Экономические науки/15. Государственное регулирование
экономики
Агафонова
І. В., Сидоренко О. О.
Харківський
торговельно-економічний інститут Київського національного
торговельно-економічного університету
ПРОБЛЕМА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗОВНІШНІХ ТА ВНУТРІШНІХ ДЕРЖАВНИХ
ЗАПОЗИЧЕНЬ В УКРАЇНІ
Проблема регулювання внутрішньої і зовнішньої
заборгованості одна з ключових проблем управління державними фінансами України.
В економічній літературі питання державних запозичень
досліджували провідні вітчизняні та зарубіжні вчені. Серед них такі відомі
економісти, як Р. Барро, Дж. Б’юкенен, М. Вестфален, Дж. Кейнс, А.
Лернер, Ф. Модільяні, Ш. Ойя, К. Рей, Ж. Сей,
Дж. Стігліц,.
Проблема внутрішньої і зовнішньої заборгованості, одна з
ключових проблем управління державними фінансами. Відповідно
до Закону України «Про Державний Бюджет України на 2013 рік» граничний обсяг
державних запозичень у 2013 році має становити 483,03 млрд. грн. [2]. Для різних країн, які відрізняються за
темпами розвитку економічної системи, показники боргової безпеки також різні.
Зокрема, за умовою Маастрихтської угоди державний борг не повинен перевищувати
60 % ВВП країни [1]. Натомість відповідно до методики Світового банку критичним
рівнем державного зовнішнього боргу є 50 % від ВНП. [4]
Проблема високої заборгованості набула гостроти і
кризового характеру в Україні. Обсяг державного боргу почав стрімко зростати в
період з 2008-2012 рр. Обумовлено це впливом світової фінансової кризи та
внутрішніми чинниками, які зумовили додаткове залучення зовнішніх запозичень
та, відповідно, зростання державного боргу. У 2012 році мала мати місце
тенденція зростання державного та гарантованого державою боргу України.
Загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу України зріс із 88
млрд. 745 млн. гривень на кінець 2007 року до 473 млрд. 122 млн. гривень
на кінець 2011 року. Таким чином він збільшився у 5,33 рази. Станом на 30
листопада 2012 року державний та гарантований державою борг зріс до 501 млрд.
440 млн. гривень. Державний та гарантований державою зовнішній борг
досяг на цю дату 291 млрд. 581 млн. гривень. Це 58,15 % його загального обсягу.
Державний внутрішній борг досяг 209 млрд.859 млн. гривень, що становить
41,85 % його загального обсягу.
Станом на 30 квітня 2013
року державний та гарантований державою борг України становив 553.392.771,36
тис.грн. або 69.234.676,78 тис.дол.США, в тому числі: державний та гарантований
державою зовнішній борг –39.162.995,38 тис.дол.США; державний та гарантований
державою внутрішній борг – 30.071.681,40 тис.дол.США. Державний борг України
становив 55.190.433,90 тис.дол.США. Державний зовнішній борг становив
27.547.071,94 тис.дол.США. Державний внутрішній борг становив 27.643.361,96
тис.дол.США.
У структурі державного боргу за всі роки зовнішній борг
переважає над внутрішнім, і тільки в 2011 та 2012 роки їх співвідношення стає
більш наближеним.
Управління державним боргом варто розглядати як циклічний
і багатостадійний процес, що послідовно включає три стадії: залучення —
використання — погашення.
Слід відзначити кроки, які робить уряд по вдосконаленню
боргової політики України. Одним з кроків є прийняття постановою КМУ стратегії
управління державним боргом на 2013 – 2015 рр.[3] В стратегії передбачається
задоволення потреб держави у позикових ресурсах шляхом фінансування державного
бюджету за мінімально можливої вартості обслуговування державного боргу з
урахуванням ризиків. Також зазначається про утримання обсягу державного боргу
на економічно безпечному рівні. Акцентується увага на забезпеченні ефективного
функціонування внутрішнього ринку державних цінних паперів та розширення
доступу до міжнародного ринку капіталу. Відзначається необхідність реформування
сфери міжнародної інтеграції та співпраці, спрямованої на вироблення цілісної і
збалансованої зовнішньоекономічної політики, підвищення конкурентоспроможності
та інвестиційної привабливості національної економіки.
На сьогоднішній день проблема обслуговування боргу
набрала критичного характеру і відбивається на всіх соціально-економічних
процесах в Україні. Пріоритетним напрямом боргової стратегії України має стати
надання інвестиційного характеру державним запозиченням з метою
розвитку вітчизняної економіки. Перевагу при інвестуванні доцільно надавати
розвитку природо-ресурсного потенціалу, розвитку виробничої інфраструктури, а
також наукомістким та трудомістким проектам, які забезпечать високий приріст
доданої вартості, і як наслідок пришвидшення темпів зростання економіки.
Важливою умовою реалізації цього завдання повинен бути суворий контроль та
регулярне звітування за використанням державних коштів.
Література.
1. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. [Електронний ресурс]. —
Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua
2. Закон України «Про Державний бюджет
України на 2013 рік»: Верховна Рада України; Закон від 06.12.2012 № 5515-VI
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua.
3. Постанова «Про затвердження Середньострокової стратегії
управління державним боргом на 2013-2015 роки»:Кабінет міністрів
України; Постанова від 29.04.2013 №320 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/320-2013-%D0%BF
4. Юрій С.І., Федосова В.М. Теорія
фінансів. .– К.:Знання,2010.-611 с.