«Наука та інновації» / 13. Регіональна економіка

Шеховцова І. А., Барчан О. Є., Бебешко Д. В.

Національний технічний університет України «КПІ», Київ

Народне господарство в розрізі економічного районування

В сучасних умовах активного включення України в світові процеси глобалізації особливого значення набуває детальна оцінка господарської діяльності регіонів як складової національної економіки в цілому. Тому є актуальним дослідження тенденцій регіонального розвитку, статистичної оцінки результатів діяльності для вирішення питання підвищення конкурентоспроможності товарів, робіт та послуг національного виробника.

Ефективність регіональної політики, а також господарства регіону, залежить від чіткого визначення його території, меж, природно-ресурсного та соціально-економічного стану. Адже регіон – це об'єкт регіональної політики, тому велике значення має економічне районування країни, тобто виокремлення на її території самостійних регіонів.

Для аналізу буде взято саме економічні райони, так як всередині них історично склалися сталі взаємозв‘язки, адже розвиток адміністративних областей як окремих економічних регіонів базується на цих зв‘язках.

Економічний район – це географічне суцільна територіальна частина народного господарства країни, яка має свою виробничу спеціалізацію, міцні внутрішні економічні зв'язки та нерозривно пов'язана з іншими частинами суспільним територіальним поділом праці.

На території України виділяють такі економічні райони: Столичний (Київська, Чернігівська, Житомирська обл.), Донецький (Донецька і Луганська обл.), Придніпровський (Дніпропетровська і Запорізька обл.), Північно-східний (Харківська, Полтавська, Сумська обл.), Центральний (Кіровоградська і Черкаська обл.), Північно-західний (Волинська і Рівненська обл.), Подільський (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська обл.), Карпатський (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька обл.), Причорноморський (АР Крим, Миколаївська, Херсонська, Одеська обл.) [на осн. 3].

По результатам досліджень статистичної інформації кожної області було сформовано зведену таблицю (табл.1) по народному господарству економічних районів.

Таблиця 1

Статистичні дані народного господарства економічних

районів за 2007 рік [на осн. 2]

 

Столичний

Донецький

Придніпровський

Північно-східний

Центральний

Північно-західний

Подільський

Карпатський

Причорноморський

Добувна промисловість, млн. грн.

1487,09

22108,41

20838,97

7872,50

597,52

402,95

397,51

1227,24

864,8

Харчова промисловість, млн. грн

11381,08

9617,36

11323,20

18252,46

6378,95

3105,92

8882,31

6060,83

13177,18

Легка промисловість, млн. грн

1054,96

357,07

390,89

654,58

203,78

145,03

281,33

1701,27

487,05

Деревообробна промисловість, млн. грн

440,27

113,30

78,28

229,57

191,36

1048,43

234,42

2027,21

220,46

Целюлозно-паперове виробництво, млн. грн

2242,27

1127,99

1830,86

1074,27

643,94

206,11

180,80

1369,44

461,66

Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення, млн. грн

0,00

9690,00

3551,48

16983,96

0,82

0,00

6,70

3800,60

9,09

Хімічна та нафтохімічна промисловість млн. грн

2978,78

10632,67

7839,62

3187,39

3336,64

1324,68

825,19

3024,89

4744,78

Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції млн. грн.

2650,28

4826,27

3301,66

3194,75

478,65

1658,37

2139,93

2348,55

2263,13

Металургійне виробництво, млн. грн.

1902,68

75736,71

66293,14

1787,00

789,65

460,84

787,27

1245,47

4176,51

Машинобудування, млн. грн.

3074,79

17451,72

24106,01

15551,58

3431,79

4779,85

1840,19

6338,67

10122,85

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води, млн. грн

5337,21

20553,55

22653,15

7983,79

2303,55

2967,62

4715,98

4871,06

8252,67

Виробництво основних с/г культур, тис.т

11799,10

4726,70

5411,60

15192,80

6490,70

5181,60

14526,00

6746,80

6308,90

М’ясо усіх видів (у живій вазі), тис.т

450,30

222,60

303,60

279,80

289,10

188,20

250,20

383,20

398,20

Молоко, тис.т

1759,40

753,40

734,10

1625,70

869,70

980,60

1920,90

2094,50

1516,30

Яйця, млн.шт

2540,00

1944,10

1485,20

1669,10

954,50

545,30

1347,90

1779,10

1755,90

Велика рогата худоба, тис.голів

851,80

348,20

350,20

766,10

427,00

497,60

997,50

973,60

785,90

Свині, тис.голів

790,20

494,60

726,40

715,30

643,70

739,30

936,60

970,10

814,80

Вівці та кози, тис.голів

117,30

181,90

135,50

192,00

100,50

40,00

96,80

260,30

896,50

Птиця, млн.голів

32094,3

21922,70

22611,00

22610,00

22033,30

13721,80

21073,00

25392,30

29407,80

Вилов риби і добування інших водних живих ресурсів, т

3360,00

8787,00

11509,00

5651,00

5176,00

1315,00

2976,00

3011,00

46563,00

Щоб показати динаміку зміни показників народного господарства необхідно також проаналізувати індекси зміни промислової продукції та сільськогосподарського виробництва, що наведені у таблиці 2.

