Кархут Галина Василівна

                         курсант 4-го курсу

                                                                       Львівського державного університету

                                                                       внутрішніх справ

 

Система забезпечення економічної безпеки держави

 

Сучасна динаміка економічних процесів в Україні й світі зумовлює необхідність формування адекватної та ефективної системи державного управління економічною безпекою, забезпечення якої, згідно з частиною першою статті 17 Конституції України визначено однією з найважливіших функцій держави [1, с. 5]. Без забезпечення економічної безпеки неможлива стабільність та сталий розвиток країни.

Безпека кожного суб’єкта економічної діяльності формується як її складовий елемент, підсистема, котра, в свою чергу, коли розглядається самостійно, відокремлено може визначатися як система [2, с. 21]. Система економічної безпеки – це сукупність взаємопов’язаних елементів, що складають єдине ціле. Вона включає такі складові елементи: суб’єкти безпеки; об’єкти  безпеки; механізм забезпечення економічної безпеки [3, с. 19].

Суб’єктами економічної безпеки суспільства є:

1)     держава та державні установи;

2)     фірми, підприємства, організації, суспільні організації, політичні партії та рухи, які визначаються як юридичні особи;

3)     домогосподарства і окремі фізичні особи [2, с. 22].

    Об’єктами економічної безпеки є все те, на що спрямовані дії суб’єкта щодо забезпечення його безпеки. У загальному це економічні інтереси у сфері матеріальних ресурсів, в тому числі природних, інформаційних, фінансових і людських ресурсів та економічних відносин на рівні кожного інституційного рівня: держави, первинної ланки господарювання, особи [6, с. 17].

   Механізм забезпечення економічної безпеки держави – це система організаційно-економічних та правових заходів, яка впроваджується через діяльність системи державних органів економічної безпеки держави [4, с. 37].

До спеціальних державних органів, які є елементами системи економічної безпеки, безпосередньо здійснюють боротьбу з економічною злочинністю, належать:

1)     спеціальні державні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України:

Ø    департамент державної служби боротьби з економічною злочинністю;

Ø    головне управління по боротьбі з організованою злочинністю;

2)     спеціальні державні підрозділи Служби безпеки України:

Ø    управління по контррозвідувальному захисту економіки держави;

Ø    управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю;

3)спеціальні державні підрозділи Державної податкової адміністрації України [4, с. 37].

    Механізм забезпечення економічної безпеки передбачає формування і реалізацію функцій, засобів, принципів.

    Функції – це види діяльності, які випливають із предмету економічної безпеки і виконуються суб’єктами безпеки та тими силами, які ними залучені. Основними з них є:

·        збір і аналіз інформації про процеси у сфері економіки, технологій тощо, необхідної для реалізації суб’єктом суспільства власних економічних інтересів;

·        виявлення внутрішніх і зовнішніх загроз, їх причин, умов та джерел походження щодо конкретного об’єкта безпеки;

·        формування граничних показників (індикаторів) економічної безпеки;

·        моніторинг розвитку загроз, оцінка їх можливих наслідків;

·        експертиза рішень,  що приймаються з точки зору економічної безпеки;

·        формування нормативно-правової бази для протидії загрозам;

·        формування організаційних структур забезпечення економічної безпеки;

·        формування і здійснення суб’єктом безпеки суспільства моделей захисту економічних інтересів;

·        та інші [2, с. 19-20].

         Засоби забезпечення економічної безпеки – комплекс організаційно-управлінських, режимних, технічних, профілактичних та пропагандистських заходів, спрямованих на якісну реалізацію захисту економічних інтересів.

Одним із видів засобів є критерії ефективності забезпечення економічної безпеки, серед яких: структура ВВП, обсяг і темпи розвитку промисловості, обсяг і динаміка інвестицій; природно-ресурсний виробничий і науково-технічний потенціал країни; ефективність використання ресурсів; конкурентоспроможність економіки на внутрішньому та зовнішньому ринках; темпи інфляції; рівень безробіття; дефіцит бюджету та державного боргу; енергетична залежність; інтегрованість у світову економіку [5, с. 137].

В основі функціонування системи економічної безпеки є певні принципи, серед яких можна визначити наступні:

1)     системність (згідно з яким в організації економічної безпеки немає «важливих» та «неважливих» елементів; небезпека як рідина, проникає в економічну систему через кожну невеличку щілину);

2)     обгрунтованість (обмеженість ресурсів захисту, як і усіх інших економічних ресурсів, вимагає глибокого науково-технічного обґрунтування рішень щодо забезпечення економічної безпеки);

3)     достатність (вибирати треба такі засоби економічного захисту, які достатні щоб протистояти небезпеці; вибір конкретної моделі визначається рівнем небезпеки);

4)     гнучкість (здатність суб’єкта економічної діяльності швидко змінювати модель здійснення безпеки в залежності від характеру розвитку небезпеки);

5)     своєчасність (суб’єкт економічної безпеки повинен мати відпрацьовані моделі захисту відповідно до рівня розвитку небезпеки і своєчасно застосовувати їх згідно з моніторингом до конкретного стану небезпеки);

6)     бажання захищатись (не завжди окремі суб’єкти економічної діяльності бажають захищати власні економічні об’єкти; в першу чергу воно притаманне злочинним елементам в структурах менеджменту або проявляються в небажанні захищати загальну структуру її окремими складовими частинами);

7)     вміння захищатись (бажання захищатись повинно доповнюватись вмінням) [2, с. 25-26].

Отже, економічна безпека країни повинна забезпечуватися перш за все ефективністю самої економіки, тобто, поруч з державними засобами захисту, вона повинна захищати себе сама на базі високої продуктивності праці, суб’єктів мікроекономіки, якості продукції, конкурентоспроможності тощо.

 

Список використаних джерел:

 

1.     Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року зі змінами та доповненнями. – Харків: Парус-Друк, 2010. – 48 с.

2.     Бандурка О.М., Духов В.Є., Петрова  К.Я., Червяков І.М. Основи економічної безпеки: Підручник. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 236 с.

3.     Економічна безпека: навчальний посібник / [В.І. Франчук, Л.В. Герасименко, В.О. Гончарова, З.Б. Живко та ін.]; за ред. В.І. Франчука. – Львів: ЛьвДУВС, 2010. – 244 с.

4.     Предборський В.А. Економічна безпека держави : Монографія. – К.: Кондор, 2005. – 391 с.

5.     Присяжнюк А.Й. Економічна безпека держави: зміст, сутність та особливості забезпечення / А.Й. Присяжнюк // Центральноукраїнський правничий часопис Кіровоградського юридичного інституту ХНУВС №1. – 2011. – С. 148.

6.     Франчук В.І. Основи економічної безпеки: навчальний посібник / Львівський державний університет внутрішніх справ. – Львів: 2008. – 203 с.