Экономические науки/ 15. Государственное регулирование экономики

Перекупка Т.О., студентка магістерської підготовки

Науковий керівник: Дворник М.О., асистент

Кременчуцький державний політехнічний університет

імені Михайла Остроградського, Україна

Державна інноваційна політика щодо регулювання та стимулювання інноваційної діяльності в Україні

Впровадження інновацій в промислове виробництво на сучасному етапі стає усе більш важливим|поважним| у зв'язку із стрімкою глобалізацією світового господарства і інтеграцією України в систему міжнародного розподілу праці. Оскільки інноваційні зрушення забезпечують досить високі показники економічного росту країни та конкурентоспроможність економіки, дають можливість вирішувати деякі соціальні та екологічні проблеми, а також підвищувати експортний потенціал країни.

Необхідність інноваційного розвитку національної економіки і перш за все|передусім| підприємств базових галузей промисловості пред'являє нові вимоги до вмісту|змісту|, організації, форм і методів управління даним процесом. А це зумовлює необхідність формування інноваційної політики [2].

Державна інноваційна політика – це комплекс цілей, методів впливу державних структур на економіку та суспільство в цілому, пов’язаних з ініціюванням інноваційних процесів і підвищенням їх економічної та соціальної ефективності [4]. Державна інноваційна політика повинна бути комплексною, а її інструменти повинні бути взаємопов’язаними, оскільки випадкові заходи щодо стимулювання інновацій матимуть незначний результат, а досить часто створюють протилежний ефект.

Формування та реалізація інноваційної політики повинна відбуватися з врахуванням особливостей кожної країни, до яких відносять менталітет населення, культуру, мову, розмір держави, систему освіти, особливості сфери НДДКР, масштаби й структуру економіки, відносини власності, геополітичні інтереси та систему організації державної влади.

Оскільки сьогодні інновації стосуються майже всіх галузей економіки, то державна інноваційна політика все тісніше переплітається з іншими елементами державного регулювання соціально-економічних процесів, а саме:

Ø загальноекономічною стратегією;

Ø науковою та науково-технічною політикою;

Ø інвестиційною політикою;

Ø структурною політикою;

Ø промисловою політикою;

Ø соціальною політикою;

Ø військовою політикою [4].

Інноваційна політика повинна бути узгодженою з всіма видами державної економічної політики. Це проявляється у застосуванні системних економічних інструментів державного впливу, що відповідають певному стратегічному економічному курсу, для реалізації якого необхідні досить сильні інститути влади.

Єдність та системність державної інноваційної політики полягає також в широті її впливу:

Ø вона націлюється на підтримку генерації ідей в сфері інновацій;

Ø забезпечує початковий попит на результати інноваційної діяльності;

Ø сприяє залученню в інноваційну діяльність фінансово-кредитних та інформаційних ресурсів;

Ø створює для інновацій сприятливий політичний та правовий клімат [6].

Заходи щодо державної інноваційної політики поділяють на такі, що створюють для інноваційної діяльності сприятливе соціально-економічне середовище; такі, що ініціюють безпосередньо інноваційні процеси, і такі, що регулюють їх. На даний час механізми вироблення та реалізації державної інноваційної політики в Україні знаходяться, на жаль, ще на стадії становлення [4].

Найбільш важливі функції держави щодо регулювання інноваційної діяльності розглянемо за допомогою рис.1, що показаний нижче.

Залучення фінансових ресурсів для інноваційних процесів

Здійснення координації інноваційної діяльності

Стимулювання інноваційної діяльності

Створення інноваційної інфраструктури

Забезпечення відповідним персоналом

Формування відповідного законодавства та його вдосконалення

Інституціональне забезпечення інноваційних процесів

Здійснення функцій регулювання екологічної та соціальної спрямованості інновацій

Підвищення суспільного статусу інноваційної діяльності

Здійснення регулювання інноваційної діяльності на регіональному рівні

Здійснення регулювання інноваційної діяльності на міжнародному рівні

Створення сприятливих умов для розвитку малого інноваційного бізнесу

Використання технологій подвійного призначення

Створення системи комплексної підтримки інноваційної діяльності, розвитку виробництва, підвищення конкурентоспроможності та експорту інноваційних продуктів

Рис.1. Функції держави щодо регулювання та стимулювання інноваційної діяльності

Особливо важливими є заходи держави щодо підвищення попиту на інновації. Розглянемо основні з них:

Ø подолання байдужості до інноваційних зрушень;

Ø стимулювання попиту населення на національні наукоємні продукти;

Ø заохочення підприємницького попиту на інноваційні ресурси;

Ø стимулювання попиту на інноваційні ресурси в державному секторі;

Ø стимулювання експорту наукоємної продукції [7].

Отже, формування і оцінка інноваційної політики має не лише|не тільки| позитивні, але і негативні характеристики. До негативних факторів відносять: низьке значення коефіцієнта оновлення промислової продукції; зберігається тенденція до зниження ефективності витрат|затрат| на інноваційну діяльність; зниження позитивного впливу випуску інноваційної продукції на ефективність виробничої діяльності підприємств базових галузей промисловості.

Література:

1. Варналій З. Регіональна інноваційна політика України: проблеми та стратегічні пріоритети// Економіст. – 2007. – №9. – С.36-39.

2. Гончарова Н.П. Теоретико-методические аспекты формирования инновационной политики// Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №4. – С.62-72.

3. Іваноньків О.О. Структурні реформи та інноваційний розвиток української економіки: стан і перспективи// Актуальні проблеми економіки. – 2007. – №9. – С.37-44.

4. Каракай Ю. Роль держави у стимулюванні інноваційної діяльності// Економіка України. – 2007. – №3. – С.14-21.

5. Федулова Л.І. Державна політика в національній інноваційній системі: стабільність зберігається// Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №4. – С.90-103.

6. Черебкус Д. Системні підходи до державного регулювання інноваційного розвитку України в умовах глобалізації// Економіст. – 2007. – №9. – С.4-6.

7. Яремко Л.А. Роль уряду у формуванні інноваційного розвитку економіки // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – №8. – С.23-32.