К. е. н. Акєнтьєва О. Б., Хомич О. І.

Донецький державний університет управління

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРОВЕДЕННЯ ЯКІСНОГО ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

В ринкових умовах розвитку економіки дедалі більшого значення набуває питання ролі проведення якісного внутрішнього аудиту на підприємствах.

Мета роботи – це дослідження концептуальних питань проведення якісного внутрішнього аудиту на підприємствах в умовах ринкової економіки в Україні. Дослідженням окремих питань проведення внутрішнього аудиту на підприємствах займалися видні українські вчені, такі як М. Білуха, А. Бєлоусов, Ф. Бутинець, Н. Дорош, Л. Кулаковська, О. Нетикша, Ю. Піча, В. Сопко, Л. Сухарева, А. Ткаченко, Б. Усач та російські – В. Бурцев, В. Івашкевіч, М. Макальська, В. Суйц, О. Шеремет та ін. Однак, деякі аспекти рішення проблеми дослідженні вченими недостатньо, наприклад, проведення якісного внутрішнього аудиту на підприємствах та визначення його ефектів в умовах сьогодення. В українській господарській практиці внутрішній аудит з’явився на основі відомчої (внутрішньогосподарської) ревізії. Внутрішній аудит вчені трактують як складову процесу: зниження інформаційного ризику [1, с.10]; прийняття ефективних управлінських рішень[2, с.10]; внутрішнього контролю підприємства [3, с.55].

В умовах ринкової економіки в Україні значення внутрішнього аудиту на підприємствах набуло все більшої вагомості та обумовлено, на нашу думку, такими причинами: (1) на макрорівні: різноманітністю видів діяльності; глобалізація бізнесу: ускладненням і зростанням обсягів операцій підприємств; вихід підприємств у короткостроковій перспективі на міжнародні ринки капіталу; посиленні конкурентної боротьби між підприємствами; плануванням фінансово-господарської діяльності підприємств; бажанням підприємств зберегти комерційну таємницю; формуванням позитивного ділового іміджу підприємств; підвищенням ступеню довіри до підприємств з боку ділових партнерів; необхідністю оперативного реагування на ризики, притаманні господарській індустрії; (2) на мікрорівні: ускладненням організаційної структури підприємств; відсутність досвіду побудови та оцінки економічної ефективності системи внутрішнього контролю підприємств [4]; бажанням власників і менеджменту впорядкувати структуру і організацію бізнес-процесів з метою виявлення недооцінених резервів; наділенням власниками функціями безпосереднього ведення справ на підприємстві професійних менеджерів; неможливістю отримання якісної, достовірної, прозорої, обєктивної інформації від вищого апарату управління підприємства у випадках конфлікту між нею і користувачами цієї інформації (власниками, кредиторами, інвесторами та ін.); намаганням власників одержати достатньо об’єктивну та незалежну оцінку дій менеджерів усіх рівнів управління та ін.

Внутрішній аудит активно застосовується в розвинених країнах починаючи вже з кінця XIX століття на середніх та великих підприємствах промисловості, будівництва та зв’язку та інших сферах діяльності, які мають складну управлінську структуру. В Україні необхідність проведення внутрішнього аудиту зумовлена на великих та середніх підприємствах, установах, які мають велику кількість структурних підрозділів, складні утворення типу холдингів.

В сучасній теорії загального аудиту актуальним є трактування сутності категорії “внутрішній аудит”. Існує різноманіття підходів зарубіжних та вітчизняних авторів щодо цього питання. Внутрішній аудит можна розглядати як невід’ємну частину загальної системи контролю підприємства (МСА 610 “Використання роботи внутрішнього аудиту”). Домінуючою в науковому світі є думка, що внутрішній аудит є невід’ємною і значною складовою системи внутрішнього контролю підприємства (підхід, наприклад, А. Білоусова [3], О. Богомолова, М. Голощапова [5], М. Макальської [6], І. Сахарцевої [7] та ін.). Не можна погодитися з розглядом деякими фахівцями внутрішнього аудиту як ресурсу, який вирішує управлінські завдання зі створення системи внутрішнього контролю, бо він є окремим і відособленим процесом, спрямованим на удосконалення діяльності підприємств в умовах сьогодення.

