Мащенко М. В.

ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України»

Комплексний підхід до оцінки ефективності діяльності банку на основі інтегрального показнику

Постановка проблеми. Аналіз економічної ефективності – один із ключових процесів управління банком. В умовах нестабільного зовнішнього середовища, зростання конкуренції й зниження прибутковості основних банківських продуктів перед багатьма банками постає проблема підвищення ефективності власної діяльності. На даному етапі функціонування банківської системи України банки концентрують свою увагу не на розширенні діяльності, а на ефективному управлінні наявними фінансовими, матеріальними та трудовими ресурсами, що вимагає запровадження науково обґрунтованої системи аналізу й оцінки економічної ефективності їх використання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій: Проблематикою визначення та оцінки ефективності банківської установи присвячено праці таких вчених, як: С.В. Мочерний, М.Я. Дем’яненко, Ю.Я. Лузан, П.Т. Саблук, В.М. Скупий, Н. Г. Маслак, А.В. Буряк, Н. В Кузнецова.

Невирішені частини досліджуваної проблеми. Однак не зважаючи на велику кількість праць присвячених оцінці фінансової ефективності банку не розглянутим залишається питання її оцінки з боку різних суб’єктів, що проводять дану оцінку і розглядають ефективність у розрізі усіх її проявів. Враховуючи те, що банківська установа повинна бути ефективною для всіх суб’єктів то логічним є створення показника, який мав би змогу врахувати значення ефективності банку для кожного із суб’єктів взаємодії на фінансовому ринку.

Метою статті є запровадження методики комплексної оцінки ефективності банку на основі побудови інтегрального показника, що відбиває зацікавленість кожного із суб’єктів взаємодії на кожному з рівнів.

Виклад основного матеріалу:У сучасних умовах розвитку банківської системи України перед банками гостро постає проблема підвищення ефективності своєї діяльності на основі зростання конкурентоспроможності на ринку послуг та впровадження оптимальних форм управління їх діяльністю. Зважаючи на це, варто відзначити особливу роль методичного забезпечення аналізу економічної ефективності банку, адже його регулярне проведення дає можливість оцінити реальний економічний стан та перспективи розвитку банку.

Аналіз економічної ефективності банку дає можливість визначити характерні особливості діяльності, оцінити вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на його функціонування, здійснити планування подальшої діяльності та організувати ефективний контроль за нею, визначити потенціал розвитку банку та виявити і задіяти резерви до підвищення економічної ефективності банку

Комплексний підхід до аналізу ефективності діяльності комерційного банку повинен включати збалансовану систему показників, враховуючих всі істотні аспекти його діяльності. Збалансована система показників дозволить проводити всебічний аналіз взаємозв'язків усередині банку, своєчасно відстежувати як позитивні, так і негативні зміни в різних сферах управління і впливати на них. Головна відмінність збалансованої системи показників ефективності від довільного набору показників полягає в тому, що всі показники, що входять до збалансовану систему, по-перше, орієнтовані на стратегічні цілі і завдання банку і, по-друге, взаємопов'язані і згруповані за певними ознаками.

Отже, на основі цього, пропонуємо розглядати показники у розрізі суб’єктів на різних рівнях взаємодії із банківською установою. У таблиці 1 представлені показники, що будуть застосовуватися для проведення данної оцінки.

Таблиця 1 – Показники оцінки ефективності діяльності банку

Суб’єкт	Група показників	Показник	Ваги
Держава	Рівень розвитку фінансового посередника	Показник кредитної та депозитної діяльності, показник участі у ВВП країни, показник участі у розрахунках.	0,1
Регулятор	CAMELS	Достатність капіталу, Коефіцієнт ліквідності, Якість кредитного портфеля, Рівень активізації залучених коштів, Частка не працюючих активів в валюті балансу	0,2
Власник	Показники рентабельності діяльності	Рентабельність капіталу, Модель RAROC	0,4
Менеджери	Показники дохідності операцій	Процентна маржа банку	0,3

Отже розглянемо вище наведені показники, та методику їх розрахунку у розрізі кожного із суб’єктів діяльності.

