Кожушко Д.М., студентка V курсу, факультету управління

Дружиніна В.В., к.н.е., доцент

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

ПІДВИЩЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНИХ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Глобалізація, яка стала однією з визначальних характеристик світової економіки кінця ХХ – початку ХХІ ст., поставила перед урядом країни проблему пошуку нових форм і методів адаптації національної економіки до вимог здійснення міжнародних економічних відносин. Динамічний розвиток глобального середовища змушує уряд більше уваги приділяти проблемам забезпечення національної конкурентоспроможності у глобальному масштабі.

Значний прорив в технологіях та інформаційній сфері спонукає країну орієнтуватися на нові джерела конкурентних переваг. На сучасному етапі чільне місце серед складових конкурентних переваг належить інноваціям та інноваційному розвитку[2]. Інноваційний тип економічного розвитку дедалі більше стає фундаментом, який визначає економічну міць країни та її перспективи на світовому ринку.

Інноваційний розвиток – процес структурного вдосконалення національної економіки, який досягається за рахунок практичного використання нових знань для зростання обсягів суспільного виробництва, підвищення якості суспільного продукту, зміцнення національної конкурентоспроможності [3].

Особливості процесу економічних трансформацій накладають свої риси на рівень інноваційного розвитку. Додаткові труднощі встановлює входження країни до глобалізації економіки. Підвищення відкритості економіки запроваджує обмеження ефективності економічної політики держави, в тому числі – в інноваційній сфері.

На сьогодні головними носіями інноваційного розвитку України залишаються великі промислові підприємства. Інноваційна активність промислових підприємств в Україні має тенденцію до зниження (рис.1, твбл.1), що підтверджується статистичними даними інноваційної активності промислових підприємств України [1].

Рис. 1. Динаміка показників інноваційної діяльності промислових підприємств України за 2004-2009 рр.*

Таблиця 1

Інноваційна активність промислових підприємств*)

Показники	2008	2009	+/-
Питома вага підприємств, що впроваджували інновації	10,8	10,7	-0,1
Питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової, %	5,9	4,8	-1,1
Освоєно інноваційні види продукції, найменувань	2446	2685	239
з них нові види техніки	758	641	-117
Впроваджено нові технологічні процеси	1647	1893	246
у т.ч. маловідходні, ресурсозберігаючі	680	753	73

*)Складено та побудовано [1]

Аналіз джерел фінансування інноваційної діяльності свідчить, що найбільшу частку фінансування утворюють власні кошти підприємства. У 2008-2009 роках зросла частка іноземних інвестицій у структурі фінансування інноваційної діяльності. Державні кошти мають тенденцію до збільшення протягом останніх трьох років і зросли на 83%. Це говорить про те, що держава розуміє важливість інноваційної активності промислових підприємств і намагається активно сприяти їх розвитку за рахунок додаткового фінансування.

Основними чинниками, які гальмують інноваційну діяльність в Україні, є: відсутність достатніх джерел фінансування; недосконалість законодавчої бази у сфері інновацій, податкової системи та відсутність пільгового режиму для здійснення інноваційної діяльності; міграція фахівців високого рівня[4].

Серед основних заходів, які повинні впроваджуватися для оптимізації інноваційної розвитку вітчизняних промислових підприємств в умовах глобалізації економіки можна виділити наступні: збільшення витрат на підготовку фахівців високого класу, тренінги, курси; мотивація працівників до інноваційної діяльності, зменшення міграції науковців; законодавчі зміни інноваційної діяльності щодо пільг і стимулів; розширення джерел фінансування; політика підприємства повинна мати інноваційну спрямованість; використання досвіду провідних індустріальних країн, таких як США, Японія, щодо тісної співпраці між університетами та підприємствами.

Таким чином, завдяки державній підтримці, залученні додаткових фінансових ресурсів, підприємства зможуть підвищити рівень своєї інноваційної активності, яка є важливою умовою досягнення інноваційних цілей, зростання інноваційного потенціалу та створення ефективного інноваційного механізму, що сприятимуть активному входженню країни в глобалізацій ні процеси.

Література:

1. Наукова та інноваційна діяльність в Україні, 2009 рік: Стат. збірник – К.: Держкомстат України, 2009. – 224 с.

2. Волков О.І., Денисенко М.П., Гречан А.П. Інноваційний розвиток промисловості України – К.: КМТ, 2006. – 648с.

3. http://www.niss.gov