Берегій Ростислав Юрійович

ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім.. В.Гетьмана», аспірант кафедри банківські інвестиції

Огляд впливу вимог Базель ІІІ на банківську систему".

Станом на початок 2006 року Базель ІІ був запроваджений у більшості світових банках. Однак, глобальна фінансова криза та банкрутство цілого ряду банків, що мали найвищі кредитні та інвестиційні рейтинги, наприклад найбільш відомим серед таких був Lehman Brothers, який 15 вересня 2008 року оголосив про своє банкрутство, змусило економістів та всю банківську спільноту переглянути існуючі критерії до стабільності банку зокрема та банківської системи в цілому. Символічно, що через два роки після банкрутства Lehman Brothers, а саме 12 вересня 2010 року Базельський комітет з банківського нагляду затвердив глобальну реформу світового банківського сектора.

Однак, спочатку необхідно виділити основні слабкі місця Базеля ІІ, які не витримали випробування кризою. До них можна віднести:

· Критичний рівень співвідношення запозиченого та власного капіталу в банківській та фінансовій сферах та, відповідно, недостатній рівень якості капіталу для абсорбації збитків;

· Надмірне зростання кредитування з використанням слабких критеріїв відбору позичальників у кредитній політиці банків;

· Неналежне управління ризиками та низька мотивація для побудови зваженої системи управління ризиками, націленої на довгострокові результати, в т.ч. через неадекватні компенсаційні системи;

· Недостатній резерв ліквідності і надмірно агресивна трансформація строків платежів (як пряма, так і зворотна);

· Надто значний вплив системних ризиків на велику кількість пов’язаних учасників фінансового ринку, що разом із впливом глобальної економіки підвищило вразливість до фінансових потрясінь, викликаних світовою фінансовою кризою. Відповідно, недостатній нагляд за впливом кореляції діяльності учасників ринків один на одного, який повинен був пом'якшити дану залежність.

Безперечно, що причин фінансової кризи було набагато більше, однак вище згадувані фактори виступили найслабшою ланкою в банківській світовій системі. Безумовним є і той факт, що система управління ризиками зокрема та правила ведення банківського бізнесу в цілому, будуть ще тривалий час переглядатись з поправкою на вплив фінансової кризи, її причин та наслідків.

В даному контексті рекомендації, викладені в Базелі ІІІ, набувають нового сенсу. Важливим фактором є те, що Базель ІІІ основну увагу акцентував на перегляді підходів до ліквідності фінансових інститутів, так як саме реалізація ризиків ліквідності була рушійною силою фінансової кризи.

Відповідно, основні критерії та зміни, запропоновані Базелем ІІІ, є наступні:

· Зміна підходів до визначення капіталу та уточнення ряду показників. В свою чергу найбільш складним у виконанні даних рекомендацій є досягнення необхідного рівня капіталу, який був суттєво підвищений;

· Покращення підходів до управління банківськими ризиками. Акцент було проведено на ризиках ліквідності;

· Зміцнення прозорості банків та удосконалення підходів до розкриття фінансової звітності.

Дані три цілі розкриті в Базелі ІІІ через низку політик, процедур та систем управління ризиками, тощо, однак саме ці критерії мають забезпечити уразливість банків та банківської системи до фінансових потрясінь. В цілому, дані критерії можна охарактеризувати як підвищення вимог та банківських стандартів, що має послужити основним інструментом запобігання нових фінансових криз, аналогічній останній.

Слід відзначити, що як і попередні рекомендації Базель ІІІ розрахований на достатньо довгий період (нові підходи до капіталу та ліквідності мають бути реалізовані до 2019 року), що у свою чергу, на момент реалізації даних вимог можуть виявитись не ефективними.

Прихильники Базеля ІІІ покладають великі сподівання на даний документ і відповідно на те, що це зможе зміцнити та оздоровити фінансову систему. Слід відзначити що європейські фондові індекси після публікації Базеля ІІІ пішли вгору.

Проте існують і критики даного документу. Наприклад багато економістів вважає, що банки не зможуть справитись із такими жорсткими новими вимогами до капіталу і/або це не є важіль для впливу на оздоровлення інвестиційного клімату та банківського бізнесу так як всі декларовані реформи Базельським Комітетом направлені на доволі тривалий час в майбутньому, що не дає відповіді на питання, що саме необхідно робити на даний момент. Окрім вище згадуваних тез, слід вказати і те, що такі підходи до ліквідності зменшать темпи росту економіки, яка в після кризовому періоді потребує значних інвестицій, зменшить дохідність фінансових інструментів, тощо. Жорсткій критиці піддаються вимоги, що залишились у Базель ІІІ, до кредитних рейтингів та великий вплив рейтингових агентств, які в свою чергу під час кризи довели свою неспроможність адекватно оцінити учасника фінансового ринку, тощо.

В цілому, як економісти так і науковці утримуються від кінцевих коментарів можливого впливу Базель ІІІ на світову банківську спільноту, так як необхідний час для осмислення рекомендаціях викладених у Базель ІІІ.