Розглядаючи ефективність на рівні держави перш основним критерієм можна виділити стан банку як фінансового посередника та його участь у розвитку фінансового посередництва, виходячи з цього пропонуємо оцінювати ефективність на основі наступних показників, які б розкривали сутність банку, як установи що трансформує кошти суб’єктів господарювання, установи що отримує прибуток і установи що проводить розрахунки.

Таким чином рівень трансформації коштів можливо оцінити за наступною формулою:

де: ФП – рівень фінансового посередництва;

КП – обсяг кредитного портфелю банку та системи відповідно;

А – обсяг активів банку та системи відповідно;

Д – обсяг залучених депозитів банку та системи відповідно.

Даний показник дасть можливість побачити, на скільки ефективно банк залучає та розміщує кошти суб’єктів господарювання.

Наступним показником є участь банку у створенні ВВП. Враховуючи те, що основною метою діяльності банку є отримання прибутку цей показник є досить важливим. Його пропонуємо розраховувати на основі відношенні прибутку банку до ВВП країни.

Ще одним показником, що відбивав рівень ефективності на макроекономічному рівні є учать банку у фінансових розрахунках. Його пропонуємо оцінювати на основі співвідношення обсяги розрахунків проведених банком до загального обсягу розрахунків за рік у середині країни. Отже, на основі усих цих показників можливо буде відбити ефективність банку для держави в цілому.

Наступним суб’єктом діяльності є регулятор, а саме НБУ. Враховуючи те, що регулятор цікавить діяльність банку у розрізі досить багатьох аспектів його фінансової діяльності, то вважаємо за доцільне розраховувати не окремі розрізнені групи показників, а проводити рейтингову оцінку діяльності на основі CAMELS. Нами було обрано наступний ряд показників, які найбільш відповідали даній оцінці (табл. 2).

Таблиця 2 – Відносні показники діяльності банку

№	Назва показника	Формула розрахунку	Позиции методики CAMEL
1	Достатність капіталу	Власний капітал / Обсяг активів	С
2	Частка довгострокових кредитів	(Кредити економіці свище одного року + векселі підприємств більше одного року) / Валюта балансу	А
3	Співвідношення працюючих активів до ліквідних	Працюючі активи / ліквідні активи	А
4	Коефіцієнт ліквідності	Ліквідні активи / Зобов’язання до запитання та до 30 днів	L
5	Частка вкладів населення	Вклади населення / Обсяг зобов’язань	М
6	Якість кредитного портфеля	(Кредити + МБК+ векселі банків + інше) / (прострочена заборгованість за кредитами + за весклями)	М
Продовження таблиці 2
7	Частка довгострокових пасивів у валюті балансу	Сума зобов’язань більше одного року / валюта балансу	М
8	Прибуток за місяць не середні робочі активи	Потік прибутку за місяць / середні працюючі активи за місяць	Е
9	Частка суми пасивів в валюті балансу	Сума пасивів / Валюта балансу	М
10	Рівень активізації залучених коштів	Робочі активи / Сума пасивів	А
11	Частка не працюючих активів в валюті балансу	Інші непрацюючі активи / Валюта балансу	А
12	Відношення коштів нерезидентів до капіталу банку	Кошти нерезидентів до одного року / Власний капітал	L
13	Відношення сальдо по строкових угодах по поставці грошових кошті до капіталу	Сальдо з поставки грошових коштів / Власний капітал	L

Проведення оцінки на основі даних показників дасть можливість найбільш повно відбити усі сторони проведення рейтингової оцінки, що на регулярній основі проводить Національний банк України.

Для оцінки ефективності діяльності банку з боку його власників пропонуємо застосовувати показник рентабельності капіталу ROE – return on equity), що дає змогу визначити рівень віддачі коштів акціонерів. Але враховуючи постійну взаємодію із зовнішнім середовищем, яке може чинити негативний вплив на рівень ефективності банку, пропонуємо також доповнювати показник рентабельності капіталу шляхом застосування показник рентабельності капіталу скоригованого на ризик або RAROC.

