"Педагогічні науки"

2. Проблеми підготовки фахівців.

Свириденко Ю.Ф., Кунцов В.П.

ПФ НУБиП України "Кримський агротехнологический університет"

ПРО ПРОБЛЕМИ ОСВІТИ У СВІТІ

І закордонні й вітчизняні вчені відзначають, що система освіти не задовольняє сучасним вимогам і внаслідок цього перебуває в стані кризи. Суть світової кризи освіти , насамперед , у спрямованості сформованої системи освіти (так називане "підтримуюче навчання") у минуле, орієнтованості її на минулий досвід, відсутності орієнтації на майбутнє. Сучасний розвиток суспільства вимагає нової системи освіти - "інноваційного навчання" яке формувало б у тих, яких навчають, здатність до проективної детермінації майбутнього, відповідальність за нього, віру в себе й свої професійні здатності впливати на це майбутнє.

Мир повний протиріч і проблем. Одноманітність мислення не відповідає реаліям нашого часу. Багато проблем і протиріччя характерні для всіх індустріальних суспільств. Наприклад, до якої суспільної системи віднести протиріччя між масовим характером нинішнього утворення й необхідністю підготовки науково-технічної й культурної еліти, між абстрактно-теоретичними програмами навчання й конкретно-прагматичних потреб економіки й виробництва, між нестатком у науково-технічних фахівцях і девальвацією.

Усіх учити однаково не можна й не потрібно! Збалансована й чітка система відбору, де кожний займає місце згідно його здатностям і можливостям, є не тільки вимогу часу, але й одне з найважливіших умов прогресу. Відомо, що своїм прогресом людство в чималому ступені зобов'язаний поділу й спеціалізації розуму. Ще східні мудреці говорили: "Талановиті й безталанні не можуть бути змішані". Розвиток людей не йде в одному ритмі, в однаковому темпі. такого роду спеціальностей у розумах нинішньої молоді?

Двадцять перше століття ставить проблему соціальної значимості обдарованості. Внесок обдарованих і талановитих людей у суспільну скарбничку знань і винаходів непропорційно великий. Суспільство й прогрес самим прямим образом залежать від діяльності 5-10% працездатного населення. На жаль, ми до тепер не хоти милі боїмося зрозуміти й прийняти це найважливіше положення, що є загальним законом саме найбільше передових в економічному й науково – технічному ставленні країн.

Як будується система освіти в епоху нового етапу науково-технічної революції? Англієць А.Уайтхед сказав: "Приречена нація, що не цінує й не вміє готовити інтелектуалів." Однозначних відповідей немає й не може бать. Серед фахівців ідуть суперечки.

Одні з них вимагають більше спеціалізації й диференціації. Інші видять рішення в поліпшенні викладання фундаментальних основ природних наук. Треті - рішучі прихильники гуманітарного циклу. Це порозумівається тим, що жодне час не вимагав настільки багатьох якостей від підростаючих поколінь. Потрібно знати усе більше й більше. Як перебороти пороги інформаційного бума? Необхідна інтенсифікація освіти.

Головним засобом ефективності освіти є диференціація й спеціалізація. Людина не може бути всім. Людина зобов'язана як можна раніше починати осмислене життя, зробивши вибір і покладаючи насамперед на себе відповідальність за своє майбутнє. Хіба воля не повинна стати продовженням усвідомленої необхідності? Люди з високим рівнем фахової освіти краще освоюють і використають нову технологію, швидше й плодотворніше підвищують професійну підготовку.

"Якщо у вас є яблуко й у мене є яблуко і якщо ми обмінюємося цими яблуками, то й у вас й у мене залишається по одному яблуку. А якщо у вас є ідея й у мене є ідея й ми обмінюємося цими ідеями, то в кожного з нас буде по дві ідеї", - казав Б. Шоу. Британська система освіти вважається самою традиційною, самою якісною.

Однак міняється геть усе . Програми, методика, учні, характер навчання міняються в дусі тренований часу. Англія звертається до світового досвіду. Завдання різкого підвищування якості знань і навичок. Чітко визначені критерії й параметри багажу знань, яким дитина мусить опанувати до 9, 11 й 14 років. При цьому спостерігається не ослаблення, а жорсткість кінцевого контролю з боку вчителів, батьків і звичайно ж самих учнів.

За законом всі британські діти зобов'язані вчитися з 5 до 16 років. З 11 до 16 років англійські вучні ходять у середню школу. По закінченні цього рівня вони одержують сертифікат про середню освіту. До 14 років вивчається великий набір загальноосвітніх предметів (існує обов'язкова державна шкільна програма). В14 років школяр починає готуватися до здачі іспитів на сертифікат GCSE. Протягом двох років у середньому вивчається 5-10 предметів. Після здачі іспитів й одержання сертифіката обов'язкова середня освіта закінчується.

Для того щоб стати власником атестата вищого рівня, що дозволяє надходити у вищі навчальні заклади, необхідно провчитися ще два роки й здати екзамени із трьох-чотирьох профілюючих предметів. Іспити A-level відкривають доступ в університет. Якщо школяр ще не остаточно визначився з майбутньою спеціальністю, можна вибрати інший різновид просунутого рівня навчання - A/S-level (Advanced Supplementary). На сертифікат A/S-level здається вісім іспитів. Після проходження дворічного курсу A-levels студенти можуть одержати або професійну, або вищу освіту. Професійна освіта містить у собі курси професійної підготовки й деякі курси для одержання вищої освіти (ступня бакалавра). Термін "професійна освіта" використається, щоб позначити курси для тих, хто пішов зі школи у віці 16 років. У Великобританії налічується більше 600 державних і приватних коледжів подальшої освіти, навчання в якіх не тільки дає студентам можливість опанувати різними спеціальностями й знайти гарну роботу, але й може стати відмінним плацдармом для "просування" у ВНЗ. Навчальні програми коледжів орієнтовані на практику й підготовку до професійної кар'єри. Вони пропонують дипломні програми в таких областях, як бізнес, інформаційні технології, електроніка, туризм, дизайн, медицина, журналістика, фінанси й ін. Ці навчальні заклади пропонують різні програми навчання, включаючи курси англійської мови, програми підготовки до одержання загального свідчення про середню освіту й A-levels, професійні курси.

Вища освіта позбавлена змісту, якщо не дає добротної спеціальної підготовки. Нерозуміння настільки очевидної істини приводить до появи в країні маси дилетантів.

Це стосується не тільки студентів, але й викладачів і вчених, що працюють у стінах вузів. Що таке педагог сучасного вузу? Масова освіта перетворила його в чорнороба від педагогічного конвеєра. Від нього часом у рівній вимагають превстигнути й у навчанні молоді сучасним знанням, і у вихованні, і у власній науковій діяльності. Як це зробити не ставая свого роду сумним Фігаро? З іншої сторони й вимоги ці мають резон. Чому може навчити педагог, не будучи в курсі новітніх здобутків науки, техніки, культури? В університеті кожний повинен робити те, на що він здатний. Одні несуть "тягар педагога", інші - "тягар ученого й дослідника". Повинен бути баланс між навчанням і дослідженням, що має практичне значення.

Освіта залежить від політичної, економічної, науково-технічної й загальної культури людства. "Освіта - це серце й мозок нації!»