Шпонько В.І., к.т.н., доцент

Криворізький технічний університет

 Бурлакова Ю.М.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ

«Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»

 

КОРПОРАТИВНА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК ПОКАЗНИК ІМІДЖУ ТА ЖИТТЄЗДАТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА У КОНКУРЕНТНІЙ БОРОТЬБІ

 

Розглядаючи особливості України, неможливо не звертати уваги на фундаментальні характеристики ситуації, притаманні також і іншим країнам Східної Європи. В Україні присутні окремі елементи істинного ринкового механізму, проте закони, юридичні норми і, що не менш важливо, культура та етика чітко функціонуючого вільного ринку ще не отримали розвитку. Ціни, відсоткові ставки та обмінні курси  викривлені. Економіка України недостатньо відкрита та вкрай потребує стати органічною частиною світової економіки, структура виробництва та стандарти якості абсолютно не пристосовані до вимог світового ринку. Окрім цього ослаблюють економіку застій або скорочення реального випуску та споживання, відкрита і пригнічена інфляція, хронічні дефіцити і великий тягар зовнішнього боргу. Соціальна напруга загрожує стабільності суспільства. В багатьох випадках робітники незадоволені жертвами, яких вимагають заради стабілізації, більша частина населення становиться біднішою.

Україна зараз охоплена тяжкою економічною кризою. Абсолютно нові обставини та умови, викликані кризою, створили безпрецедентну ситуацію. Швидке відновлення та розвиток української економіки сприяло появі нових проблем – необхідності переоцінки та переосмислення практики попередніх років, активних пошуків нової управлінської концепції.

Основні риси системи управління докризового часу легко розпізнаються. В суспільстві існують чіткі межі розподілу на «клас управляючих» та «робочий клас». Переважає концепція, орієнтуюча бізнес на теорію, що підприємства і робочі колективи розглядаються як дещо, з чого їхні власники видобувають прибуток. Враховуючи дані обставини, можна з повним правом стверджувати, що зміни, які повинні відбутися в теперішній час, повинні стати насправді революційними.

Керівники підприємств повинні в першу чергу зробити своє управління всебічно обґрунтованим. Це означає, що їм слід прекрасно розуміти цілі діяльності своїх організацій, обґрунтовувати їх політику і створювати плани з досягнення задач, які поставлені, таким чином, щоб підлеглі працювали з усвідомленням власної гідності та отримували від праці задоволення. Для того, щоб відпрацювати такий образ мислення, який підштовхував би підлеглих до досягнення поставлених цілей в будь яких умовах, керівники повинні володіти теоретично сильною та практично застосовуваною концепцією.

По-перше, слід чітко визначити потенційно значущу комерційну проблему, яка вирішуватиметься в умовах ринку.  По-друге, зосередити на її вирішенні усі необхідні зусилля. По-третє, досягти компетентності в прийнятті необхідних рішень. По-четверте, забезпечити ділові кола, потенційних партнерів та споживачів інформацією про діяльність свого підприємства та  створити йому необхідний імідж. Імідж являється конкретним, образним зображенням, яке повинно роз’яснити суть та ціль діяльності організації усім співробітникам та суспільству. Чим ширша відомість – тим більше шансів на успіх.

Гласність в ділових відносинах починається з комерційних декларацій, тобто з вигляду підприємства, або певного суспільного компромісу, досягнутого в даний момент для консолідації колективу.

Комерційний вигляд підприємства дозволить не лише забезпечити його привабливість в очах партнерів, але й у певних ситуаціях гарантуватиме йому захист.

Розмаїття товарів, широкий асортимент продукції створюють умови, за яких на вибір споживачів впливає не лише ціна та якість товару, а й безліч інших факторів. Найголовнішим чинником впливу на імідж компанії є її репутація як соціально відповідальної (діаграма 1).

Діаграма 1.

Чинники впливу на імідж компанії.

 

 

Так, за результатами досліджень громадської думки виявлено, що на імідж компанії найсильніше впливає дотримання нею принципів корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) (49% опитаних),  якість і репутація бренду (40 % опитаних), бізнес-показники компанії (32 % опитаних).

Отже, соціальна відповідальність займає перше місце як чинник, що формує думку споживачів щодо іміджу підприємства і визначає рівень його життєздатності в конкурентній боротьбі.

Тому корпоративна соціальна відповідальність являється найважливішою серед ряду уявлень про нову систему управління. Дана концепція поширюється на зовнішню (постачальники, покупці, акціонери, конкуренти, інвестори, місцева спільнота, суспільство в цілому, уряд, навколишнє середовище) та внутрішню (співробітники) аудиторію і базується на вирішенні триєдиної задачі: забезпечення економічної, екологічної та соціальної відповідальності  виробничого процесу.

КСВ має ряд переваг, які безумовно формують позитивний імідж компанії: покращення ефективності технологічних процесів; підвищення привабливості для інвесторів; розширення можливостей до залучення і утримання висококваліфікованих працівників; поліпшення мотивації працівників та зростання продуктивності праці; підвищення ділової та загальносуспільної репутації компанії; зменшення ризиків від можливої втрати ринків; розширення ринку збуту та покращення доступу до нових ніш; налагодження ділових відносин з урядовими структурами та неурядовими організаціями; забезпечення сприятливих для бізнесу довгострокових перспектив; поліпшення фінансових та економічних показників.

Перераховані вище переваги соціально-відповідальної діяльності актуалізують процес впровадження принципів даної концепції у вітчизняний бізнес з метою створення ефективної системи управління.

Нова стадія історичного розвитку України призведе до природного народження різноманітних організаційних форм, правових інститутів та суспільної вдачі ринку, економічного управління та ділового світу. Слід в корні змінити свою традиційну організацію системи управління, включивши до неї доцільні елементи соціально-відповідальної політики та міжнародного менеджменту у тій мірі, в якій вони відповідають системі українських культурних цінностей, а також отримати відповідну «віддачу»: зростання валового національного продукту, кріпку гривню, захват ринків, необхідну комунікаційну концепцію, яка допомагає керувати підприємством та формувати його образ.

 

Література:

1.                 Лазоренко О. Принципи корпоративної соціальної відповідально­сті: тенденції сучасного світового досвіду / Лазоренко О. // Корпоративна соціальна від­повідальність в Україні: експертна думка. – 2007. -  С.10–28.

2.       Шкардун В.Д., Ахтямов Т.М. Оценка и формирование корпоративного имиджа предприятия / Шкардун В.Д., Ахтямов Т.М. // Маркетинг в России и за рубежом. - 2001. №3.