Экономические науки/ 1.Банки и банковская система.

К.е.н. Шкодіна І.В.

Харківський інститут банківської справи

Університету банківської справи Національного банку Украйни

ВПЛИВ ПОЛІТИКИ КІЛЬКІСНОГО ПОМ’ЯКШЕННЯ США НА ФІНАНСОВИЙ РИНОК УКРАЇНИ

Сучасний стан світової економіки залишає бажати кращого - прогнози провідних економік світу переглядаються в гіршу сторону, а заходи стимулювання не працюють, або працюють не так, як планувалось. Одним з таких заходів є політика «кількісного пом'якшення» (Quantative Easing (QE) - монетарна політика, що використовується центральними банками різних країн (в першу чергу США) для стимулювання національної економіки в випадку, коли традиційні монетарні методи вже не працюють.

Не зважаючи на сумнівні (з макроекономічної точки зору) підсумки політики кількісного стимулювання, за підсумками останнього засідання Федерального комітету з відкритого ринку, що проходив 17-18 серпня 2013 р., чиновники ухвалили рішення не скорочувати програму купівлі активів в рамках QE3 [2]. В результаті ми маємо надлишкову ліквідність, яка рухається з країни в країну або розподіляється з розвинених країн в країни, що розвиваються (і навпаки).

Для України та інших країн, що розвиваються продовження стимуляційних програм - хороша новина, оскільки економіка наших країн в великій мірі залежить від економічної ситуації в світі, яка, в свою чергу, залежить від стану американської економіки.

В той же час, на думку аналітиків S&P, українська економіка віднесена до числа найбільш вразливих, оскільки в разі скорочення програм кількісного пом'якшення, Україна втратить можливості залучати позики за порівняно низькими ставками [3]. Державі стає все складніше залучати валютні ресурси через низьку прибутковість українських євробондів, що пов'язано із зростанням індикатора кредитно-дефолтних свопів (CDS) як відображенням негативного сприйняття інвесторами нашої країни (страховка покупців суверенних єврооблігацій від дефолту, ризик девальвації національної валюти, можливість реструктуризації боргу). З середини червня 2013 р. CDS на єврооблігації України збільшився на 150 пунктів до 848,9 пунктів. На підставі ринкових котирувань кредитних дефолтних свопів розраховується показник ймовірності дефолту (CPD). Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor's (S&P), збільшило показник ймовірності дефолту України з 34,8% до 44,25% на кінець другого кварталу 2013 р. (дані щоквартального звіту Global Sovereign Debt Credit Risk Report Q2 2013). Суверенний кредитний рейтинг України знаходиться на одному рівні з рейтингом Аргентини, Кіпру, Венесуели, Греції, Пакистану.

Причому, негативний прогноз по рейтингу України допускає його можливе зниження до кінця 2013 р. По-різному можна ставитися до адекватності та об'єктивності даного рейтингу, але присутність України в ньому негативно впливає на можливість залучення зовнішнього фінансування та його вартість, які, в свою чергу, збільшують ставки з розміщення валютних облігацій та внутрішньої державної позики.

Ситуацію погіршує необхідність виплатити в другій половині 2013 р. 5,6 млрд дол, (з яких 3,6 млрд дол припадає на Мінфін, 1,7 млрд дол - на НБУ, решта - на державних корпоративних позичальників) [1]. Отже, уряду доведеться позичати в валюті на зовнішніх і внутрішніх ринках за високими ставками, оскільки навряд чи вдасться підняти суверенні кредитні рейтинги України для зниження рівня прибутковості українських паперів. Зараз середньозважений рівень прибутковості українських паперів становить 8,19%, а літнє розміщення було на рівні не нижче 10%. Враховуючи, що Мінфіну не завжди вдається з першого разу розмістити свої папери, то можливо, що він все частіше буде виходити з позаплановими розміщеннями на внутрішньому ринку. Отже, основою запозичень залишається внутрішній ринок, оскільки нерезиденти вже давно не розглядають наш ринок як інвестиційно привабливий. Псує ситуацію й скорочення золотовалютних резервів НБУ (ЗВР) - за підсумками червня 2013 р вони склали $ 23,245 млрд. (тільки за червень резерви впали ще на 5,7%). Таким чином, вони скоротилися до мінімуму березня 2007 р.

Вересневе рішення ФРС не скорочувати QE3 призвело до невизначеності на світових фінансових ринках. На наш погляд, подальше монетарне стимулювання безперспективне, оскільки накачування економіки ліквідністю й стимулювання попиту - це спроба знову надути спекулятивні бульбашки в різних секторах фінансового ринку – це може бути фондовий ринок, ринок житла (Гонконг, Сінгапур), ринках облігацій (США, Німеччина, Великобританія, Японія) тощо.

На наш погляд, наступною буде криза державних фінансів, оскільки бюджетні проблеми стосуються не тільки України, а й майже всіх країн світу. Найбільш серйозні боргові проблеми в даний час у США, Японії, Великобританії, Іспанії та Ірландії. У групі країн, що розвиваються необхідно виділити Індію, Єгипет, Сербію прибутковість по державних облігаціях яких на світових ринках перевищила 10%. І якщо зараз занадто рано говорити про те, що велика кількість активів досягли рівня «мильної бульбашки», то вона сформується, швидше за все, протягом найближчих декількох років, в результаті вільної монетарної політики.

Література:

1. Міністерство фінансів України / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua/

2. Федеральна резервна система / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: / http://www.federalreserve.gov/

3. Standard & Poor’s / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: / http://www.standardandpoors.com.