Таблиця 2

Індекси зміни обсягів промислової продукції та сільськогосподарського виробництва за січень-серпень 2008 р. до січня-серпня 2007 р. [на осн. 1]

 

Столичний

Донецький

Придні-провський

Північно-східний

Центральний

Північно-західний

Подільський

Карпатський

Причорно-морський

Добувна промисловість

122,00

102,7

102,55

103,88

120,9

120,7

131,57

91,53

79,95

Харчова промисловість

107,23

91,15

104,25

111,59

112,25

118,55

107,53

113,23

91,63

Легка промисловість

93,41

108,85

108,95

100,80

114,05

97,85

111,03

99,93

101,75

Деревообробна промисловість

110,95

129,15

101,7

97,38

60,7

124,45

168,80

107,10

69,83

Целюлозно-паперове виробництво

124,07

104,85

112,2

120,55

103,35

98,15

137,00

126,40

124,30

Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення

0

102,5

103,5

69,69

0

0

0,00

21,00

200,33

Хімічна та нафтохімічна промисловість

118,99

109,1

101,8

106,31

98,4

100,5

141,30

98,83

106,35

Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції

105,55

120,1

107,4

114,43

132,35

133,65

112,87

106,78

125,23

Металургійне виробництво

120,19

114,65

98,1

115,16

124,35

115,35

173,50

131,35

99,78

Машинобудування

126,58

128,8

126,8

124,93

211,55

109,95

154,77

118,13

127,95

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

107,61

104,5

100,5

70,88

113

105,95

60,87

108,10

107,58

Індекси сільськогосподарського виробництва

97,43

111,65

125,9

100,53

135,6

90,45

87,53

95,30

148,18

З даних таблиць можна вивести кращі показники по кожному економічному району, тобто, які галузі на даний момент визначають спеціалізацію регіонів.

Столичний регіон є одним з найбільших реалізаторів товарів харчової, легкої та целюлозно-паперової промисловості, має одне з найбільших виробництв сільськогосподарської продукції. Найбільший темпом росту визначається целюлозно-паперова промисловість (124,07), також достатній у харчовій, деревообробній (107,23 і 110,95 відповідно), а виробництво сільгосппродукції та легкої промисловості зменшилось (97,43 і 93,41 відповідно). Надалі Столичному регіону доцільніше закцентувати увагу на виробництві с/г продукції, видобувної (торф, граніт) та лісової (зумовлено лісовою зоною розташування) промисловості, а також на наукоємних галузях.

У Донецькому районі за рахунок природних ресурсів традиційно розвивається добувна промисловість, виробництво коксу, металевої та неметалевої мінеральної продукції, важке машинобудування. Високі темпи росту мають майже всі галузі народного господарства, крім харчової промисловості (91,15). В регіоні і надалі потрібно підтримувати та нарощувати темпи росту визначних галузей: добувної, металевої, нафтохімічної та інших. Але для підвищення конкурентоспроможності на світовому рівні крім великої кількості сировини, потрібно вводити нові енергозберігаючі та маловідходні технології, замінювати застаріле обладнання та піднімати продуктивність праці.

Придніпровський регіон характеризується високими показниками обсягу реалізації у добувній, целюлозно-паперовій, хімічній, металургійні, машинобудівній (найвищий показник по Україні – 24 106,01 млн. грн.) промисловості та виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції. Завдяки природним умовам відбувається великий вилов риби, що також можна віднести до спеціалізації району. Найвищі показники в легкій (108,95), машинобудівній (126,8) промисловості, а також в сільському господарстві (125,9). За цим регіоном потрібно залишати спеціалізацію на добуванні і машинобудуванні, розвивати водне господарство і точне машинобудування.

