Экология/4.Промышленная экология и медицина труда

Дика О.П.¹, Бублієнко О.В.², доц. Семенова О.І.¹

¹Національний університет харчових технологій

²Національний транспортний університет

Шляхи зменшення негативного впливу автотранспорту на стан навколишнього середовища міста Києва

На сьогодні Київ – одне з найбільших за площею та кількістю населення місто у Європі, що також є одним з індустріальних, культурних та історичних центрів України. Проте, питання екології Києва стоїть більше, ніж проблематично. Екологічний стан столиці України вже переріс поняття «проблема» і за прогнозами фахівців найближчим часом може перерости до поняття «катастрофа».

Складовими екосистеми міста, що є найбільш значущими та зазнають негативного впливу антропогенної діяльності, є: повітряний басейн, міські та приміські джерела води, ґрунти міста.

Основним і найбільш шкідливим забрудником атмосферного повітря у екологічному відношенні можна вважати автомобільний транспорт, оскільки він складає майже 80% від сумарної кількості усіх викидів у місті, що здійснюються в безпосередній близькості від тротуарів в зоні активного пішохідного руху.

Слід відзначити, що автомобілі - це також і основне джерело акустичного забруднення, оскільки саме на нього припадає 85% усього шуму та вібрацій, що виникають у місті. Викиди забруднюючих речовин від автотранспорту з року в рік зростають. Основними їх домішками, що негативно впливають на здоров’я та життєдіяльність людей є: завислі речовини (пил), діоксид сірки, оксид карбону, діоксид нітрогену, розчинені сульфати та оксиди нітрогену. Також у викидах автомобілів можуть міститись і так звані «специфічні» речовини: сірководень, фенол, фтористий водень, хлористий водень, аміак, формальдегід та ін. В окремі періоди, коли метеорологічні умови сприяють тому, аби шкідливі речовини накопичувались у приземному шарі атмосфери, концентрації домішок у повітрі можуть різко підвищуватись, внаслідок чого виникає смог.

У нашій державі близько 80% машин експлуатується понад вісім років, тому не мають спеціальних прилаштувань, що нейтралізують шкідливі речовини.

Крім забруднення атмосферного повітря, міський транспорт є головними забруднювачами водних об’єктів та ґрунтів нафтопродуктами. Насамперед, це стосується відкритих автостоянок, гаражних кооперативів та автозаправних станцій, які не обладнано локальними очисними спорудами дощових стоків, пунктів розвантаження паливно-мастильних матеріалів на території річкового порту та автотранспортних підприємств міста. Має місце забруднення трамвайних колій мастилами через їх витікання з негерметичних редукторів трамвайних вагонів. Негативно впливають на стан довкілля і відходи автотранспортних засобів, які утворюються в процесі їх експлуатації, а саме: відпрацьовані мастила, акумулятори, відпрацьовані шини, деталі та корпуси автомобілів та ін., утилізацію яких належним чином ще не налагоджено.

Для того аби вирішити проблеми забруднення довкілля автотранспортом необхідно впровадити :

· використання на автотранспорті спеціальних моторних мастил, присадок до них та палива, впровадження каталітичних перетворювачів палива та ін., що приведе до зменшення витрат пального;

· жорсткий контроль за якістю пального, що постачається і реалізується в місті автозаправними станціям;

· заміну на автотранспорті палива нафтового походження екологічно чистим природним газом, біопаливом, передусім в системі комунального транспорту;

· забезпечення максимально можливого перевезення пасажирів на електротранспорті (метрополітен, тролейбус, трамвай).

· заборона в’їзду вантажних автомобілів на деякий час.

Також пропонується велика програма інженерно-планувальних і реконструктивних заходів щодо розвитку вулично-дорожньої мережі м. Києва і поліпшення умов руху на ній. Зокрема, будівництво мостів, Подільського мостового переходу, мосту в районі Конча-Заспи, Дарницького залізнично-автомобільного мостового переходу, завершення реконструкції моста

ім. Патона; реконструкція Великої Окружної дороги і найбільш завантажених ділянок малої півкільцевої магістралі; відведення транзитного руху з центральних вулиць на обхідні кільцеві магістралі; реконструкція вулиць та спорудження транспортних розв’язок в різних рівнях у найбільш завантажених транспортних вузлах центру міста.

Не викликає сумніву, що запропонована програма заходів щодо розвитку і вдосконалення вулично-дорожньої мережі на період до 2020 року пропонує шляхи зменшення гостроти транспортної проблеми в м. Києві і, якщо буде реалізована в повному обсязі, приведе до поліпшення стану навколишнього середовища, зокрема в центрі міста.

Література:

1. Положення про Державну систему моніторингу довкілля. Постанова КМУ від 30.03.1998 р. – №391, м. Київ.

2. Національна доповідь про стан навколишнього середовища в Україні у 2000 р. // Міністерство екології та природних ресурсів України; Відп. за вип. О. Величко; Уклад. В. Романчук. – К., 2001. – 184 с.

3. Джигерей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. — К.: «Знання», 2002. – 203 с.

4. Гутаревич Ю.Ф., Матейчик В.П., Копач А.О. Шляхи підвищення екологічної безпеки дорожніх транспортних засобів // Вісник східноукраїнського НУ ім. Володимира Даля. – Луганськ, 2004, № 7(77), ч 1. – С. 11-15.