Узунов Федір Володимирович, к.е.н., доцент, перший проректор Університету економіки та управління

 

НЕОБХІДНІСТЬ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ

Індустрію туризму формують господарюючі суб'єкти різних галузей, які є як державними, так і приватними структурами [3].

З боку держави суб'єктами державно-приватного партнерства у галузі туризму виступають державні структури на всіх рівнях влади, що здійснюють функції управління, регулювання і контролю у галузі туризму.

Інтереси держави, бізнесу і населення у галузі туризму знаходяться в різних площинах, але, по суті, сходяться по багатьох позиціях.

Інтерес держави у галузі туризму полягає, перш за все, в розвитку внутрішнього і в'їзного типів туризму. Це зумовлено певними економічними і загальними вигодами, які держава отримує як дивіденди.

До економічних вигод зараховують:

-          приріст валового регіонального продукту;

-          прямий, непрямий і сукупний макроекономічний ефект (сума прямого, мультиплікативного економічних ефектів, ефекту від зростання доходів), що одержується від туристичних послуг і продуктів у країні їх споживання;

-          ефект туристичного мультиплікатора;

-          середньорічний приріст зайнятості населення в результаті розширення туристичної і супутніх інфраструктур.

Загальні вигоди для держави від участі в проектах партнерства з метою розвитку в'їзного і внутрішнього туризму полягають у таких показниках, як:

-          збільшення середньої тривалості життя населення (стосується внутрішнього туризму);

-          підвищення рівня продуктивності і працездатності населення (валиве для внутрішнього туризму);

-          підвищення якості життя;

-          збільшення соціального капіталу;

-          зростання інтелектуального капіталу;

-          збільшення кількості переміщень населення всередині країни по регіонах у ділових, оздоровчих і розважальних цілях;

-          підвищення загальноосвітнього і культурного рівнів населення;

-          формування уявлення населення про рідну країну;

-          підвищення патріотичного духу нації (стосується внутрішнього туризму) і якості знань історії рідного краю і країни в цілому (щодо внутрішнього туризму);

-          поліпшення іміджу країни в міжнародному співтоваристві [1].

Інтерес бізнесу у взаємодії з державою на основі державно-приватного партнерства виявляється у прямій державній підтримці й участі, можливості довготривалого розміщення інвестицій під гарантії, розподілі ризиків проекту з державою, можливості вибору проектів спільної участі [2].

Серед основних інтересів населення в галузі туризму можна виділити:

1)      отримання доступного відпочинку для всіх без винятку категорій громадян;

2)      гарантія захисту своїх громадянських прав;

3)      гарантія якості послуг;

4)      можливість вибору туристичних послуг і продуктів різного рівня й вартості;

5)      інформаційна доступність і обізнаність щодо пропозицій на ринку туристичних послуг і продуктів;

6)      простота технологій отримання пільг і дотацій на відпочинок і туристичні послуги;

7)      наявність зворотного зв'язку з постачальниками послуг з метою вирішення проблем, що виникають у процесі споживання туристичної послуги або продукту.

Потенціал розвитку державно-приватного партнерства у галузі туризму, на думку вчених, закладений в ефективному використанні:

-         ресурсів держави, бізнесу і населення при здійсненні проектів партнерства;

-         форм, інструментів і механізмів партнерства.

Туристичні послуги формуються на основі існуючої туристичної, транспортної і повітряної інфраструктури з урахуванням туристичних ресурсів країни. Головні проблеми сучасної інфраструктури туризму полягають у відсутності:

-         орієнтованої на широкі верстви населення пропозиції готелів, туристично-готельних комплексів, туристичних баз;

-         системи туристичних маршрутів для всіх вікових груп населення, орієнтованих на різні рівні доходів населення;

-         розвиненої системи туристично-екскурсійних бюро в кожному регіоні [3].

Такі проблеми свідчать про відсутність ефективної системи управління туристичною галуззю і необхідність упровадження і розвитку нових економічних механізмів впливу на галузь з метою вдосконалення її функціонування. У зв'язку з цим необхідні нові підходи до управління розвитком цієї галузі економіки.

Для підвищення ефективності роботи туристичної галузі доцільний розвиток державно-приватного партнерства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.            Дмитренко В.М. Інструменти здійснення регуляторної політики в галузі туризму / В.М. Дмитренко // Економіка та держава. – 2007. – № 10. – С. 57–59.

2.            Дмитренко В.М. Проблеми й тенденції розвитку туризму в Україні / В.М. Дмитренко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2007. – № 3. – С. 63–67.

3.            Захарова С.Г. Державне регулювання інфраструктури туризму в Україні / С.Г. Захарова // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2009. – № 1. – С. 64–69.