Добрянський Я. В.

Національний університет біоресурсів і природокористування, Україна

Сутність податкового управління активізації економічних процесів.

Царина економічних надбань дає можливість типізувати підходи до появи і розвитку системи податкового управління, та визначити її сутність. Цей аналіз в теоретичному аспекті потрібно для встановлення правильних підходів при використанні податкового управління економічного розвитку галузей, адміністративних територій та держави в цілому. Він дає можливість з’ясувати їх атрибути в стосунках: держава – платник податків. Також диверсифікація видів бізнесу, поява інноваційних фінансових операцій спонукає до визначення сутності управління економічними процесами.

Із набуттям Україною незалежності система податкового управління була направлена в основному на забезпечення дохідної частини бюджету з метою виконання соціальних потреб суспільства хоча би на незначному рівні при цьому досить обмежено була спрямована на активізацію економічних відносин господарюючих суб’єктів.

Вітчизняне оподаткування адаптувало зарубіжний досвід стосовно застосування слідуючих видів податків (на доходи і прибуток, на додану вартість, землю, акцизний збір, майновий податок тощо). При інфляційних процесах, що мали коливання, але майже завжди були присутні на вітчизняних теренах економіки система податкового управління економічним розвитком застосовувалася досить мляво. Досить актуально спрямувати зусилля від застосування елементів податкового управління економічного розвитку на диверсифікацію з ролі фіску в управління трансформаційними економічними процесами.

Досягнення ефекту від розробки системи податкового управління економічним розвитком досить непросто: результативність проявиться при досягненні рівноваги інтересів держави та бізнесу, хоча потрібно зважати на те, що інтереси ці полярні: держава ратує за максимізацію податкових надходжень, а платники податків за мінімізацію їх сплати. Під час політичних і економічних криз ці тенденції до розбіжності посилюються. Вихід з даної ситуації заключається в направленні дій відносно розробки і в втілення в практичне буття системи податкового управління і внесення змін в чинну податкову систему.

Розтин призначення податкового управління досить вагому при забезпеченні дохідної частини бюджетів, оптимізації співвідношення між сумою сплачених податків і прогнозованою сумою податкових надходжень, рішенням питань стосовно сталого розвитку економіки та соціальної сфери.

Бюджетоформуючими податками виступають: податок на додану вартість, податок на прибуток і податок на доходи фізичних осіб та акцизний збір. Таким чином, увага уряду, місцевих органів влади повинна бути прикута до розробки оптимального податкового менеджменту стосовно адміністрування вищезазначених податків, розширення податкової бази цих платежів та ін. Хоча, слід зазначити, що досить важко досягти ефекту від застосування елементів податкового управління через зміни, які вносяться в затверджений бюджет.

Сучасна ідеологія податкового управління економіки повинна використовувати сукупність домінант волюнтаристської філософії [1], що добре пояснює рушійну силу і мету інтеграції економіки; прагматизму, що обґрунтовує використання ідеології як «інструмента дії» у досягненні цілей суб’єктів господарювання, і лібералізму, що дозволяє комерційним організаціям ефективно використовувати внутрішній національний ринок збуту робочої сили.

Ці особливості необхідно використовувати при розробці стратегічних програм податкового управління розвитком економіки, а саме: зважаючи на зарубіжний досвід постійно направляти зусилля на підтримку менш монополізованих галузей, відсталих регіонів, що сприятиме перерозподілу фінансових ресурсів, робочої сили і, нарешті, національній безпеці країни.

Трансформаційні економічні процеси, що відбуваються на вітчизняних теренах сприяють здійсненню принципів управління на науковій основі. За Радянської влади управлінські дії були націлені на виконання доведених планів. Сучасна ринкова економіка кардинально змінює підходи до розробки управлінських методів, особливо податкового управління економічного розвитку. Атрибути, притаманні податковому управлінню та його результативність і масштабність у випадку ефективних управлінських дій спонукає до виділення його в окремий науково-практичний напрям. В наукових напрацюваннях [2, 3, 4] безпосередньо пов’язаних з проблемами податкового управління даний процес називають «податковим менеджментом», який характеризують як особливий науково-практичний процес, спрямований на забезпечення визначеного законом режиму функціонування податкових механізмів.

Таким чином, податкове управління економічним розвитком – управлінські дії спрямовані на створення і розподіл фондів фінансових ресурсів, активізацію економічних процесів через ефективне використання економічних методів, прийомів та податкових інструментів.

Список використаних джерел:

1. Прокопенко Н. С. Філософсько-ідеологічні основи податкового регулювання економіки / Н. С. Прокопенко // Соціально-економічні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть : Тези доповідей V Міжнар. наук.-теорет. конф. Відп. ред. З. В. Гуцайлюк. – Тернопіль, 2007. – С.293–295.

2. Загородній А. Г. Податкове планування в системі фінансового менеджменту підприємництва / А. Г. Загородній, А. В. Єлісєєв // Фінанси України. – 2000. – №8. – С.131–134.

3. Юткина Т. Ф. Налоги и налогообложение : учебник / Юткина Т. Ф. – М. : ИНФРА-М, 1999. – 439 с.

4. Юткина Т. Ф. Налоговедение : от реформы к реформе / Юткина Т. Ф. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 293 с.