Гуткевич С.О., д.е.н., проф.,
Національна академія керівних кадрів культури і
мистецтв, м. Київ
Князевич А.О., к.е.н., ст. викл.,
ПВНЗ «Європейський університет», м. Рівне
Агроконсалтинг як елемент
активізації інвестиційно-інноваційної діяльності
Інноваційна діяльність зазвичай розглядається як здійснення
інтелектуальних інвестицій, але суто інтелектуальних вкладень, як правило,
виявляється недостатньо. Кардинальні інноваційні перетворення процесів
управління підприємствами практично завжди потребують фінансової підтримки і
залучення інвестиційних коштів. Дослідження
інвестиційної привабливості підприємств агропромислового комплексу України з
врахуванням особливостей різних регіонів країни проводиться, в даний час, дуже
рідко. Єдині загально прийняті методичні принципи такої оцінки поки що не
розроблені. Суттєвою допомогою у вирішенні цих проблем може стати створення і поширення спеціалізованої вітчизняної
системи підтримки прийняття рішень по інвестуванню з боку агроконсалтингових
фірм, груп фахівців, науковців, досвідчених управлінців-практиків, які
пропонують і, за певну плату, гарантують підприємствам досягнення запланованих
економічних та соціальних результатів шляхом розробки пропозицій щодо зниження
ризиків та підвищення їх інвестиційної привабливості.
Основою
розкриття проблем формування системи агроконсалтингу з питань управління
інвестиційно-інноваційним розвитком підприємств АПК можуть слугувати наукові
праці таких провідних вчених-економістів як А.О. Агарков, В.А. Верба,
Й.С. Завадський, С.М. Ілляшенко, М.І. Кисіль, В.Н. Парсяк,
А.О. Сєріков, П.Т. Саблук, Л.І. Федулова та інших. Таким чином,
дослідження проблем формування системи агроконсалтингу як елементу активізації
інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств агропромислового комплексу є актуальним
і має наукове та практичне значення.
Стаття
присвячується розробці шляхів підвищення інвестиційної привабливості
підприємств агропромислового комплексу, на основі застосування теоретичних і
практичних засад системи агроконсалтингу, яка б надавала рекомендації та
стимулювала процес управління їх інноваційним розвитком.
Агроконсалтинг
— порівняно новий специфічний напрям консалтингової діяльності на Україні, який
з’явився завдяки значному ускладненню управлінських, екологічних, економічних,
технологічних та маркетингових проблем, що виникають на сучасних
сільськогосподарських підприємствах через плинність зовнішнього і внутрішнього
середовища. Все це спричиняє невпевненість керівників підприємств і їх
потенційних інвесторів у виборі шляхів подальшого розвитку та змушує звертатися
за кваліфікованою допомогою. Як зовнішня система підтримки прийняття рішень
агроконсалтинг являє собою людино-комп’ютерні інтелектуально-інформаційні
системи [1]. Великі підприємства до таких систем
можуть залучати в свій штат достатню кількість висококваліфікованих
вузькопрофільних фахівців. Невеликі за розміром господарюючі суб’єкти, частка
яких нині в АПК України більша ніж достатньо, зробити цього не в змозі, тому у
них з’являється потреба у використанні фахівців із зовнішнього середовища на
умовах надання консалтингових послуг [2, с.
108—109]. Аналіз обсягів інвестицій в сільське господарство країни показав, що в
2007 році вони складали лише 5,1 % від загального обсягу внутрішнього
інвестування та 1,9 % ― прямих іноземних інвестицій [3, с. 211]. На сучасному етапі
розвитку основною метою
діяльності фахівців сфери агроконсалтингу стає допомога у залученні
інвестиційних ресурсів та активізації інвестиційно-інноваційної діяльності на
підприємствах агропромислового комплексу.
Дослідження показало, що пріоритетними
напрямами активізації процесу залучення інвестицій в діяльність підприємств
агропромислового комплексу, які можуть пропонувати агроконсалтингові фірми, є:
- пропозиції щодо впровадження
інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур, які б
забезпечили одержання стабільних урожаїв не погіршуючи при цьому потенційну
родючість ґрунтів;
- залучення під посів ріллі, що
за різних причин не обробляється;
- збільшення площі вирощування
конкурентоспроможних для певного регіону сільськогосподарських культур;
- пропозиції з проведення
лізингових операцій з метою оновлення машинно-тракторного парку
високоефективною технікою.
Виходячи з головної мети
функціонування підприємств агропромислового комплексу нами сформульовані шляхи
активізації інвестиційно-інноваційної діяльності на основі інтенсифікації
агроконсалтингових послуг (див. табл.).
Стимулювання процесів по створенню умов, необхідних
для залучення вітчизняних та іноземних інвесторів, повинне стати провідним
напрямом діяльності підприємств агропромислового комплексу. Одночасно з
підвищенням інвестиційної привабливості пріоритетними напрямами оновлення і
забезпечення збалансованого інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств агропромислового комплексу стають
практичні консультації по збереженню та раціональному використанню водних і
земельних ресурсів, підвищенню родючості ґрунтів, вирішення питань реформування
і удосконалення управління здійсненням меліоративних робіт.
Таблиця
Основні шляхи активізації інвестиційно-інноваційної діяльності
підприємств агропромислового комплексу
|
Головна мета |
Шляхи реалізації головної мети |
|
Забезпечення
інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств в поточному і перспективному
періодах |
Забезпечення гарантованої інвестиційно-інноваційної підтримки розвитку підприємств на основі агроконсалтингових послуг |
|
Досягнення максимально можливого рівня самоокупності і дохідності діяльності підприємств агропромислового комплексу |
|
|
Залучення достатнього обсягу інвестиційних ресурсів та підвищення інвестиційної привабливості підприємств за допомогою консалтингових фірм-посередників |
|
|
Забезпечення максимальної ліквідності інвестицій та мінімізації інвестиційного ризику |
|
|
Формування механізмів управління інноваційним розвитком підприємств агропромислового комплексу |
Джерело: власна розробка авторів
Отже, такий
специфічний вид бізнесу як агроконсалтинг, оснований на наданні
рекомендацій та супроводу виробників сільськогосподарської продукції, можна
визначити як систему зовнішньої підтримки прийняття рішень, в першу чергу, у
інвестиційно-інноваційній сфері. При ефективному державному стимулюванні та
фінансуванні, агроконсалтинг може і повинен стати каталізатором зростання
інвестиційних та інноваційних процесів а агропромисловому комплексі країни.
Література:
1.
Пушкар О. І.
Системи підтримки прийняття рішень : навч. посіб. / О. І. Пушкар, В.
М. Гіковатий, О. С. Євсєєв, Л. В. Потрашкова ; О. І. Пушкар (ред.). — Х. : ВД
«Інжек», 2006. — 304 с.
2.
Сєріков А. О.
Моделювання вартісної оцінки консалтингових послуг підприємствам АПК / А. О.
Сєріков, А. О. Агарков // Економіка АПК. — 2008. — № 9. — С. 108—116.
3.
Статистичний щорічник України за 2007 рік / Держкомстат України /
За ред. О. Г. Осауленка. — К. : Вид-во «Консультант», 2008. — 552 с.