Безумовно, внутрішній аудит − це важливий елемент контролю в процесі менеджменту. Зазвичай фахівці під внутрішнім аудитом розуміють перевірки і оцінки діяльності підприємства насамперед у інтересах суб’єкта господарювання. Внутрішній аудит можна розглядати широко як систему.

Не претендуючи на бездоганність судження, на нашу думку, внутрішній аудит підприємства – це система, яка складається із елементів входу (інформаційного забезпечення внутрішнього аудиту), елементів виходу (контрольної інформації про адекватність, ефективність системи внутрішнього контролю; оцінки й ефективності управління ризиками; оцінки різноманітних операцій; якості виконання співробітниками своїх обов’язків) та сукупності наступних взаємопов’язаних ланцюгів: середовища внутрішнього аудиту, техніки внутрішнього аудиту (інформаційно-обчислювальної техніки та технології), процедур внутрішнього аудиту.

Під якісним внутрішній аудитом розуміють досягнення рівноваги між потребами керівництва у надійній, своєчасній та об’єктивній інформації про діяльність підприємства, окремих його підрозділів та вартістю її збору, обробки та надання. У цілому, якість внутрішнього аудиту залежить від рівня його документальності. Слід зазначити, що аудиторська робота підлягає контролю. Рекомендації аудитору щодо контролю якості аудиторської роботи наводяться в МСА 220 ”Контроль якості аудиторської роботи”.

Розділяючи підхід видних російських вчених таких як, наприклад, В. Бурцєв, А. Макальська, А. Богомолов, М. Голощапов, слід зазначити, що “головною ціллю внутрішнього аудиту є допомога керуючому персоналу у ефективності виконання своїх функцій”. Цю думку поділяють українські науковці, наприклад, автори роботи [8, с.92]. Основні завдання внутрішнього аудиту полягають у наступному: (1) оцінка системи внутрішнього контролю в частині достовірності інформації, дотримання законодавства, а саме відповідність діючим правовим актам і статуту системи економічних регламентів; (2) перевірка наявності і правильності оцінки майна, ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів [2, с. 25; 8, с. 94]; (3) перевірка своєчасного внесення до бюджету податків і зборів до позабюджетних фондів [8, с. 92]; (3) виявлення недоліків у системі ведення бухгалтерського обліку і їх усунення шляхом правильності організації, методології і техніки ведення бухгалтерського обліку; (4) збереження активів, ефективності і результативності діяльності окремих операційних і структурних підрозділів; (5) проведення аналізу і оцінки ефективності системи управління ризиками і пропонування методів зниження ризиків [2, с. 25; 8, с.92] та ін.

З метою проведення якісного внутрішнього аудиту слід особливу увагу приділити дотриманню аудиторами стандартів внутрішнього аудиту. Зазначимо, що організація та виконання програм і процедур аудиту дасть керівництву підприємств можливість на періодичній основі об’єктивно оцінювати його потенціал. Як правило, це досягається за допомогою підготовки і проробки різноманітних сценаріїв розвитку, які включають суттєві внутрішні і зовнішні фактори, які впливають на діяльність підприємства в навколишньому конкурентному середовищі [9, с. 52]. Прикладом такого сценарію розвитку підприємства може бути складання SWOT-аналізу, у ході якого виявляються сильні та слабкі сторони підприємства, можливості та загрози з боку зовнішнього середовища. Слід враховувати, що аудит носить вибірковий характер, йому властиві певні обмеження. Фактором, що обмежує надійність аудита, є формування висновків, заснованих лише на професійному судженні аудитора. Слід погодитися з Л. Аксьоновою і А. Янішевським, що при такому підході фактично неможливо дати обґрунтований висновок щодо причин виникнення невідповідностей, що вимагає більш глибокого дослідження [10, с.49-50]. На практиці це передбачає застосування комплексу методів, зокрема прийомів, які дозволяють оцінити стан об’єктів, які вивчаються з точки зору ефективності управління, яке проводиться. Слід підкреслити, що специфіка внутрішнього аудиту передбачає застосування різних методів одразу, які можуть бути зовсім різнорівневими. Головним результатом проведення аудиту є розробка і доведення до керівництва рекомендацій з приводу усунення виявлених в ході перевірки недоліків. Після затвердження звіту щодо результатів аудиту потрібно забезпечити проведення перевірок по виконанню рекомендацій, які він містить, і на основі виконаної роботи оцінити економічну ефективність проведеного внутрішнього аудиту.

