ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМИ РЕСУРСАМИ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

Юрченко С.В., аспірант

Дніпропетровський державний аграрний університет

Ефективний розвиток економіки країни в умовах становлення ринкових відносин в Україні неможливий без активізації інвестиційної діяльності, істотного збільшення обсягу інвестицій, обрання найефективніших джерел фінансування. Проблеми вдосконалення інвестиційної політики на регіональному рівні стають все більш актуальними, оскільки держава ухиляється від вирішення матеріальних і соціальних проблем, поклавши на регіони всю відповідальність за їх соціально-економічний розвиток [1, с. 166].

Однією з узагальнюючих характеристик соціально-економічної ситуації в Україні є інвестування. Для економіки країни важливе значення має піднесення виробництва, і на цій основі збільшення обсягу інвестицій у привабливі галузі. Інвестиції - це передумова суспільного розвитку. Однією з проблем інвестиційної політики є визначення найефективніших і пріоритетних сфер вкладення інвестицій. На сучасному етапі розвитку економіки, як свідчать результати проведених досліджень, інвестиції повинні бути спрямовані в ті сфери і галузі, які вже освоєні, оскільки створена інфраструктура значною мірою сприяє їх подальшому розвитку. Головними орієнтирами інвестування є економічна та правова стабільність у регіонах, розміри місцевих ринків.

Інвестиційна програма України орієнтується на пріоритетні об'єкти інвестування, які можуть бути різними за ступенем значення в регіонах держави та фінансування за рахунок різних джерел, у тому числі коштів держави, а також вітчизняних та іноземних інвесторів. Але на сьогодні капітал у першу чергу спрямовується у високоефективні галузі, а не в людину.

Агропромисловий комплекс України зазнає нестачу інвестиційних ресурсів для підтримки родючості ґрунтів, відновлення і придбання основних засобів виробництва, впровадження нових технологій, поліпшення соціальної і виробничої інфраструктури села, і в остаточному підсумку, забезпечення продовольчої безпеки країни. Залученню та раціональному використанню інвестицій, які направлені на стабілізацію виробництва і подальший розвиток АПК України, відводиться важлива роль. Тому так важливо зрозуміти економічну сутність цього процесу, сформувати чіткі механізми його фінансового забезпечення [2, с. 33].

Сільське господарство, для України як аграрної держави, повинно бути пріоритетним для інвестування. Ця галузь є основним джерелом сировини, оскільки головним засобом виробництва сільського господарства є земля. Це основний виробник продуктів харчування та сировини, який має на сьогодні низькі потенційні можливості розвитку. В умовах ринкової економіки для будь-якого об'єкта інвестування важливим критерієм розвитку є інвестиційна привабливість, що визначає його ефективність [4, с. 51].

Потенціал регіонів України в залученні іноземних інвестицій залишається значною мірою невикористаним внаслідок незадовільних темпів реформування економіки. Зарубіжні інвестори проводять свої комплексні дослідження економічного розвитку нашої країни, визначаючи пріоритетні галузі для свого капіталу. При аналізі стану сфер та галузей вони розглядають процес проведення реформ в Україні. В сформованих умовах пріоритетами фінансово-економічної стабілізації є створення законодавчо-правового механізму захисту приватних інвестицій, формування організаційно-правової системи мобілізації грошових ресурсів населення, державні гарантії залучення іноземних інвестицій і розробка механізму повернення валютних доходів, формування ринку цінних паперів і акціонерного капіталу, іпотечне кредитування виробничого розвитку, інвестування виробництва й сфери соціальних послуг на основі обмеженої грошової емісії. Все це має бути реалізовано на основі державного протекціонізму, який на цей час ще дуже слабкий.

Для ефективного ведення діяльності сільськогосподарським виробничим кооперативам необхідно вжити заходів щодо удосконалення їх структури та формування коштів, необхідних для забезпечення економічної стабільності та здатності маневрувати в умовах ринку [6, с. 182]. Отже, для інвестиційної діяльності необхідна чітка державна інвестиційна політика.

Взаємовідносини галузей агропромислового комплексу повинні будуватися на інтеграційній основі. При цьому сільське господарство є об'єктом інвестування, а харчова промисловість - суб'єктом процесу інвестування. Харчова промисловість, інвестуючи у сільське господарство, повинна стимулювати підвищення виробництва якісної сільськогосподарської продукції - сировини.

Підприємства сільського господарства відчувають гостру потребу в сучасному технологічному обладнані. Хоча Україна має розвинену сировинну базу, сприятливі природно-кліматичні, геополітичні та інші умови для ефективної роботи агропромислового комплексу, іноземні інвестори обережно підходять до вкладення коштів. Аналіз створення в Україні умов для інвестування свідчить про те, що треба створити в АПК сприятливий інвестиційний клімат, спростити процедуру реєстрації та оформлення кредитів, створення спільних підприємств, продажу цінних паперів, у тому числі акцій, хоча основними формами залучення капіталу були і зостаються грошові внески та внески у формі, рухомого й нерухомого майна.

Головна мета інвестиційної політики - зупинити спад виробництва, а також забезпечити виготовлення конкурентоспроможної вітчизняної сільськогосподарської продукції за рахунок активізації залучення інвестицій. Завдання держави - створити оптимальний економічний механізм, який поєднує державні та ринкові важелі впливу на інвестиційні процеси, зорієнтовані на стале економічне зростання країни, регіону. В активізації інвестиційної діяльності значна роль належить банківській системі. Механізми пільгового кредитування можуть забезпечити активізацію інвестиційного процесу сільського господарства, особливо інноваційних проектів, які в більшості випадків пов'язані із значними обсягами вкладень і відносно низькою окупністю обороту капіталу. Саме тому держава має стимулювати інновації пільговими кредитами державних банків і наданням пільг комерційним банкам, які кредитують інноваційну діяльність. У зв'язку з тим, що інновації пов'язані з великим ризиком, особливо у сільському господарстві, банки України не зацікавлені в довгостроковому кредитуванні інноваційних проектів.

Перетворення України в потужного сільськогосподарського виробника потребує стабілізації економіки на базі надійної і послідовної інвестиційної політики за участю державних органів управління та іноземного капталу. Для активізації цього процесу необхідно створити конкурентоспроможні промислові підприємства, здійснити модернізацію та реструктуризацію діючих підприємств і забезпечити соціально орієнтовані структурні зміни. Досягнення цієї мети можливе за умови інвестиційного забезпечення сучасних нових технологій; розвитку ресурсоощадних, наукоємних і екологічно чистих технологій і структурної розбудови агропромислового комплексу.

Література

1. Пісьмаченко Л.М., Гнезділова О.М. Удосконалення методики оцінювання ефективності інвестиційної діяльності // Держава та регіони. - 2008. - №4 - С.166-170.

2. Ілляшенко К.В. Формування механізму фінансового забезпечення інвестицій в АПК України // Облік і фінанси АПК. – 2009. - № 1.- С.33 - 36.

3. Гуткевич С.А. Управление инвестиционньїм процессом в аграрной сфере. - К.: ИАЗ УААН, 2000. - 267 с.

4. Гуткевич С.О. Інвестування: теорія і практика: навчальний посібник. - К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2006. - 234 с.

5. Державний комітет статистики України. [Електронний ресурс]. Режим доступу - httр:// ukrstat.gov.ua

6. Кісіль М.І., Ролінський О.В. Ефективність інвестицій сільськогосподарських виробничих кооперативів. - К.: ННЦ ІАЕ, 2006. - 228 с.