Экономические науки/10. Экономика предприятия

к.е.н. СкрильВ.В.

магістрМоторнаМ.В.

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка, Україна

Аналіз теоретичних підходів до трактування поняття «результативність» діяльності підприємства

ThecurrentstateofUkrainianeconomyneedssignificantreformsthatwouldincreasetheefficiencyofenterprises. Implementingtheevaluationandperformancemanagementprovides a clearunderstandingofwhatconstitutes "effectiveness" asaneconomiccategoryandseparatelyas a managementobject.

Сучасний стан української економіки потребує значних перетворень, які сприятимутьпідвищенню ефективності діяльності підприємств. Реалізація завдань оцінки та управлінняефективністю діяльності передбачає чіткого розуміння того, що являє собою «результативність» якекономічна категорія й окремо як об’єкт управління.

Поняття результатів ефективності діяльності підприємства, як економічної категорії, достатньо досліджувалось у вітчизняній і в зарубіжній економічній літературі, проте до цього часу немає однозначного чіткого трактування економічної сутності даної категорії та єдиних критеріїв, за якими вона може бути оцінена кількісно і якісно. Значною мірою це пояснюється складністю і багатогранністю даної категорії.

В економічній енциклопедії за редакцією С. Мочерногоподаєтьсянаступневизначенняцієїкатегорії: «Ефективність – здатністьприноситиефект, результативністьпроцесу, проекту тощо, яківизначаються як відношенняефекту, результату до витрат, щозабезпечилицей результат» [1]. У даномувипадкупоняття«ефективність»ототожнюється з поняттям«результативність».

В свою жечергу«ефект»цедосягнутий результат у різних формах вияву (матеріальний, грошовий, соціальний та ін.).

На думку С.Покропивного«... змістовнетлумаченнярезультативностідіяльностіпідприємства як економічноїкатегоріївизначаєтьсяоб'єктивнодіючим законом економіїробочого часу, що єосновоположною субстанцієюбагатства й міроювитрат, необхідних для йогонагромадження тавикористаннясуспільством. Саме тому підвищенняефективностівиробництва треба вважати

конкретною формою цього закону...» [2].

Доситьвдалим є визначенняефективності, яке підтримуєтьсябагатьмавітчизнянимиекономістами, запропоноване В.Г. Андрійчуком. Вінтрактуєкатегоріюефективності якрезультативністьпевноїдії, процесу, щовимірюєтьсяспіввідношеннямміжотриманим результатом івитратами (ресурсами), щойогоспричинили [3].

Зарубіжніекономісти [4] підтерміномекономічноїефективностірозуміютьтакий стан справ, при якомунеможливоздійснитижодноїзаміни, яка в більшіймірізадовольняєбажанняоднієїлюдини, не завдаючи при цьомузбитку, задоволень, бажаньіншої (ефективність за В. Парето).

Е. Мосенг, П. Бредап створили домінуючу сьогодні у більшості наукових виданьтривимірну модель результативності економічних процесів. На їх думку результативність визначається на основі понять: економічність, ефективність, гнучкість.

Пітер Друкер вважає, що результативність − слідство того, що «робляться необхідні,правильні речі» (doingtherightthings).

В.А. Качалов [5] вважає, що результативність − міра, в якій організація реалізувала заплановану діяльність і досягла запланованих результатів вреалізації політики в області якості і досягненні цілей в областіякості.

На думку, Н.В. Терещенко,Н.С. Яшин [6] результативність –це міра досягнення результатів, адекватнихвстановленим і передбачуваним цілям, що задовольняютьпевні потреби зацікавлених сторін і створюють умови для постійного розвитку організації.

Останні праці російських науковців активно розвивають ідеї іноземних колег, висловлюючи різні,інколи діаметральні точки зору на сутність та співвідношення понять «ефективність» та «результативність».

Так, О.С. Яхонтовавважає,що«одним з найбільшважливихзавданьсучасного менеджменту є створеннясистемиуправліннярезультативністю як основистійкоїконкурентноїперевагикомпанії. Управліннярезультативністюпередбачаєзабезпечення менеджментом максимального збігузадуманого і досягнутого результату діяльностікомпанії. Для досягненнястабільноїрезультативностікомпанії в досягненнібізнес-цілей менеджменту потрібнотіснопов’язатибізнес-стратегію з взаємоузгодженимидіямивідносночотирьохскладовихбізнесу: йоговласників, клієнтів, бізнес-процесів і персоналу» [7, с. 212].

Зазначимо, що П. Друкервказав на необхідністьрозмежуваннядвохфундаментальнихкатегорій«результативність» (effectiveness), з якоювінпов’язуваввідповідь на запитання«як робитиправильнідії (речі)», та«ефективність», підякоювінрозуміввідповідь на запитання«як правильно робитидії (речі)?» [8]. Таким визначеннямпіднімається проблема двоїстостіефективностіфункціонування: досягненняпоставленої мети (дієвість/результативність); досягнення мети найбільшекономічним способом (економічність). П. Друкерпропонуєрозрізнятипоняттяефективності, дієвості (результативності) та економічності. Два останніпоняття, на його думку, єскладовимичастинамипершого. Розуміннясутності понять є індивідуальним для кожного підприємства (компанії) [7].

