К.е.н. Кучин С.П., Коваль О.П., Шабанова Н.С.
Харківський інститут фінансів
Українського державного університету фінансів та
міжнародної торгівлі
Міністерства фінансів України
Рівень участі України в
міжнародному поділі праці
В сучасних
умовах світовий суспільний розвиток знаходиться під впливом глобалізаційних
процесів і характеризується посиленням зв’язків і взаємодією між країнами. Усі
країни світу так чи інакше залучені до міжнародного поділу праці. Тому
дослідження міжнародного поділу праці є одним з актуальних питань як сучасної
світової, так і української економіки. Міжнародний поділ праці – це
інтернаціональна форма суспільного поділу праці, що базується на спеціалізації
та кооперації країн у виробництві товарів і послуг, якими вони обмінюються
шляхом міжнародної торгівлі [2, с. 350].
Динамічний
процес розвитку міжнародного поділу праці робить актуальною проблему його
виміру, тобто оцінки та порівняння. Для характеристики різних аспектів участі
країни в міжнародному поділі праці в його народногосподарській формі необхідно,
насамперед, визначити показники та динаміку зовнішньоторговельного балансу,
обсяги експорту і імпорту товарів і послуг, їхню структуру.
Зовнішньоторговельний обіг між Україною та країнами ЄС, який за 2008 р.
склав 6,1 млрд. дол. США, що на 2,5 млрд. дол. США більше, був більшим ніж у
2007 р. [6] Експорт товарів у 2009 р. становив 39695,7 млн. дол. США
та істотно знизився в порівнянні з 2008 р., коли становив 66967,3 млн.
дол. США. Найбільшу частку в експорті України становлять країни СНД, насамперед
Російська Федерація [3].
Імпорт
товарів у 2009 р. склав 45433,1 млн. дол. США, та майже вдвічі зменшився в
порівнянні з 2008 р.,
коли становив 85535,3 млн. дол. США. У географічній
структурі вітчизняного імпорту першу сходинку також займають країни СНД [3].
Наступним елементом у визначенні рівня участі країни в міжнародному поділі
праці є обсяг валового внутрішнього продукту (ВВП) країни. Величина ВВП є
вихідним параметром при проведенні аналізу багатьох особливостей стану
міжнародного поділу праці, тому що вона характеризує одну з важливих його
сторін – зосередження зусиль окремих країн на виробництві частини валового
світового продукту.
За даними
Державного комітету статистики України, ВВП у фактичних цінах за І квартал
2010 р. склав 218125 млн. грн., що зріс в порівнянні з І кварталом
2009 р., коли становив 188037 млн. грн. Беручи до уваги зміну обсягу
валового внутрішнього продукту у І кварталі 2009 р., коли він складав
мінус 20,2% та у І кварталі 2010 р., коли він склав плюс 4,9%, можна
зробити висновок, що економічна ситуація в країні поліпшилася [4, 5].
Для
визначення ступеня залучення країни в міжнародному поділі праці використають
певну групу показників. Економісти пропонують класифікувати показники за двома
ознаками. Перша ознака – рівень розвитку міжнародного поділу праці із
врахуванням експортно-імпортних операцій, який включає наступні показники:
експортна квота країни в її ВВП (відношення валового експорту країни до ВВП,
помножений на 100%. По даному показнику характеризується рівень відкритості
економіки: якщо даний показник менше 10%, то економіка даної країни є закритою,
а якщо перевищує дану норму, то є
відносно відкритою), коефіцієнт випередження темпами зростання експорту темпів
зростання ВВП (показник, що описує динаміку зміни експортної й імпортної квот і
застосовуваним для виміру ступеня залучення всіх ресурсів окремої країни в
систему міжнародного поділу праці), імпортна квота країни в її ВВП, коефіцієнт
випередження темпами зростання імпорту темпів зростання ВВП (даний коефіцієнт
відбиває ступінь залежності національної економіки від закупівель товарів і
послуг за кордоном), зовнішньоторговельна квота – представляє собою відношення
величини зовнішньоторговельного обігу країни до обсягу її ВВП
(зовнішньоторговельна квота показує загальний обсяг зовнішнього товарообігу
даної країни із країною-партнером або з усім світовим співтовариством, але не
дає при цьому його якісної характеристики).
Друга ознака – місце міжнародного регіону в системі зовнішньоекономічних
зв’язків окремих країн з урахуванням експортних операцій. Враховує наступне:
доля експорту країни в міжнародний регіон у її валовому експорті (цей показник
обчислюється на основі даних про продажі окремої країни в країни регіону в її
валових поставках на світовий ринок), коефіцієнт випередження темпами зростання
експорту країни в міжнародний регіон темпів зростання її валового
експорту,частка експорту окремої країни у взаємному експорті країн міжнародного
регіону, коефіцієнт випередження темпами зростання експорту окремої країни в
міжнародний регіон темпів зростання взаємного експорту групи країн даного
регіону [1, с. 33].
Україна
останнім часом дещо збільшила експорт. Існує тенденція перевищення експорту
країни над імпортом через низьку платоспроможність населення та залежність
країни від іноземних паливно-енергетичних ресурсів. Не дивлячись на певні
труднощі, Україна має достатні трудові й природні ресурси, сировинну базу та
виробничі потужності, необхідні для її розвитку як суверенної держави
інтегрованої у світову співдружність.
2.
Мочерний С.В. Політекономія: Підручник. – 2-ге вид., випр. /
С.В. Мочерний. – К.: Вікар, 2005. – 386 с.
3.
3. Географічна структура експорту-імпорту товарів [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/zd/zd_rik
4.
Валовий внутрішній продукт у 2010 році [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2010/vvp/vvp_kv
5.
Зміна обсягу валового внутрішнього продукту у 2010 році [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2010
6.
Вдовиченко К.С. Зовнішньоторговельна політика України з країнами ЄС в
галузі агропромислового виробництва \ К.С. Вдовиченко [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://intkonf.org