К. філол. н. Слюсар О. Ф.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Україна

Вплив мовних інтерференцій та міжмовних омонімів на вивчення споріднених іноземних мов

Участь рідної мови в засвоєнні іноземних мов, особливо слов’янських на західній Україні, – проблема, з якою здавна стикаються викладачі іноземних мов. На її значення вказують прихильники граматично-пояснювального методу, який сьогодні є найстарішим та найменш популярним методом вивчення іноземних мов в центрах вивчення іноземних мов, але й надалі приносить хороші результати в школах та вищих навчальних закладах. Приміром, заняття з польської проводяться з використанням підручника Барбари Бартніцької Uczymy się polskiego, в першій частині якого знаходяться короткі тексти для читання польською мовою зі словничком, а відповідний комплекс граматичних вправ міститься в другій частині цієї розробки.

В вищезгаданому процесі головну роль займає викладач іноземної мови, який є беззаперечним авторитетом в знанні іноземної мови, а роль учня зводиться до виконання практичних завдань та засвоєння теоретичного матеріалу. Одночасно варто зазначити, що під час використання цього методу заняття проводяться рідною мовою, що полягають, в основному, на читанні та поясненні завдань, а також виконанню граматичних вправ. Натомість контроль здобутих знань має регулярний характер у вигляді контрольних робіт та словникових диктантів, а кожна помилка повинна виправлятися.

Застосовуючи цю методику, відносно важко викладачеві виправляти та пояснювати помилки пов’язані з основними правилами утворення польських словосполучень, якщо, приміром, укр. слухати музику (інфінітив + знахідний відмінок іменника) – пол. słuchać muzyki (інфінітив + родовий відмінок іменника), укр. їздити на автомобілі (інфінітив + місцевий відмінок іменника) – пол. jeździć samochodem (інфінітив + орудний відмінок іменника), укр. вивчати мову (інфінітив + знахідний відмінок іменника) – пол. uczyć się języka (інфінітив + родовий відмінок іменника), укр. слухати маму (інфінітив + знахідний відмінок іменника) – пол. słuchać mamy (інфінітив + родовий відмінок іменника). Власне кажучи, в синтактичних конструкціях, учні та студенти під впливом рідної української мови добирають до головного слова в словосполученні неправильний польський відповідник: słuchać muzykę, jeździć na samochodzie, uczyć język та інші, а викладачеві важко пояснювати, чому польські синтактичні конструкції не відповідають українським, незважаючи на те, що це слов’янські мови.

Часто, відповідно до міжнародних договорів, студенти здобувають подвійні дипломи польських та українських вищих навчальних закладів. Основні проблеми, з якими мають справу студенти, пов’язані з лексичною площиною – це хибні друзі перекладача, приміром, у студентів-хіміків можуть виникнути труднощі з перекладом наступних словосполучень: пол. skażona woda – укр. забруднена вода, а не укр. скажена вода (що в польському перекладі звучить абсурдально, як wściekła woda). Подібним чином, пол. kwas fosforowy – укр. фосфорна кислота, а не укр. фосфорний квас; пол. próżnia – укр. вакуум, а не укр. порожнина; пол. wąż – укр. шланг, а не укр. вуж та інші. Студенти-біологи помиляються застосовуючи наступні форми: пол. sinice – укр. ціанобактерії, а не укр. синиці; пол. denny – укр. той, що мешкає на дні, а не укр. денний; пол. słodkowodny – укр. прісноводний, а не укр. солодко-водний; пол. huby – укр. трутовики, а не укр. губи.

Таким чином, студенти застосовують велику кількість слів та словосполучень, які в польській та українській мовах звучать однаково, але значення мають зовсім інші, тобто мають справу з міжмовними омонімами (хибними друзями перекладача).

Часто також можна помітити наслідки впливу рідної мови на інфінітиви польської мови під час перекладу деяких слів, приміром, укр. дихати – пол. oddychać, а не пол. dychać (часто пол. oddychać студенти помилково перекладають як відпочивати під впливом суржику віддихати); укр. могти – пол. móc, а не пол. moc; укр. жити – пол. mieszkać, а не пол. żyć; укр. товкти –пол. tłuc, а не пол. tłuć; пол. uważać – укр. вважати, а не пол. поважати (під впливом російської лексеми уважать); пол. zapominać – укр. забувати, а не пол. запам’ятовувати; пол. zapamiętywać – укр. запам’ятовувати, а не пол. забувати (під впливом російської лексеми запамятствовать – запамятствовал); пол. spotykać się – укр. зустрічатися, а не пол. спотикатися; пол. troszczyć się – укр. піклуватися, а не пол. трощити та інші.

Таким чином, відчутним є неабиякий негативний вплив рідної мови на процес засвоєння, особливо споріднених, іноземних мов та значну роль в цьому процесі відіграють міжмовні омоніми, тобто хибні друзі перекладача.

Література:

1. Кочерган М. П. Словник російсько-українських міжмовних омонімів. – Київ: Академія, 1997. – 400 с.

2. Слюсар О. Ф. Польська мова. – Чернівці: Букрек, 2010. – 302 с.

3. Слюсар О. Ф., Макар Ю. І. Словник українсько-польський, польсько-український. – Чернівці: Букрек, 2011. – 736 с.

В статті розглянуто особливості вивчення польської мови, вплив мовних інтерференцій та хибних друзів перекладач на цей процес. Проаналізовано типові помилки студентів, для їх подальшого уникнення, під час вивчення споріднених іноземних мов.

Ключові слова: хибні друзі, мовні інтерференції, польська мова.

The article deals the features of Polish language and influence of interferences and false friends on this process. Analyzed common students mistaces for further avoid while studying foreign languages.

Keywords: false friends, language interferences, polish language.