Аспірантка Заяць О.І.

ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна

ОСНОВИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЇ

Важливою тенденцією розвитку світової торгівлі на сучасному етапі є взаємодія країн-торговельних партнерів у рамках інтеграційних об'єднань.

Економічне об'єднання країн на регіональній та міжрегіональній основі зумовлено тим, що зростаючі обсяги багатономенклатурного виробництва багатьох країн стають завеликими для їх внутрішніх ринків, тому створення ширшого єдиного економічного простору є сприятливим чинником розвитку та підвищення їх конкурентоспроможності. На території країн, що входять до відповідного регіонального або ж міжрегіонального економічного об'єднання, ліквідуються внутрішні бар'єри для переміщення товарів, здійснюється єдина для всіх країн митна політика, координується податково-бюджетна, грошово-кредитна політика, спільно вирішуються проблеми обслуговування товарних потоків та ін. [2].

Узагальнюючи вищезазначене, можна охарактирезувати міжнародні інтеграційні процеси як одну із найбільш важливих складових сучасних міжнародних торгових відносин, при цьому участь країни в тих чи інших інтеграційних об`єднаннях є важливим фактором її економічного розвитку. У останні десятиріччя в світі потужно розвиваються процеси регіонального та міжрегіонального об`єднання економік країн з ціллю створення загальних великих ринків.

Стан міжнародних економічних інтеграційних процесів постійно змінюється: створюються нові інтеграційні об`єднання, вже створені поширюють свій склад і зону діяльності. Таким чином, необхідно систематично досліджувати проблеми міжнародних інтеграційних процесів, їх вплив на світову торгівлю та визначення інтеграційних уподобань країни.

Нові тенденції економічної взаємодії держав, зміни структури міжнародних економічних зв'язків проявляються особливо яскраво в зовнішній торгівлі товарами, а також у масштабах та структурі міжнародних транспортних повідомлень, що забезпечують реалізацію сформованих зовнішньоторговельних зв'язків. Одна з важливих особливостей сучасного етапу світового економічного розвитку – більш високі, чим у промислового виробництва темпи росту міжнародної торгівлі [3].

Найважливішою характеристикою світового зовнішньоторговельного обігу є його товарна структура, що під впливом географічного поділу праці й науково-технічного прогресу перетерплює значні зміни. Поглиблення міжнародного географічного поділу праці, а також різке зниження ресурсо- і матеріалоємності господарства, ведуть до зрушень у структурі товарної маси, що надходить на світовий ринок. Відбувається зниження частки продукції первинного сектора економіки – палива, сировини, продовольства й ріст питомої ваги продукції кваліфікованих галузей обробної промисловості, включаючи високі технології, тобто особливо наукомісткі виробництва [6].

Радикальні зміни в структурі відбулися саме за останнє десятиліття. Ці зміни супроводжувалися значним ослабленням залежності промислово розвинених країн Заходу від імпорту сировини із країн, що розвиваються.

Вся складність товарної структури зовнішньоторговельного обігу пов'язана з дуже розвиненим міжнародним географічним поділом праці й величезною розмаїтістю потреб у товарах виробничого й споживчого призначення. Однак навіть якщо обмежитися тільки розглядом деяких сировинних і продовольчих товарів, то ступінь їх експортності дуже різна, що пов'язано зі ступінню унікальності (або, навпаки, розповсюдженості) поширення джерел даної сировини, а також з його транспортабельністю, тобто транспортними витратами на одиницю корисної речовини, що втримується в даному товарі [5].

Для більшості країн світу міжнародний товарообмін залишається основною формою зовнішньоекономічних зв'язків. Жодна країна не може ефективно виробляти всі види споживаної продукції. Ступінь включення в міжнародний поділ праці залежить у першу чергу від рівня розвитку продуктивних сил.

Міжнародна торгівля охоплює рух усіх міждержавних товарних потоків і росте швидше виробництва. Відповідно до досліджень зовнішньоторговельного обороту, на кожні 10 % росту світового виробництва приходиться 16 % збільшення обсягу міжнародної торгівлі. Тим самим створюються найбільш сприятливі умови для його розвитку. Коли ж у торгівлі відбуваються збої, сповільнюється виробництво [6].

На сьогоднішній день провідні позиції в системі міжнародних економічних відносин займає міжнародний рух капіталів, який виявляє стимулюючу дію на світову торгівлю. Це реальна передумова переміщення центру ваги міжнародних економічних відносин в сферу виробництва й науково-технічної діяльності, що й означає перехід до міжнародної економічної інтеграції як до якісно нового етапу світогосподарських економічних відносин – інтернаціоналізації господарському життя.

Економічні умови інтеграції виробництва й капіталу, що дійсно зближають економіку різних країн, заходять у суперечність із існуванням національних держав. Відбувається це тому, що потреби розвитку сучасних продуктивних сил переростають рамки окремих країн і вимагають переходу від національних до міждержавних і навіть наднаціональних форм економічного регулювання. Дане завдання країни намагаються врегулювати шляхом міжнародної економічної інтеграції, яка покликано вирішити протиріччя між інтернаціоналізацією господарського життя, з одного боку, і вузькими рамками національних держав – з іншої. При цьому якщо інтернаціоналізація виробництва й капіталу носить загальний характер, то міжнародна інтеграція в силу гострих протиріч між країнами обмежується регіональними рамками [7].

Отже, можна зробити висновок, що характерними рисами сучасного світового розвитку є поглиблення взаємодії та взаємозагальності між окремими країнами та регіонами світу, узгодження національних та міжнаціональних інтересів, завершення формування цілісного міжнародного торговельно-економічного простору.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Jovanoviс M.N. International Economic Integration. Limits and Prospects. London and New York, 1998.

2. Robson. P. The Economics of international Integration. London, 1987.

3. Булатов А.С. Мировая экономика: Учебник. – М.: Юристъ, 2007.

4. Грачев Ю. Внешнеэкономическая деятельность: организация и техника внешнеторговых операций // Грачев Ю. – М.: ЗАО «Бизнес-школа», 2000.

5. Гребельник О. Основи зовнішньоекономічної діяльності: підручник // Гребельник О.П., Романовський О.. – Київ: Деміург, 2003.

6. Дахно І.І. Міжнародна торгівля: навчальний посібник. – К.: МАУП, 2003.

7. Шнырков А. Зоны свободной торговли в мировой экономике. – 2007.