Філологічні науки
І.В. Семенко
Вищий державний навчальний заклад України
"Буковинський державний медичний
університет"
До питання про
вживання епонімів в назвах лікарських рослин Червоної книги України
(на матеріалі
Чернівецької області)
"Є такий закон, – сказав
мені згодом маленький принц.
– Причепурився сам уранці,
причепури
гарненько і свою планету."
Антуан де Сент-Екзюпері
Про цей закон знав і
його – дотримувався герой казки Антуана де Сент-Екзюпері маленький принц. Він
жив на маленькій планеті і чудово розумів, що необхідно піклуватись про
планету, на якій ти живеш. Якби кожний день перед тим, як зрубати дерево,
вирвати із коренем рослину, вбити тварину, люди згадували цього казкового
героя, на планеті Земля до 1900 року не зникли би назавжди 65 видів ссавців та
140 видів птахів. Нині приблизно 600 видів хребетних перебувають на межі
повного знищення (деякі кити, носороги, черепахи, журавлі, дрофа та багато
інших), повністю знищені тури і морська Стеллерова корова. З 250 тисяч видів
вищих рослин Землі близько 1/10 перебуває у загрозливому становищі. Рідкісними
стали сибірські кедри, європейський і далекосхідний тис, кавказьке залізне
дерево.
Діяльність
людини часто порушує рівновагу в природі, створює умови, що сприяють появі і
розвитку нових форм організмів, часто шкідливих: бур’янів, шкідників
сільськогосподарських культур, збудників різних хвороб. Протягом останніх 20-25
років швидкість зникнення видів на Землі збільшилась більш ніж у 700 разів.
Необхідність
захисту й охорони фауни і флори виникла у зв’язку з антропогенним тиском,
індустріалізацією суспільного життя, науково-технічним прогресом. Зростає
кількість людей, порушується цілісність природи, все більше територій
залучається до господарської діяльності: будуються міста і дороги, зростає військовий
вплив на природу. В результаті скорочується кількість видів рослин і тварин. Зовнішнє
середовище забруднюється синтетичними речовинами, які не властиві для природи,
змінюється газовий склад повітря. Все це, врешті-решт, стає значною загрозою
людству і життю на Землі.
Ідея
створення Червоної книги належить видатному англійському зоологові, професору
Пітеру Скотту. Вона являє собою
зібрання фактів про унікальних мешканців нашої планети, над якими нависла
загроза зникнення або які вже зникли. Червона книга ставить за мету звернути
увагу людства на неповторність усього живого на Землі. Вид, який знищений
сьогодні, ніколи більше не буде поновлений. З
ініціативи вчених світу в 1948 році на Міжнародній конференції в місті
Фонтенбло (Франція) була створена Міжнародна спілка охорони природи, яка згодом
отримала назву "Міжнародна спілка охорони природи і природних
ресурсів" (МСОП).
Структура книги. Залежно від стану і ступеня загрози для популяцій видів,
занесених до Червоної книги України, вони поділяються на такі категорії: зниклі
(0), зникаючі (I), вразливі (II), рідкісні (III), невизначені (IV), недостатньо
відомі (V), відновлені (VI):
·
зниклі:
види, про які
після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших
відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація про їх
існування у дикій природі;
·
зникаючі:
види, що
знаходяться під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо
продовжиться згубна дія факторів, що впливають на їх стан;
·
вразливі: види, які у найближчому
майбутньому можуть бути віднесені до категорії "зникаючих", якщо
продовжиться дія факторів, що впливають на їх стан;
·
рідкісні:
види,
популяції яких невеликі, які у даний час не відносяться до категорії
"зникаючих" чи "вразливих", хоча їм і загрожує небезпека;
·
невизначені:
види, про які
відомо, що вони відносяться до категорії "зникаючих",
"вразливих" чи "рідкісних", однак достовірна інформація,
яка б дозволяла визначити до якої із зазначених категорій вони відносяться, – відсутня;
·
недостатньо
відомі: види,
які можна було б віднести до однієї з вищеперерахованих категорій, однак у зв'язку
з відсутністю повної достовірної інформації питання залишається не визначеним;
·
відновлені: види, популяції яких завдяки
вжитим заходам щодо їх охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають
використанню і вимагають постійного контролю.
Червона книга України видавалась у 1980, 1994, 1996 та 2009 роках.
До третього видання "Червона книга
України" (рослинний світ) було занесено 826 видів рослин і грибів: судинні рослини (611), мохоподібні (46), водорості (60), лишайники (52),
гриби (57). Кількість видів рослин у третьому порівняно з другим виданням
збільшилась на 285 видів, а у другому порівняно з першим – на 390 видів. Таким
чином, з урахуванням приблизно однакових проміжків часу – між виданнями
Червоної книги України, спостерігається певне уповільнення темпів зменшення
втрати різноманіття видів рослин і грибів України.
