Ткаченко С.А.

Національний університет кораблебудування ім. адм. Макарова, Україна

Позиція системного підходу в процесі створення функціональної підсистеми «Бюджетування» як парадигми інноваційного розвитку підприємства

Недооцінка розробниками систем управління підприємствами ролі бюджетування в управлінні знайшла свій прояв у локальному підході до впровадження бюджетування – вирішення порівняно невеликого кругу частенько не пов`язаних між собою планових задач, які розосереджені за багаточисельними функціональними підсистемами. Життя переконливо доказує невідповідність такого підходу. Докорінне покращення організації бюджетування на підприємствах можливе тільки шляхом створення і розвитку у системах управління, що проектуються самостійної підсистеми «Бюджетування», в межах якої можна було б забезпечити зведене впровадження цієї найважливішої функції управління.

Виділення бюджетування в самостійну функціональну підсистему системи управління підприємством об’єктивно походить:

по-перше, із самостійної ролі бюджетування в процесі управління;

по-друге, підтверджується усією попередньою практикою розроблення систем управління підприємствами, яка показує, що локальне впровадження поодиноких планових задач не призводить і не здатне призвести до докорінного покращення організації бюджетування на підприємствах.

Досліджуючи питання впровадження процесу бюджетування господарської діяльності підприємства відзначимо той факт, що необхідною передумовою цього є системний підхід, який передбачає виділення усього комплексу планових задач в окрему підсистему. Потреба в системному підході до створення підсистеми «Бюджетування» випливає із організаційних, інформаційно-технологічних і часових зв’язків планових задач, які об’єднують в самостійну підсистему, а також із зв’язків з задачами інших підсистем системи управління підприємством. Кожна планова задача займає досить визначене місце не тільки в окремої підсистемі, але і в системі управління в цілому. Тому оптимальність функціонування як самої підсистеми «Бюджетування», так і усієї системи управління підприємством проявляється в чіткому і однозначному визначенні послідовності вирішення планових задач у відповідних господарських ситуаціях. Тобто, основною вимогою при проектуванні підсистеми бюджетування – є забезпечення системного підходу, при якому функція бюджетування розглядається одночасно і як самостійний елемент управління і як частина ієрархічної системи управління за відношенням до більш високих рівнів (система управління підприємством).

На наш погляд, надати визначення системному підходу не легше, аніж дослідженню операцій, оскільки вони являють собою скоріше ряд принципів, особливий образ мислення, аніж конкретну і чітку теорію. У самому загальному сенсі він означає розгляд проблеми у цілому. Якщо говорити трохи більш конкретно тоді при системному підході потрібним є поділ системи на ряд компонентів і прийняття поодиноких рішень в межах підсистеми з урахуванням впливу їх на усю систему в цілому.

Піднімаючи значення впливу усіх елементів системи для досягнення її загальних цілей, системний підхід визнає важливість ефективної роботи кожного із елементів окремо. До того ж, системний підхід інтегрує окремі функції управління так, що зміцнює значення цих функцій в створенні більш ефективних систем управління. Цінність системного підходу проявляється на сам перед в логічному підході до об’єкту, який досліджується, що дозволяє глибше розглянути його структуру, функції, задачі і методи їх вирішення.

Важливу роль в системному підході відіграє інформаційний фактор. Підкреслюючи це, відзначимо той факт, що під системним підходом до процесів і явищ потрібно розуміти такий підхід, при якому безліч взаємопов’язаних елементів буде відображатися через єдину початкову інформацію, яка обробляється у всіх аспектах, потрібних для здійснення процесу управління.

Однак системний підхід не повинен бути зведений до врахування тільки інформаційних аспектів. Із-за різних організаційних, кадрових і фінансових обмежень формування систем і шляхи створення систем управління підприємствами можуть мати різне втілення в конкретних умовах.

Системний підхід міцно увійшов в практику дослідження виробничо-збутової діяльності та інноваційного розвитку підприємств, характеру внутрішніх і зовнішніх зв’язків та методології проектування систем управління. Системний підхід, тобто нерозривний взаємозв’язок в розробці і експлуатації систем управління факторів економічних, соціальних, правових і інших, поряд з інформаційними, економіко-математичними, програмними, машинними і іншими не тільки є нашим переконанням, але (вважаю це не буде великим перебільшенням) буквально вистражданий нами. Приймаючи до уваги, що будь-яку систему правомірно досліджувати і як елемент більш загальної суперсистеми і як відносно відокремлену систему, вважаємо за потрібне, проводити дослідження функції бюджетування в умовах системи управління підприємством з позицій системного підходу.

Список використаної літератури

1). Аткинсон, Энтони А., Банкер, Раджив Д., Каплан, Роберт С., Янг, Марк С. Управленческий учёт, 3-е издание.: Пер с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2005. – 878 с.: ил. – Парал. тит. англ. – С. 483-543.

2). Атрилл Питер, МакЛейни Эдди. Управленческий учёт для нефинансовых менеджеров / Пер. с англ.; Под ред. Каныгина С.Л. – Днепропетровск: Баланс-Клуб, 2003. – 624 с. – С. 183-235.

3). Івакіна І. Управлінський облік: стисло і доступно. – Х.: Фактор, 2007. – 320 с. – С. 156-226.

4). Управлінський облік / Дон Р. Хенсен, Меріен М. Моувен, Небіл С. Еліас, Девід У. Сєнков. Пер. з англ. 5-го канад. вид. О. Григораша, О. Рахубовського, Н. Краснік та ін. Наук. ред. пер. Н.П. Краснік. – К.: Міленіум, 2002. – 974 с. – С. 572-634.