Экономические науки/12. Экономика сельского хозяйства

Бєсєда О.Л., Чернецька О.В.

Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна

Оренда землі як чинник підвищення економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств

Одним з найважливіших видів орендних відносин є оренда земельних ділянок. Питання про оренду землі може виникнути не тільки тоді, коли предметом оренди землі служить безпосередньо земельна ділянка, але й у випадку, коли в оренду передаються будівлі, виробничі й житлові приміщення разом з ділянкою землі, на якій ці об'єкти розташовані.

Оренда сільськогосподарських земель підвищує економічну ефективність сільськогосподарського виробництва, що обумовлюється виробничими та соціально-економічними умовами.

Виробничі умови пов'язані із продуктивними чинностями й технологічними процесами, які забезпечують:

- придбання знань про землю (при довгостроковій оренді), що дозволяє «будувати» виробничі процеси з урахуванням особливостей кожної ділянки землі;

- тверду залежність між потенціалом орендаря й розміром землі, що він обробляє;

- підвищення потенційної продуктивності землі за допомогою поліпшення її родючості;

- підвищення кваліфікації виробника, що виконує весь цикл сільськогосподарських робіт;

- раціоналізацію технології аграрного виробництва.

Соціально-економічні умови підвищують ефективність землекористування за рахунок:

- самостійності орендаря у використанні свого робочого часу;

- забезпечення більш раціонального розподілу та кооперації праці, зміцнення його дисципліни;

- стимулювання праці орендаря залежно від його кінцевих результатів;

- скорочення накладних витрат по керівництву та організації виробництва.

Земельні орендні відносини, базуючись на загальних принципах майнових правовідносин, мають свою специфіку, пов’язану, насамперед, з особливостями даного виду майна – головного засобу виробництва в сільському господарстві. Земля - унікальний природний ресурс. Вона є середовищем перебування людини, місцем його праці й розгортання виробництва. Основна властивість землі - родючість. Здатність землі забезпечувати відтворення робить її головним засобом виробництва в сільському господарстві. При правильному використанні земля здатна забезпечити розширене відтворення природної родючості, збільшуючи при цьому свою споживчу вартість.

За даними Державного комітету України із земельних ресурсів станом на 1 квітня 2010 року в Україні у власності та користуванні агроформувань знаходиться 19 млн. га земель. Площа земель, переданих в оренду власниками земельних часток (паїв), становить 17,5 млн га або 64% від площі розпайованих земель. Щороку спостерігається тенденція скорочення частки землі, що перебуває у власності товаровиробників, і відповідне зростання питомої ваги орендованих земель, що говорить про перспективу землекористування на праві оренди в Україні при будь-якій формі власності на землю.

Порівнюючи переваги та недоліки власності й оренди земельних ділянок не можна зробити висновок про те, що власнику земельної ділянки забезпечує більше високу ефективність її використання в порівнянні з орендарем. Тому оренду земель треба розглядати як альтернативу або додаткову можливість ведення сільськогосподарського виробництва поряд із власником землі. При цьому, як показує практика, орендні відносини забезпечують більш гнучкий перерозподіл земельних ресурсів від менш ефективних сільгоспвиробників до більш ефективних.

Функціонування землі в сільськогосподарському виробництві зумовлює плату за землю у вигляді податку до державного бюджету і орендну плату за користування нею. В свою чергу, формування витрат виробництва, пов’язаних з використанням землі, базується на оцінці вартості землі. На сьогодні немає змоги використовувати землю в ринковому механізмі для створення нормальних умов функціонування аграрного виробництва, оскільки виходить так, що земля в нас нічого не коштує, а отже допускається зниження її родючості, забруднення довкілля тощо. Крім того, земля не підлягає амортизації, яка могла би бути джерелом для її поліпшення.

Орендна плата – це найбільш реально існуюча ринкова категорія, що має найбільше відношення до ціни землі сільськогосподарського призначення. З розвитком ринку земельних відносин в Україні роль експертної грошової оцінки землі постійно зростає, оскільки без інформації про вартість землі неможливе успішне проведення трансакцій із земельними ділянками. Товаровиробник, безумовно має бажання приймати економічно обґрунтовані рішення і мати в своєму розпорядженні об'єктивну інформацію про вартість земельної ділянки, що його цікавить. Тому проведення оцінки землі стає необхідністю.

В процесі дослідження впливу факторів на показники ефективності діяльності на орендованих землях в сільськогосподарських підприємствах Дніпропетровської області виявлено наступне: грошова оцінка землі, а отже і якість землі, має вплив на плату за 1 га орендованих земель. При низькому рівні якості землі плата за землю складає 232,73 грн., при найвищій якості землі – 446,04 грн. Середній рівень плати за оренду землі в сільськогосподарських підприємствах Дніпропетровської області в 2009 році склав 265,78 грн. При середньому рівні оцінки землі 8453,5 грн. плата за оренду земельних паїв складає 253,84 грн та обумовлює показник рентабельності – 17,7%. Найвищого значення рівень рентабельності набуває в підприємствах з високим рівнем якості землі і досягає 29,4%.

Отже, орендна плата в сільськогосподарських підприємствах Дніпропетровської області формується під впливом її якості, тобто доцільно брати в оренду землі високої якості. Для аналізу ефективності діяльності підприємств на умовах оренди сільськогосподарських угідь авторами було зроблено аналітичне вирівнювання показників обсягу валової продукції та орендної плати в розрахунку на 1 га орендованих сільськогосподарських угідь за статистичними даними аграрних підприємств Дніпропетровської області в 2001-2009 роках, яке показало наступі результати: показники в аналізованому періоді мають тенденцію до збільшення, що певним чином обумовлено інфляційним процесами. Плата за орендовану землю щороку підвищується на 18,27 грн, обсяг валової продукції в розрахунку на 1 га угідь – на 372,34 грн.

Порівнюючи швидкість збільшення досліджуваних показників, можна зазначити, що збільшення орендної плати за 1 га сільськогосподарських угідь відбувається більш меншими темпами, ніж збільшення обсягу валової продукції в розрахунку на 1 га орендованих земель. Авторами були розраховані середньорічні темпи приросту вищезазначених показників: середньорічний приріст обсягу валової продукції на 1 га орендованих угідь склав 19,6%, тоді як відповідний показник щодо орендної плати дорівнює 15,8%, що підтверджує попередній висновок.

Отже, проблему земельних перетворень у нашій країні варто вирішувати не стільки в області земельної власності, скільки в області прав на способи й результати використання землі, як об'єкта господарювання, і в створенні відповідних умов, що забезпечують залучення земельних ділянок у ринковий оборот, у тому числі на праві оренди. Особливу увагу необхідно приділити регулюванню з боку держави укладанню угод оренди земель сільськогосподарського призначення, а також дотриманню спеціальних правил та законодавчо встановлених норм земельних орендних відносин, що дозволяє забезпечити баланс соціально-економічних інтересів різних суб'єктів земельних відносин і раціональне землекористування.