Михайловська
Олена Василівна
Чернігівський
державний інститут економіки і
управління
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ВИДАВНИЧО-ПОЛІГРАФІЧНОЇ ГАЛУЗІ
В УМОВАХ РЕСУРСНИХ ОБМЕЖЕНЬ
В сфері видавничо-поліграфічної галузі з кожним роком збільшується
кількість господарюючих суб’єктів, при чому частка державних підприємств
залишається низькою. За часів радянського союзу поліграфічна галузь була однією
з найрозвиненіших. На сьогодні поліграфія, хоч і не втратила своїх фактичних
позицій, значно втратила свою престижність. Між тим державні друкарні
залишаються економічно нестабільними, а приватні поліграфічні підприємства,
навпаки, продовжують розвиватися. Поліграфія – одна з високотехнологічних та
швидко зростаючих галузей промисловості, з кожним роком обсяги реалізації якої
продовжують зростати. Розвиток
поліграфічного ринку у значній мірі визначається розвитком тих галузей, що
споживають поліграфічні послуги у великих обсягах [1].
Поліграфія – матеріаломістка
галузь промисловості, яка має деякі особливості в складі виробничих фондів.
Перш за все це порівняно велика доля в їх складі оборотних фондів, а
особливістю основних фондів поліграфії є високий відсоток в їх складі
приміщень, машин та обладнання (більше 90% всієї вартості основних фондів).
Великий відсоток складають також виробничі запаси.
В процесі
виробництва підприємства використовують велику кількість ресурсів. У структурі
собівартості поліграфічної продукції найбільшу частку займає сировина, тобто
матеріали. Для продукції, яка вимагає значних після друкарських робіт, відсоток
є меншим, проте все одно це ключова позиція – 30 – 70% собівартості. Наступні
складові собівартості – заробітна плата і амортизація обладнання. На рис.
1. наведено частку складових
операційних витрат у % до загального обсягу операційних витрат целюлозо –
паперового виробництва та видавничої діяльності.

Рис.
1. Структура операційних витрат целюлозо – паперового виробництва та видавничої
діяльності
Внутрішнім чинником
позитивних тенденцій у поліграфічній сфері є перспектива економічної
стабілізації. За даними Держкомінформу невдовзі книжкова справа в Україні стане
однією з 5 – ти найприбутковіших галузей національної економіки.
За даними експертів,
якщо б Україна залучила всі потужності, якими володіє, для своїх потреб, то
виготовляла б 10 книжок на одного свого громадянина, а обсяги друкованої преси
зросли б у 2 – 3 рази. Крім того, українська поліграфія могла б забезпечити не
лише власні, а й потреби інших країн, зокрема, у книжковій продукції.
Багато спеціалістів стверджують,
що світова криза дуже сильно загострила проблеми організації поліграфічної
промисловості, котра і до кризи не працювала на повну потужність. Більшість
учасників ринку вважають, що лише, деякі зміни в законодавстві дадуть змогу
ринку надалі розвиватися, можна зробити висновок, що майбутнє поліграфічної
галузі залежить від зміни мита на ввезення основної сировини поліграфії з – за
кордону [2].
Зростаюча конкуренція між
постачальниками паперу не забезпечує від імовірності невчасного постачання
необхідних матеріальних ресурсів на підприємства видавничо-поліграфічної
галузі, оскільки, як зазначалося раніше вони є імпортованими. В Україні
виготовляється лише папір високого виходу, тому власним виробництвом
забезпечити постійно зростаючу видавничо-поліграфічну галузь можливо лише
частково.
Серед основних засобів державного
впливу на розвиток підприємств
видавничо-поліграфічної галузі в залежності від умов в яких вона
функціонує можна виділити:
1) програми регіональної та
державної підтримки та розвитку видавничо-поліграфічної галузі;
2) закупівля державою видавничої
та поліграфічної продукції;
3) державне фінансування науково –
дослідних установ;
4) постійний контроль державою
якості продукції;
5) програми стимулювання з
залучення інвестицій в розвиток галузі;
6) розробка програм екологічної
безпеки галузі тощо.
Головне завдання для будь якого
підприємства, видавництва чи друкарні, подальший успішний розвиток. Воно може
вирішитися лише комплексно та колективно через розвиток поліграфічної галузі в
цілому. В сучасних умовах господарювання розвиток підприємств
видавничо-поліграфічної галузі в значній мірі залежить від ефективності
забезпечення матеріальними ресурсами. Дану проблематику можна вирішити лише за
умови державної підтримки галузі.
Література:
1. Швайка Л. А. Економіка
видавничо-поліграфічної галузі [Текст] : підруч. / Л. А. Швайка, А. М.
Штангрет. – Львів: Укр. акад. друкарства, 2008. – 480 с.
2. Взгляд на полиграфию Украины со стороны // [Електронний
ресурс]. – Режим
доступу до матеріалів: http://www.marsel.ru/articles/ukraina.html