою. Крім того, до 90% опитаних користуються постійною матеріальною допомогою батьків і родичів.

За нашими даними студенти, задоволені матеріальним положенням, найбільш активні в навчанні, проявляють свідомість і ініціативність в оволодінні знаннями. Для них менш характерна «штурмівщина» і не систематичність в підготовці до занять. Але в той же час, одержані дані говорять про те, що підвищений ступінь незадоволеності студентів матеріальним положенням може не тільки утрудняти, але і стимулювати високу якість учбової праці. До цієї групи увійшли студенти, які не одержують допомоги від батьків – 10,8% від загального числа опитаних. Серед них відмінників – 12,6%, які вчаться на добре і відмінно – 35,8%, а встигаючих в основному на задовільно – 5,3% (найнижчий показник по всіх групах). Для цієї категорії студентів стипендія і додатковий заробіток є важливим матеріальним стимулом учбової праці.

Бюджет студента складається з різних джерел: стипендії, допомоги батьків і родичів, тимчасового або постійного заробітку. Джерела бюджету прямо впливають на ступінь задоволеності студентів матеріальним положенням і на відношення до учбової праці.

Найцікавіші дані одержано в результаті опитування постійно працюючих студентів (20,7%). Ці студенти діляться як би на два типи: перший – проявляє максимум активності і наполегливості в учбовій праці, другий – повну безвідповідальність. Перший тип дає найвищий (по всіх групах працюючих і непрацюючих студентів) відсоток відмінників, а другий – студентів, які вчаться в основному незадовільно. Тобто, виявляється одна з суперечностей поєднання навчання у внз з роботою. В першому випадку, праця не затуляє основної діяльності студентів – навчання, в другому, трудова діяльність стає домінуючою і відсовує навчання на другий план. Характерно, що студенти, у яких трудова діяльність стоїть на першому місці, частіше за все покидають внз за власним бажанням.

Стипендія є важливим джерелом бюджету студентів-бюджетників, проте, стипендія, що виступала стимулом хорошого навчання не цілком виконує в сучасних умовах своє призначення. Цей висновок підтверджується і відповідями студентів на питання: «Як Ви вважаєте, чи впливає стипендія на якість учбової праці і якою мірою?». Ось які одержані думки: 40,5% студентів вважають, що стипендія в сильній мірі впливає на якість учбової праці, 36,6% – середньо, 12,3% – слабко і 10,6% вказали, що не впливає.

Таким чином, за оцінкою самих же студентів можливість «добре вчитися», «працювати з повною віддачею сил» залишається для більшості з них нереальною, а стипендія не грає значної ролі в підвищенні якості знань студентів, а швидше виконує роль дотації по безробіттю.

Величезну роль в поповненні студентського бюджету, та і взагалі в можливості вчитися у внз для студентів комерційної форми навчання, грає допомога батьків, яка з року в рік зростає. Переважна частина студентів і працюючих, і непрацюючих користуються нею. Залежно від розміру батьківської допомоги пропорційно зростає і задоволеність студентів своїм матеріальним положенням.

Підводячи підсумок сказаному, слід зазначити, що матеріальне положення студентів є в сучасних умовах одним з активно діючих факторів на їх відношення до учбової праці, його якості. Необхідні кардинальні рішення, як по стипендії, так і по наданню державою пільгових кредитів студентам за навчання у внз, що також стимулюватиме їх активність.

Одним з важливих напрямів підвищення рівня матеріального положення студентів вважаємо створення умов для ефективного поєднання навчання з роботою. Це реальність, з якою необхідно рахуватися.

Обговорення і висновки. Таким чином можливості і особливо бажання молоді вчитися у внз залежить не тільки від довузівської загальноосвітньої підготовки. Є ще ряд факторів, що не завжди враховуються достатньою мірою – професійні інтереси і відношення до вибраної професії, від яких багато в чому залежить і якість учбової праці студентів.

Література:

1. Абылкасымова А. Е. Формирование познавательной самостоятельности студентов-математиков : Дисс. докт. пед. наук. – Алматы, 1995. – 389 с.

2. Бахарбаев Р., Булгагов Н., Сафин В. Студент-троечник // Комсомольская жизнь. – 1975. – № 20. – С. 25.

3. Березовин Н. А., Морозова Л. И. Адаптация первокурсников к педагогическому процессу вуза // Педагогика высшей школы. – Минск: Изд-во БГУ, 1988. – Вып.2. – С. 32-34.