Ткаченко Сергій Анатолійович

к.е.н., доц., проректор з науково-педагогічної роботи (навчальний процес)

ВНЗ «Миколаївський політехнічний інститут», Україна

ЩОДО ОТРИМАННЯ СИСТЕМНИМ ПОРЯДКОМ АНАЛІТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Сучасний розвиток економіки України характеризується незначними темпами науково-технічного (інноваційного) розвитку, невеликими масштабами виробництва і збуту, застійними процесами у зміні їх структури та нескладними міжгосподарськими зв’язками. У цих умовах підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності промислових підприємств і виробничих об’єднань вимагає покращення системи управління економікою країни у всіх без виключення її ланках.

Один із шляхів удосконалення управління – створення ефективних функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення. За останні роки промисловістю країни накопичено значний досвід із подальшого удосконалення функцій управління, а саме, таких, як планування і облік. Однак підвищення ефективності функціонування створюваних функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення потребує забезпечення повного замкнення функціонального контуру управління та розвиток не окремих, а усіх без виключення управлінських функцій.

Важливою підсистемою в функціонально розвинутих системах управління спеціального призначення промислових підприємств та виробничих об’єднань, на яку потрібно звернути особливу увагу розробникам систем управління і працівникам промисловості, виступає підсистема аналітичного забезпечення. Завдання економічного аналізу у порівнянні із плановими і обліковими мають більш високу економічну ефективність. Так, дослідження, проведені у машинобудівної та суднобудівної промисловості, показали, що впровадження в межах функціонально розвинутої системи управління спеціального призначення промислового підприємства та виробничого об’єднання першочергових завдань економічного аналізу тільки на 9 (дев’яти) заводах надає підсумковий річний економічний ефект, який приблизно дорівнює 1,7 млн. грн. Цей факт можливо пояснити тим, що по-перше, аналіз у повсякденній роботі підприємств виступає як основний засіб забезпечення господарського розвитку та виявлення виробничих резервів і, по-друге, займаючи в системі управління проміжне положення між планово-обліковою інформацією та прийняттям управлінських рішень, аналіз виступає базою для прийняття рішень, їх логічною основою. Від комплексності, якості і своєчасності аналізу залежить і оптимальність рішень, які приймаються, та ефективність управління.

Тим не менш в суднобудуванні і інших машинобудівних галузях в функціонально розвинутих системах управління спеціального призначення аналіз ще не зайняв відповідного місця: у більшості функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення підприємств машинобудівних галузей питома вага локально впроваджуваних завдань економічного аналізу досить незначна, як правило, приблизно 3-7 % від загальної кількості функціональних завдань. Таке положення склалося внаслідок наступних причин: доволі широко розповсюдженої думки серед деяких розробників систем управління про те, що аналіз в функціонально розвинутої системі управління спеціального призначення промислового підприємства та виробничого об’єднання не відіграє самостійної ролі і може розглядатися виключно як компонент інших функціональних підсистем (цей факт, зокрема, знайшов вираження у ряді методичних матеріалів, де функція аналізу розглянута досить поверхнево, наприклад [1-3]); повної відсутності вивчення питань організації економічного аналізу із застосуванням машин електронних цифрових в міжгалузевих та галузевих інструктивно-методичних і методологічних матеріалах із аналізу; слабкого розроблення і недостатнього висвітлення у спеціальної літературі теоретичних та методологічних аспектів проблеми організації економічного аналізу в функціонально розвинутих системах управління спеціального призначення промислових підприємств і виробничих об’єднань та практичного досвіду.

Попередня практика розвитку функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення промислових підприємств та виробничих об’єднань переконливо довела неефективність локального підходу до формування і впровадження функції економічного аналізу – вирішення часткових аналітичних завдань, які розосереджені за багатьма функціональними підсистемами. Докорінне покращення організації аналізу на підприємствах і в об`єднаннях можливе лише тільки за умов створення і розвитку у складі кожної функціонально розвинутої системи управління спеціального призначення суб’єкта господарської діяльності самостійної функціональної підсистеми аналітичного забезпечення. Саме розгляду цієї проблеми і необхідно присвятити усі зусилля вченим-економістам.

Список використаних літературних джерел

1. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості // Григор Н.М., Крехівський О.В., Шклярук М.М., Ніколаєнко Н.Л., Мельник Т.В., Тарасова А.І., Байдаченко Т.Г., Чернопащенко М.С., Кущ Е.С., Петрова Р.С. – К.: Державне підприємство «Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень» Міністерства промислової політики України, 2007. – 305 с.

2. Методичні рекомендації оцінки впливу змін економічних факторів на результатні показники прибутку, рентабельності виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг) // Григор Н.М., Крехівський О.В., Ніколаєнко Н.Л., Байдаченко Т.Г., Тарасова А.І., Чернопащенко М.С. – К.: Державне підприємство «Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень» Міністерства промислової політики України, 2007. – 139 с.

3. Методичні рекомендації оцінки впливу змін економічних факторів на собівартість виробництва продукції (робіт, послуг) у промисловості та на ефективність роботи підприємств // Григор Н.М., Крехівський О.В., Ніколаєнко Н.Л., Мельник Т.В., Тарасова А.І., Байдаченко Т.Г., Чернопащенко М.С. – К.: Державне підприємство «Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень» Міністерства промислової політики України, 2008. – 408 с.