Історія / 3. історія науки і техніки

 

Мудрук О.С., Гудзеватий  В.В.

Державна наукова сільськогосподарська бібліотека Української академії аграрних наук, м. Київ, Україна

Використання аерокосмічної техніки в дослідженнях – піонерський етап у розвитку дистанційних методів у вивченні грунтів

 

Розглядаються окремі історичні факти використання аерокосмічних методів у картографуванні грунтів. Наводяться переваги дистанційних методів у порівнянні з традиційними.   

Початковий етап розвитку дистанційних методів дослідження грунтів зв'язаний із застосуванням аерозйомки. Аерофотознімання в грунтознавстві, зародившись в 20-х роках минулого сторіччя, за порівняно короткий історичний термін зробила величезний стрибок вперед [1].

Якісно новий етап у розвитку дистанційних методів вивчення грунтів і рослинності пов'язаний з появою космічних знімків і многозональної фотографічної і сканерної інформації. З використанням космічних матеріалів зв'язано створення і розвиток нового наукового напряму — космічного землезнавства і тематичного картографування, покликаного вирішувати проблеми раціонального комплексного використання природних ресурсів Землі і контролю за їх станом. Як показує досвід СРСР і інших країн, найбільший ефект від використання космічних засобів може бути отриманий при вивченні і картографуванні грунтових і сільськогосподарських ресурсів [2].

Установлено, що в наш час аерокосмічні методи використовуються в грунтознавстві для складання нових і корегування існуючих грунтових карт  [3].

У даний час в грунтовій картографії наступив новий період, по'язаний, з одного боку, з можливістю широкого і планомірного використання космічної інформації і, з іншого, з виявленням і показом на грунтових картах структури грунтового покриву.

Основні переваги космічних матеріалів для складання грунтових карт полягають в наступному:

у об'єктивній типізації грунтового покриву на основі використання сучасної техніки   і    матеріалів, тобто реальному віддзеркаленні на знімках і картах грунтів, що існують в природі;

у вищій точності встановлення меж грунтових контурів;

у можливості використання різночасної і многозональной інформації,  що підвищує  надійність кількісного і якісного виявлення грунтів і їх картографування;

у автоматизованому   (машинному)  складанні    грунтових карт на основі використання ЕОМ і сучасної оптико-електронної  апаратури  аналізу   космічного сканера і фотоінформації про грунтовий покрив [4]. 

На найближчу перспективу в грунтознавстві і сільському господарстві необхідний розвиток наступних наукових досліджень в області використання космічних матеріалів в народному господарстві: вивчення складу і властивостей грунтів на основі дистанційного зондування, вивчення динамічних властивостей грунтів і охорона їх родючості. З використанням спектрофотометрів, радіометрів і іншої апаратури можливе автоматичне складання теплових карт місцевості, карт змісту гумусу, вологості грунтів; складання і коректування за космічними матеріалами мілко-і середньомасштабних грунтових карт, а по аерознімках – грунтових карт колгоспів і радгоспів, включаючи автоматизовані способи їх складання; розробка нових шляхів удосконалення методики вивчення грунтів, що потребують меліорації, обліку фондів заболочених, засолених земель, встановлення ареалів сезонно і повторно засолених грунтів, контроль за функціонуванням зрошувальних і осушуваних систем за матеріалами повторних космічних зйомок, облік стану і зміни якості грунтів і площ ріллі під впливом мелиорації, встановлення характеру зволоження і темпів чергового поливу і промивки;     виявлення стану різних сільськогосподарських культур, лугів, сінокосів і пасовищ і визначення їх врожайності і продуктивності за допомогою оперативних космічних знімків з супутників "Метеор", "Ландсат", "Спот", літакових оперативних даних з ТУ-134, АН-2 та ін., включаючи візуальні спостереження і спектро-метрирування. Для окремих періодів вегетаційного сезону можливе складання оперативних сільськогосподарських карт з допомогою автоматизованих оптико-електронних систем, включаючи ЕОМ; грунтово-сільськогосподарське районування країни і світу в цілому з використанням космічних матеріалів з метою більш поглибленого вивчення земельних ресурсів [2].

Література:

1.     Андроников В.Л. Аэрокосмические методы изучения почв / Андроников В.Л..  М.: Колос, 1979. – 280 с.

2.     Ковда В.А. Предисловие / Ковда В.А., Шишов Л.И // Аэрокосмические методы в почвоведении и их использование в сельском хозяйстве. – М.: Наука, 1990. – С. 5-7.

3.      Ковтун О.В.  Фрагменти з історії використання дистанційних  методів у картографуванні грунтів / Ковтун О.В.   // Історичні записки: Збірник наукових праць / Східноукраїнський ун-т імені Володимира Даля. – Луганськ, 2008. – С. 148-153.

4.     Андроников В.Л. Основные принципы использования космических снимков при составлении почвенных карт / Андроников В.Л. // Бюллетень Почвенного института имени В.В. Докучаева. – М., 1987. – Дешифрование и картографирование почвенного покрова покрова по еэро- и космическим снимкам. – С. 3-6.