У процесі дослідження виявлені ефекти від проведення якісного внутрішнього аудиту на підприємствах такі як: забезпечення значної економії суттєвих засобів підприємств; надання об’єктивних даних щодо результатів аналізу ефективності використання ресурсів для “витратних” підрозділів підприємств; виявлення і попередження порушень у фінансово-господарській діяльності підприємства; виявлення ресурсів і резервів виробничого процесу за допомогою систематизованого підходу до оцінки і підвищення ефективності процесів управління ризиками; виявлення помилок і недотримання правил ведення фінансово-господарської діяльності підприємства; об’єктивна оцінка різноманітних операцій і систем контролю та ін.

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити наступні висновки: 1. Внутрішній аудит – це основна інформаційна база управління, знаряддя контролю за станом об’єктів управління, спосіб об’єктивної оцінки результатів господарювання. 2. Як внутрішній, так і зовнішній аудит може охоплювати перевірку фінансової звітності, дотримання процедур та норм, оцінку характеру діяльності. 3. Внутрішній аудит не має обов’язкового характеру, однак використання результатів внутрішнього аудитора і взаємодія з ним можуть бути дуже корисними для проведення зовнішнього аудиту. 4. Якісний внутрішній аудит сприяє створенню надійної та високоефективної системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, сприяє підвищенню якості інформації, яку отримують менеджери для прийняття рішень. 5. Якісний та ефективний внутрішній аудит підприємств є головною умовою сталого функціонування та успішного розвитку підприємств в умовах швидко мінливого зовнішнього конкурентного середовища, підвищення складності процесів управління, обумовлених розділенням функцій володіння і управління підприємством.

Література

1. Ткаченко А. М. Організація контролінгу та внутрішнього аудиту в системі управління промисловим підприємством: Автореферат дис.. д.е.н.: 08.06.01/ Інститут економіки промисловості НАН України. – Донецьк., 2005. – 30 с.

2. Сонин А. Зачем компании внутренний аудит? // Менеджмент и менеджер. – 2006. – №7-8. – С.21-26.

3. Белоусов А. Внутренний аудит: перспективы развития и методика организации на предприятиях Украины // Бухгалтерский учет и аудит. – 2001. – №2. – С.54-57.

4. Акєнтьєва О. Б. Підвищення економічної ефективності системи внутрішнього контролю підприємства: Автореферат дис.. к.е.н.: 08.06.01/ Інститут економіки промисловості НАН України. – Донецьк., 2006. – 20 с.

5. Богомолов А. М., Голощапов Н. А. Внутренний аудит. Организация и методика проведения. – М.: Экзамен, 2000. – 192 с.

6. Макальская А. К. Внутренний аудит: Учебное пособие. М.: Дело и Сервис, 2001. – 112 с.

7. Сахарцева И. И. Организация внутреннего контроля и аудита на предприятии // Економіка промисловості. – 2002. - № 1. – С. 105 – 109.

8. Акєнтьєва О. Б. Павлюк О. П. Сучасні аспекти трактування змісту категорії “внутрішній аудит” // Труди III – ої Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах глобалізації” – Сімферополь: Центр стабілізації. – 2007. – С. 4.

8. Кабанец О.В., Куварина Н.А. Сущность внутреннего аудита на предприятии и его стандарты // Менеджер. – 2006. – №3. – С.91-94.

9. Волошин Д. Методологические основы внутреннего аудита эффективности системы управленческого учета на предприятии // Проблемы теории и практики управления. – 2008. – №1. – С.49-57.

10. Аксьонова Л., Янішевський А. Удосконалення процесу внутрішнього аудиту на промисловому підприємстві // Стандартизація. Сертифікація. Якість. – 2007. – №4. – С.49-53.