Для розрахунку ймовірних збитків використаємо два наступні методи. За першим методом визначимо можливі втрати за наступними видами ризику:кредитний ризик;процентний ризик;валютний ризик; ринковий ризик.

Останнім суб’єктом, що був розглянутий у таблиці 1 є менеджери банку. Основним показником, який для них характеризує рівень ефективності банку є матеріальна винагорода отримана за виконання своїх функціональних обов’язків. В свою чергу рівень матеріальної винагороди залежить від того на скільки ефективно менеджмент банку використовує ресурсну базу банку у активних операціях, а в свою чергу і наскільки вигідно з позиції банку вони залучають даний ресурс. Тому вважаємо за доцільне для оцінки ефективності діяльності банку з боку менеджменту банку використовувати процентну маржу, що дасть можливість визначити доходи отримані менеджерами у процесі ведення власної діяльності.

Після вибору показників перейдемо до встановлення вагів для кожного із обраних показників. Перш за все наділимо кожну із груп показників відповідним коефіцієнтом значущості, що буде відбивати її вплив на комплексну характеристику ефективності банку. Враховуючи те, що найменше втручання у регулювання діяльності банку має держава, то для даної групи показників присвоюємо значення рівня впливу на загальний показник на рівні 0,1. Розглядаючи регулятор ми надаємо значення для групи усіх показників на рівні 0,2, оскільки НБУ не може впливати на покращення рівня ефективності на пряму, а лише встановленням нормативних обмежень. Найбільший рівень значущості показників надаємо групі, що відбиває ефективність діяльності банку з позиції власників банку та присвоюємо даній групі значення 0,4. Це обумовлено тим, що саме вони приймають рішення про затвердження напрямів діяльності банку. Групі показників, що відбивають ефективність з позиції менеджменту банку присвоєно коефіцієнт значущості на рівні 0,3, таке високе значення обумовлено тим, що саме в залежності від ефективності їхньої діяльності банк отримує можливість підвищувати ефективність.

Таким чином після розрахунку показників представлених в таблиці 1 та зважених за відповідними вагами, при сумі отриманих значень ми отримаємо інтегральний показник ефективності банку, що дасть змогу найбільш комплексно оцінити ефективність банку.

Литература:

1. Михайлюк, Р. В. Теоретичні аспекти поняття стійкості комерційного банку // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : економіка. – 2012. – Вип. 20. – С. 107–111

2. Корнєєв В. В. Модифікація форм фінансового посередництва в Україні / В. В. Корнєєв // Фінанси України. – 2008. – № 1. – С. 77–85.

3. Мазаракі, А. Методологічні засади побудови рейтингової системи оцінювання діяльності комерційних банків [Текст] / А. Мазаракі, Н. Шульга // Банківська справа. – 2009. – № 3. – С. 26-29.

4. Маслак Н. Г., Оцінка ефективності банків з точки зору фінансового посередництва [Електроний ресурс] / Н.Г. Маслак, А.В. Буряк // Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pprb/texts/2009_26/26.1.11.pdf

5. Маслак, Н. Г Методические подходы к оценке эффективности деятельности банка [Електронний ресурс ] \ Н. Г. Маслак, А. В. Буряк. Репозитарій ДНВЗ «Українська академія банківської справи НБУ». – Режим доступу:http://dspace.uabs.edu.ua/bitstream/123456789/2301/1/Buriak_001.pdf – Назва з домашньої сторінки Інтернету

6. Ковальчук, О Розрахунок показника рентабельності капіталу банківських установ ізв рахуванням ризиків [Електронний ресурс] : / журнал Економічний аналіз – Режим доступу: http://econa.at.ua/Vypusk_7/kovalchuk.pdf – Назва з домашньої сторінки Інтернету.