Чернівецький національний
університет імені Юрія Федьковича, Україна
Використання RFID-технології при проектуванні
інформаційних систем
Створення і розвиток електронної
обчислювальної техніки привело до ще більшої автоматизації виробничих процесів,
розвитку інформаційних технологій, у тому числі автоматичної ідентифікації і
електронного обміну даними [1]. Багато торгових підприємств, упроваджуючи
технологію штрихового кодування, прагнуть створити автоматизовану систему
обліку і контролю за просуванням товару. В період приватизації об’єктів
господарювання виникає гостра необхідність в організації чіткого обліку і
оперативного контролю за виробничим процесом.
Запропонований підхід полягає у комплексному
використанні технології штрихового кодування та RFID-технологій для розв'язання
вищевказаних задач в приміненні до системи автоматизованої прийомки сировини на
призаводському бурякопункті цукрового заводу.
В рамках реалізації задачі автоматизованого обліку
прийомки сировини на цукровому
заводі в умовах інтенсивного вантажопотоку, а також великої кількості
постачальників необхідно забезпечити:
1. Швидкість обслуговування автомобільного транспорту
на пунктах зважування;
2.
Точність
визначення постачальника;
3.
Надійність
введення інформації по постачальниках;
4.
Передачу
супроводжувальної інформації по технологічному маршруту автомобіля.
Традиційний підхід до розв'язання цих задач в
автоматизованому обліку полягає у ручному введенні інформації з
первинних документів, що приводить до численних помилок і вимагає багато часу
для їх усунення. Основна інформація, яка вводиться, наступна: особистий №
постачальника, № накладної; № БУМа; № кагата; код автомобіля; вага БРУТТО; вага ТАРА; ознака кондиційності. Запропонований підхід полягав у використанні технології штрихового кодування для розв'язання вищевказаних задач.
Необхідно сформувати структуру кодів
даних параметрів, способи їх формування і видачі штрихової термоетикетки за допомогою термо- і лазерних
принтерів, а також зчитування їх за допомогою штрихкодових сканерів.
Поставленим
завдання було створити систему управління, яка включає в себе прийом сировини,
з використання нових RFID-технологій на
цукровому заводі. Обов’язковою умовою
було те, що є можливість в майбутньому
роботи системи як на штрих-кодах так і на радіочастотних
мітках. Вирішення завдання
є цілком реальним. Для цього необхідно буде змінити тільки мітки, обладнання
для зчитування та модулі, які відповідають за запис та обробку інформації.
Таким чином створена система стає універсальною. В залежності від потреб
замовника він сам вирішує який тип роботи системи йому вибрати. Чому саме так?
Тому, що впровадження системи, яка працюватиме тільки на штрих-кодах, це вже
застаріла технологія. Проте і впровадження цілком повноцінної RFID-системи буде матеріально
затратним. Для цього використовується підхід із використанням системи на
штрих-кодах з частковим включенням терміналів що працюють на RFID. Це
дасть змогу йти в ногу з часом при мінімальній
кількості затрат.
Аналіз роботи існуючої системи автоматизованої
прийомки цукрового буряку на цукровому заводі на базі ваговимірювальних
комплексів "СКІФ-АВК" дозволив запропонувати ряд основних заходів,
які забезпечують достовірність використання запропонованої технології по обліку
сировини в системах реального часу.
Серед цих заходів можна відмітити наступні:
1.
Кожен постійний
водій отримує
персональну картку.
2.
Вагові
обладнуються спеціальними стаціонарними безконтактними зчитувачами та
інформаційними табло.
3.
Бумісти та
браковщики отримують портативні термінали збору даних з вбудованим сканером
міток і радіозв’язком з точкою доступу в систему.
Основними кроками модернізованого
технологічного циклу є наступні:
1.
Незареєстрований
здавач їде на бурякопункт де отримує накладну з міткою та картку водія.
2.
Зареєстрований
здавач з накладною, де проставлена кондиція прибуває на бурякопункт, де за
допомогою стаціонарного безконтактного пристрою або портативного терміналу збору даних реєструють накладну з
кондицією буряку та водія; можливе також примусове направлення на хім.аналіз.
Водію видають карточку зважування.
3.
На БРУТТО водій
через стаціонарний безконтактний пристрій зчитує мітку накладної. Система
зважує, відображає на табло вагу, номер авто і нагадує куди їхати
(хімлабораторія або кагатне поле). Це є сигналом, що всі операції на БРУТТО
відбулися нормально. Якщо авто не пройшло зважування або браковку, то на табло
появиться відповідне повідомлення.
4.
В хімлабораторії
відбувається реєстрація по карточці, береться проба та відправляється авто на
кагатне поле.
5.
КАГАТ:
БУМІСТ зчитує мітку накладної за
допомогою портативного терміналу, система перевіряє достовірність реєстрації і
проходження БРУТТО та хімлабораторії. Якщо є порушення, то на екрані термінала
видається повідомлення. Якщо все добре, то на сервер по радіозв’язку передається
№БУМА, код БУМІСТА та № КАГАТА або бурячна.
6.
На ТАРІ водій
через стаціонарний безконтактний пристрій зчитує код накладної. Система на
табло відображає вагу, номер авто, номер КАГАТА, № БУМА). Це є сигналом, що всі
операції на ТАРІ відбулися нормально. Якщо авто не пройшло реєстрацію, то на
табло появиться відповідне повідомлення.
7.
Водій на
бурякопункті (пункті друку квитанцій)
здає карточку зважування і одержує відповідні квитанції про відгрузку.
Для впровадження системи використовуватиметься
додаткове обладнання.
1. Портативний
термінал збору даних з вбудованим зчитувачем RFID-кодів і штрих-кодів та
радіозв’язком (для бумістів на кагатному полі призаводського бурякопункту).
2. Стаціонарні
безконтактні зчитувачі штрих-кодів
карток водія і накладних.
3. Точка
доступу для радіозв’язку.
Програмні модулі системи виконані в
середовищі програмування Delphi з використанням технологій доступу до баз
даних BDE та
СКБД Interbase [2-3]. Врахований аспект
роботи віддалених у просторі точок об’єкту. Інформація від
таких пунктів з певним інтервалом часу передаватиметься на сервер по
бездротовим каналам зв’язку і
записуватиметься в базу даних.
Переваги розробленої
система наступні:
автоматизація сировинного обліку значно скорочує робочий час з кожним
із клієнтів, тим самим збільшуючи пропускну здатність;
значно зменшується вплив людського фактор на створення облікових
помилок;
система захищена від несанкціонованого доступу;
інтуїтивно зрозумілий інтерфейс користувача дозволяє швидко навчитися
роботі з системою.
Проведений
реінжинірінг системи дозволив реалізувати підвищення степені надійності
забезпечення функціонування виробничого процесу, можливість розв’язувати задачу зниження транспортних витрат, яка є
частиною задачі оптимізації прийомки сировини, оскільки абезпеченням
постачальників транспортом для перевезення цукрового буряку в основному
займається завод.
Використана
технологія кодування допускає можливість розширення функцій. При необхідності
даний підхід може бути використаний при розробці аналогічних систем по
автоматизації видачі жому і меляси постачальникам за зданий буряк.
Список літератури:
1.
Свириденко
С.С. Современные информационные технологии. - Москва.: Радио и связь, 2006. -358с.
2.
Архангельский
А.Я. Программирование в Delphi7. М., ЗАО “Издательство Бином”,
2005. – 1072с.
3.
А. Н. Ковязин. Мир InterBase. Архитектура,
администрирование и разработка приложений баз данных в InterBase/Firebird/Yaffil, Москва, 2003, 485 с.