Кирпита Л.В., Лихолат Ю.В., Россихіна Г.С.

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

пр. Гагаріна, 72, м. Дніпропетровськ, 49010, Україна

e-mail: Lykholat2006@ukr.net, anna-rossihina@rambler.ru

Інтенсивність процесів пероксидного окислення ліпідів другорядних газоноутворюючих трав в умовах Центральної України

Найбільш актуальною проблемою міст Центральної України сьогодення є екологічний стан довкілля. Негативний вплив викидів промислових підприємств на природу та людину вимагає впровадження радикальних заходів охорони та оздоровлення навколишнього середовища [3]. Одним з найефективніших заходів оптимізації середовища промислових центрів є їхнє озеленення [1]. Вагому частку при цьому становлять трав’янисті злакові рослини, основу яких складають другорядні газоноутворюючі трави, що сприяє вільному провітрюванню території [4]. Стан дернового покриву на промислових територіях залежить, в першу чергу, від стійкості утворюючих його рослин по відношенню до токсикантів, які містяться у викидах промислових підприємств [4]. Ксенобіотики швидко нагромаджуються в оточуючому середовищі (завдяки широкому використанню в різних галузях промисловості), гальмують ріст, порушують фізіологічні процеси, сприяють утворенню активних форм кисню, які індукують перекисне окислення ліпідів (ПОЛ). При посиленні процесів ПОЛ підвищується в’язкість мембран, що призводить до пригнічення функціонування мембранних ферментів, збільшенню проникності мембран для іонів та зниженню електричної міцності мембран.

Тому метою даної роботи було виявлення інтенсивності процесів пероксидації злакових трав за умов промислового забруднення та рекомендація найбільш стійких з них для озеленення міських територій.

Об’єктом дослідження було обрано – тонконіг гребінчастий (Koeleria cristata (L.) Pers.), пирій повзучий (Elytrigia repens (L.) Nevski), овсюк звичайний (Avena fatua L.), мишій зелений (Setaria viridis (L.) Beauv.). Місцем проведення досліджень були ділянка ботанічного саду Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара (умовний контроль), території з шахтного розрізу Морозівський та садибної ділянки смт. Пантаївка м. Олександрії. Добір рослин проводили в фазу колосіння. Інтенсивність пероксидного окислення ліпідів оцінювали за вмістом малонового діальдегіду (МДА) [2]. Статистичну обробку одержаних цифрових даних здійснювали на 5%-ому рівні значущості за допомогою електронних таблиць “Microsoft Excel.

На рисунках 1–2 представлені середні значення показників по накопиченню ТБК–активних продуктів в надземній частині газонних трав у фазу колосіння та їх стандартні похибки. Згідно експериментальних даних вміст МДА у рослин пирію повзучого та овсюку звичайного, що ростуть на розрізі Морозівка смт Пантаївка м. Олександрія достовірно перевищував контроль (ботанічний сад ДНУ) на 42 % та 68 % відповідно. При цьому цей показник рослин з садибної ділянки м. Олександрія не мав різниці з контролем (рис. 1. А, Б).

Рис. 1. Вміст ТБК–активних продуктів у надземній частині пирію повзучого (А) та овсюку звичайного (Б) за техногенного впливу: 1. Ботанічний сад ДНУ ім. Олеся Гончара (контроль), 2. Розріз Морозівка м. Олександрія, 3. Садибна ділянка м. Олександрія.

Надлишкова поява малонового діальдегіду відмічена й у листках тонконогу гребінчастого та мишію зеленого. Вміст ТБК–продуктів перевищував контроль відповідно на 125% та 88% за умов шахтного розрізу Морозівка. У рослин садибної ділянки рівень МДА перевищував контрольні види в 1,3 та 1,1 рази (рис. 2. А, Б).

Рис. 2. Вміст ТБК–активних продуктів у надземній частині тонконогу гребінчастого (А) та мишію зеленого (Б) за техногенного впливу: 1. Ботанічний сад ДНУ ім. Олеся Гончара (контроль), 2. Розріз Морозівка м. Олександрія, 3. Садибна ділянка м. Олександрія.

Аналіз одержаних результатів свідчить про те, що промислове середовище м.Олександрія стимулює процеси пероксидного окислення, що проявляється в накопиченні ТБК–активних продуктів у надземній частині досліджуваних газонних трав. При цьому найвищій рівень МДА зафіксовано у рослин тонконогу гребінчастого. А це свідчить про посилення деструктивних процесів у рослинній клітині (тобто рослина зазнає загального ушкодження) та більшу чутливість даного виду газонних трав до дії техногенного забруднення.

Список використаної літератури

1. Бессонова В.П. Цитофизиологические аспекты воздействия тяжелых металлов на рост и развитие растений. – Запорожье, 1999. – 208 с.

2. Мусієнко М.М., Паршиков Т.В., Славний П.С. Спектрофотометричні методи в практиці фізіології, біохімії та екології рослин. – К.: Фотосоціоцентр, 2001. – 200 с.

3. Нестерова А.Н. Действие тяжелых металлов на корни растений // Биологические науки. – 1989. – № 9. – С. 72–86.

4. Тюльдюков В.А., Кобозев И.В., Парахин Н.В. Газоноведение и озеленение населенных территорий. – М.: Колос, 2002 – 264 с.