Для Північно-східного району характерними є високі обсяги реалізації добувної, харчової, машинобудівної промисловості, виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення (найбільше по Україні – 16 983,96 млн. грн..), іншої неметалевої мінеральної продукції та основних сільськогосподарських культур. Харчова промисловість має і великі обсяги реалізації, і високий темп росту, тому це повинна бути визначальна галузь. Позитивну тенденцію мають і інші галузі, зокрема, целюлозно-паперова (120,55), металургія (115,16) та машинобудування (124,93), яку потрібно зберігати. На майбутнє для підвищення зростання потрібно акцентувати увагу на інноваційних технологіях в усіх галузях (за рахунок високого наукового потенціалу м. Харків).

Центральний регіон – найпридатніше місце для вирощування сільськогосподарських культур, особливо цукрових буряків; має підприємства в усіх галузях, але чітко вираженої спеціалізації не проявляється. За показниками індексів змін обсягів виробництва, регіон займає лідерські позиції: високі темпи зростання по багатьом галузям, і найбільший по Україні у машинобудуванні (211,55). Орієнтуючись на природні умови, необхідно переходити на інтенсивне виробництво, розвиватись за рахунок використання нових технологій, нового обладнання, особливо в сфері сільського господарства.

Північно-західний регіон розвинений порівняно слабо, але має досить високі позиції в деревообробній промисловості, які і надалі слід розвивати в силу територіального розміщення (Лісова зона). Перспективними також є видобування торфу, водне господарство, розробка родовищ з будівельними матеріалами. В сільському господарстві найдоцільніше використовувати великі площі пасовищ для вирощування великої рогатої худоби.

Подільський район визначається високими обсягами вирощування сільгоспкультур та тваринництвом, але індекс зміни обсягів по цим показникам незадовільний (87,53), тому потрібно збільшувати цей показник, так як сільське господарство може і надалі бути спеціалізацією даного регіону. Загалом по галузям промисловості прослідковується позитивна тенденція росту. Перспективним є розвиток зеленого туризму, а також привернення уваги до великого туристичного центру – м. Кам‘янець-Подільський.

Карпатський регіон характеризується своєрідним рельєфом – наявністю Карпатських гір, що має значний вплив на ведення народного господарства в цілому. Район має досить розвинуту промисловість, особливо, лісову та деревообробну, великі запаси корисних копалин. Сільське господарство високо розвинене, хоча динаміка приросту від‘ємна (-4,7). Регіон славиться великою різноманітністю джерел мінеральних вод, тому спеціалізацією доцільно вибрати туристично-рекреаційне господарство (потенціал майже невичерпний).

Причорноморський регіон має найбільшу особливість – вихід до Чорного та Азовського моря і включає Південний берег Криму, що розташований в субтропічному кліматі. Це визначає спеціалізацію району – водне і туристично-рекреаційне господарство. За аналізом обсягів реалізації продукції провідне місце у районі займає рибальство, високі показники має машинобудування, баштанництво і харчова промисловість, але індекс зростання по останній галузі має незадовільне значення (91,63). В майбутньому розвиток регіону повинен визначатися судноплавством та водним господарством, тому потрібно створювати сприятливі умови для їх ефективного функціонування [на осн. 4].

Отже, завдяки аналізу національного господарства України в розрізі економічного районування як основи регіональної економіки можна заключити, що спеціалізація кожного регіону – стратегічна можливість підвищення конкурентоспроможності економіки в цілому. На даний час спеціалізація районів загалом правильна, але неефективність господарства визначається низьким рівнем технологічного розвитку підприємств, низькою продуктивністю праці та нераціональним використанням ресурсів. Налагодження в країні діючих взаємозв‘язків між регіонами дасть змогу забезпечити розвиток кожної області, району, міста чи села. У великій мірі стабільний розвиток залежить від правильної регіональної економіки та політики щодо загального підвищення економічних результатів країни.

Література:

1.     Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]: / Статистична інформація – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua. – Назва з домашньої сторінки Інтернету.

2.     Головне управління статистики у (по 25 областям та АР Крим) [Електронні ресурси]: / Статистична інформація.

3.     Бібліотека он-лайн [Електронний ресурс]: РПС – Ковалевський: 8.2. Економічні райони України / Режим доступу – readbookz.com/book/112/2822.html – Назва з домашньої сторінки Інтернету.

4.     Масляк, Петро Олександрович, Кириченко, Сергій Олександрович. Економічна та соціальна географія України [Текст]: Навч. посіб. для слухачів ІДП НТУУ "КПІ" / П. О. Масляк, С. О. Кириченко; НТУУ "КПІ" Ін-т до університет. підгот. та проф. орієнтації Центр тестування та моніторингу знань. – К., 2004. – 224 с. – (На допомогу абітурієнту).