Описуючи ті чи інші лікарські рослини, вчені навіть не
здогадувались, що вони були першими і назва рослин ввійде в історію під їх
ім’ям. Ось
чому, серед джерел ботанічної
лексики дуже часто використовуються власні назви – епоніми. Ось яке визначення цьому терміну
можна знайти в Тлумачному словнику української мови: Епонім – це:
1. у
давніх афінян – перший з дев'яти архонтів, іменем якого позначався рік;
2. особа, яка дає чому-небудь своє ім'я;
3. назва речі, процесу або функції,
утворена від імені людини. Також епонімами називають будь-які власні
імена, що стали іменами загальними.
Чернівецька область розташована у південно-західній частині України і є найменшою областю України. Область розташована у межах Карпат, Передкарпаття (Буковинське Прикарпаття) та Покутсько-Бессарабської височини. До Червоної
книги України по Чернівецькій області занесено біля 140 лікарських рослин.
Назви
лікарських рослин, занесених до Червоної книги по Чернівецькій області можна
поділити на певні групи:
I.
Рослини,
які названі на честь вчених – ботаніків, антропоніми.
Аконіт Жакена, Дзвоники Кладни, Жировик Льозеля, Зіновать Блоцького, або рокитничок Блоцького, Зіновать
Пачоського, або рокитничок
Пачоського, Зіновать
Рошеля, або рокитничок
Рошеля, Зозульки Фукса пальчатокорінник Фукса (народна
назва – буковець), Костриця Порціуса, Любка дволиста, Любка зеленоквіткова, осока Буксбаума
, осока Девелла, Скереда Жакена, Сон білий, сон альпійський, сон Шерфеля, анемона альпійська, Шафран Гейфелів (вид,
названий на честь ботаніка XIX сторіччя Йогана Гейфеля).
Історична довідка: Аконіт Бессера (народна
назва – вовкобій) – рідкісна ендемічна багаторічна трав'я ниста рослина. Відкрив
і описав Віллібальд Бессер.
Вілібальд
Свіберт Жозеф Готліб фон Бессер. Народився 18 липня 1784 року в місті Інсбрук. За походженням австрієць (або німець). Ботанік, природодослідник Волині, Поділля, України. Доктор медицини.
II. Рослини, які отримали свою назву
за місцем проростання – топоніми.
Білотка
альпійська, Зіновать подільська, Орлики трансільванські, Товстянка альпійська, Чорнянка
(нігрітеля) карпатська, Шиверекія подільська, Язичник сибірський (буковинський,
український).
Легенди та міфи:
Півники
сибірські (лат. назва Iris sibirica)
– багаторічна рослина родини Півникових,
занесена до Червоної книги України і Білорусі .
Про півники існує така легенда.
Одного разу нахилилася веселка води з річки попити. Аж чує: соловейко на калині
тьохкає-заливається. Заслухалася веселка, замріялася та й незчулася, як
загубила трохи своїх кольорів. Упали ті кольори додолу і перетворилися на
півників. Тому-то веселка у травні завжди над квітниками повисає, півників
вишукує. Та хіба визбирає, коли їх стільки наросло?
III. Назви рослин – фітоніми, до яких належить як уся сукупність
народних назв рослин, так і наукова ботанічна номенклатура.
а) Зозулині
черевички (Зозулині черевички справжні; лат. Cypripedium calceolus L.) – рослина з родини Зозулинцевих,
або Орхідних (Orchidaceae). Латинська назва роду
походить з грецької міфології і перекладається з латинської мови як нога
Кіприди (одне з грецьких імен богині краси Афродіти, за римською міфологією
Венери. Цю назву рослина дістала за схожість квітки з черевичком. Видову назву
утворено від латинського слова, що означає черевичок.
б) Еритроній собачий
зуб (лат. назва Erythronium
dens-canis L.)
Наукова назва роді походить від грецького слова,
яке в перекладі означає "червоний", що пов'язане з кольором квітів
деяких видів цього роду. Цікаво, що видову назву дали рослині за оригінальну
форму цибулини, яка
зовнішнім виглядом і забарвленням справді нагадує зуб
собаки.
Правильне виховання бережливого ставлення до
природи дозволить надалі запобігти багатьом екологічним проблемам людства. Як
відображено в народному прислів’ї: Як дбаєш, так і маєш. Якщо ми всі
будемо дбати про природу, то і життя на нашій планеті стане зовсім іншим.
Список використаної літератури:
1. Тлумачний словник
української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства. – К.: Наукова
думка, 1970-1980. – 667 с.
2. Торчинський М. М. Денотатно-номінативна структура антропонімікону
української мови. Філологічні
науки / Михайло Миколайович Торчинський / Наукові праці Кам’янець-Подільського
державного університету. – Вип. 15. Т. 1. – Кам’янець-Подільський : Аксіома,
2007.– 150 с.
3. Червона Книга України : Рослинний
світ / за редакцією Я. П. Дідуха. – Київ : Глобалконсалтинг, 2009. –
912 с.