Михайловська Олена Василівна

Чернігівський державний інститут економіки і  управління

 

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ВИДАВНИЧО-ПОЛІГРАФІЧНОЇ ГАЛУЗІ В УМОВАХ РЕСУРСНИХ ОБМЕЖЕНЬ

 

  В сфері видавничо-поліграфічної галузі з кожним роком збільшується кількість господарюючих суб’єктів, при чому частка державних підприємств залишається низькою. За часів радянського союзу поліграфічна галузь була однією з найрозвиненіших. На сьогодні поліграфія, хоч і не втратила своїх фактичних позицій, значно втратила свою престижність. Між тим державні друкарні залишаються економічно нестабільними, а приватні поліграфічні підприємства, навпаки, продовжують розвиватися. Поліграфія – одна з високотехнологічних та швидко зростаючих галузей промисловості, з кожним роком обсяги реалізації якої продовжують зростати.  Розвиток поліграфічного ринку у значній мірі визначається розвитком тих галузей, що споживають поліграфічні послуги у великих обсягах [1].

Поліграфія – матеріаломістка галузь промисловості, яка має деякі особливості в складі виробничих фондів. Перш за все це порівняно велика доля в їх складі оборотних фондів, а особливістю основних фондів поліграфії є високий відсоток в їх складі приміщень, машин та обладнання (більше 90% всієї вартості основних фондів). Великий відсоток складають також виробничі запаси.

В процесі виробництва підприємства використовують велику кількість ресурсів. У структурі собівартості поліграфічної продукції найбільшу частку займає сировина, тобто матеріали. Для продукції, яка вимагає значних після друкарських робіт, відсоток є меншим, проте все одно це ключова позиція – 30 – 70% собівартості. Наступні складові собівартості – заробітна плата і амортизація обладнання. На рис. 1.  наведено частку складових операційних витрат у % до загального обсягу операційних витрат целюлозо – паперового виробництва та видавничої діяльності.

Рис. 1. Структура операційних витрат целюлозо – паперового виробництва та видавничої діяльності

 

Внутрішнім чинником позитивних тенденцій у поліграфічній сфері є перспектива економічної стабілізації. За даними Держкомінформу невдовзі книжкова справа в Україні стане однією з 5 – ти найприбутковіших галузей національної  економіки.

За даними експертів, якщо б Україна залучила всі потужності, якими володіє, для своїх потреб, то виготовляла б 10 книжок на одного свого громадянина, а обсяги друкованої преси зросли б у 2 – 3 рази. Крім того, українська поліграфія могла б забезпечити не лише власні, а й потреби інших країн, зокрема, у книжковій продукції.

Багато спеціалістів стверджують, що світова криза дуже сильно загострила проблеми організації поліграфічної промисловості, котра і до кризи не працювала на повну потужність. Більшість учасників ринку вважають, що лише, деякі зміни в законодавстві дадуть змогу ринку надалі розвиватися, можна зробити висновок, що майбутнє поліграфічної галузі залежить від зміни мита на ввезення основної сировини поліграфії з – за кордону [2].

Зростаюча конкуренція між постачальниками паперу не забезпечує від імовірності невчасного постачання необхідних матеріальних ресурсів на підприємства видавничо-поліграфічної галузі, оскільки, як зазначалося раніше вони є імпортованими. В Україні виготовляється лише папір високого виходу, тому власним виробництвом забезпечити постійно зростаючу видавничо-поліграфічну галузь можливо лише частково.

Серед основних засобів державного впливу на розвиток підприємств  видавничо-поліграфічної галузі в залежності від умов в яких вона функціонує можна виділити:

1) програми регіональної та державної підтримки та розвитку видавничо-поліграфічної галузі;

2) закупівля державою видавничої та поліграфічної продукції;

3) державне фінансування науково – дослідних установ;

4) постійний контроль державою якості продукції;

5) програми стимулювання з залучення інвестицій в розвиток галузі;

6) розробка програм екологічної безпеки галузі тощо.

Головне завдання для будь якого підприємства, видавництва чи друкарні, подальший успішний розвиток. Воно може вирішитися лише комплексно та колективно через розвиток поліграфічної галузі в цілому. В сучасних умовах господарювання розвиток підприємств видавничо-поліграфічної галузі в значній мірі залежить від ефективності забезпечення матеріальними ресурсами. Дану проблематику можна вирішити лише за умови державної підтримки галузі.

Література:

1. Швайка Л. А. Економіка видавничо-поліграфічної галузі [Текст] : підруч. / Л. А. Швайка, А. М. Штангрет. – Львів: Укр. акад. друкарства, 2008. – 480 с.

2. Взгляд на полиграфию Украины со стороны // [Електронний ресурс]. – Режим доступу до матеріалів: http://www.marsel.ru/articles/ukraina.html