Л. Федулова [9] вважає, що результативність цеміра точності управління, що характеризується досягненням очікуваного стану об’єкта управління, метиуправління або рівнем наближення до неї. Ця категоріяпов’язана з виробничими, технологічними та управлінськими процесами, конкретними проблемами й способами їх розв’язання. Результативність, з одного боку,залежить від створення умов і результатів праці на конкретному об’єкті, а з іншого,— від зовнішнього середовища та ситуацій, які визначають кон’юнктуру ринкута від величини акціонерного капіталу й величини ситуаційного доходу від реалізованого товару.

Л. Федулова [9] виокремлює фактори, що впливають на результативність організації, а саме:

– потенціал системи організації;

– збалансованість складових організації;

– процеси на всіх стадіях кругообігу фондів;

– рівень розвитку всіх підсистем;

– раціональність співвідношення між результативністю господарської та результативністю фінансової діяльності;

– оптимальна залежність між активною і пасивно-адаптивними реакціями системи та потенціал конкурентного статусу організаційних формувань.

Результативність не завжди мають характеризувати лише кількісні показники. За умов забезпеченняконкурентних позицій система менеджменту організацій може знизити рівень якісних параметрів свогофункціонування з урахуванням цілей майбутньої поведінки.

Тепер звернемося до визначення результативності, приведеного в ІSО 9000-2001, де результативність –це ступінь реалізації запланованої діяльності і досягнення запланованих результатів [10].

Така різноманітність підходів щодо трактування сутності поняття «результативність» зумовлена широким спектром його застосування та особливостями сфери діяльності підприємства, результативність якого необхідно оцінити. Тому, після проведеного дослідження можна зробити висновок, що результативність є досить складним поняттям. Результативність охоплюєзначну кількість критеріїв, що насамперед відображають успіх підприємства, а саме – показники економічної ефективності підприємства тощо. Проте ці поняттяє взаємозалежними, оскільки від ефективності підприємства певною мірою залежить рівеньдосягнення цілей тобто результативність. Головна метою діяльності підприємства є – забезпечення стійкого й довготермінового розвитку цього підприємства. Від ефективного функціонування діяльності підприємства залежить реалізація цілей підприємства. Тому оцінювання результативності діяльності підприємства дає змогу виявити можливості й напрямки розвиткупідприємства, надає інформацію щодо необхідностістворення нового товару, проблем взаємодії учасників виробничого й управлінського процесу, саме тому об’єкти майбутніх досліджень охоплюватимуть види результативності, щодо можуть дати комплексну оцінку ефективності використання трудових ресурсів, основних і оборотних фондів, окупності виробничих витрат підприємства.

Література:

1. Бугров Д. Метрика Ефективності/ ВісникMcKinsey.- 2009. - №3. – С. 8 – 16.

2. Покропивний С. Підприемництво: стратегія, організація, ефективність / С. Ф. Покропивний, В. М. Колот.– К.: КНЕУ, 2009.– 352 с.

3. Голубєва Т.С., Колос І.В. Методологічніпідходи до оцінкиефективностідіяльностіпідприємства // Актуальніпроблемиекономіки. – №5. – 2011. – С. 66-71.

4. Кац И.Я. Экономическаяэффективностьдеятельностипредприятий (анализ и оценка) / Кац И.Я – М. : Финансы и статистика, 2010. – 192 с.

5. Качалов В. А. Чтотакое “постоянноеповышениерезультативности СМК”? (Вопросыдотошного менеджера качества) / В. А. Качалов // Методыменеджментакачества. – 2007. – № 1. – С. 28–32.

6. Терещенко Н. В. Модель комплекснойоценкирезультативности СМК / Н. В. Терещенко, Н. С. Яшин // Методыменеджментакачества. – 2006. – № 4. – С. 12– 17.

7. Лігоненко Л. О. Дискусійні питання щодо трактування сутності та співвідношення понять “ефективність” і “результативність” управління підприємством / Л. О. Лігоненко // Актуальні проблеми економіки. – К.,2008. – № 10. – С. 207–216.

8. Олексюк О. І. Технологія оцінки результативності діяльності підприємства / О. І. Олексюк // http://www.nbuv.gov.ua/Portal/soc_gum/Znpchdtu/2009_22_2/ articles/economica/34_Oleksuk.pdf.

9. Степанов А. В. Результативностьпроцессов и СМK: терминологический аспект/А.В.Степанов //http ://quality.eup.ru/MATERIALY14/rp-ta.htm.

10. Федулова Л. І. Менеджмент організацій / Л. І. Федулова.— К. : Либідь, 2004. – 448 с.