Дідур К.М.

Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна

Підходи до визначення ефективності системи управління персоналом в аграрних підприємствах

Аграрне підприємство – це складна система, головною умовою існування якої, є злагоджений трудовий колектив, котрий своїми діями віддзеркалює основні цілі та стратегії розвитку господарської структури. Проте, оскільки кінцеві результати виробничо-господарської діяльності аграрних підприємств залежать від системи управління персоналом, доцільно мати змогу оцінити ефективність управління персоналом. Ефективність управління залежить від якості цілеспрямування персоналу, узгодженості обраних стратегій цілям підприємства, оптимальності процесів реалізації основних завдань, мотивації персоналу на досягнення цілей, кваліфікації персоналу, технології та стилю управління.

Поняття “ефективність” слід розуміти як принципово управлінську категорію, що відображає співвідношення результату діяльності з наміченими цілями. Ефективність управління – це комплексна та багатогранна категорія, питання якої, з одного боку, є невід’ємним аспектом управління підприємством, а з іншого, вони не мають однозначних рішень. Складність і багатогранність ефективності управління насамперед пояснюється складністю самої категорії управління. Аспекти аналізу й оцінювання ефективності управління є надважливими, оскільки ефективність управління не абсолютна для підприємства, вона завжди оцінюється з погляду і підприємства, і суспільства, а також у порівнянні з іншими підприємствами. Ефективність, як відносна характеристика результативності управління, припускає можливість оцінювання та порівняння альтернатив (результатів, шляхів розвитку та ін.), що сьогодні набуває особливої актуальності та має ще багато дискусійних і невирішених питань, зокрема в частині розробки методології і системи показників виміру та оцінювання ефективності управління. Вважається, що працювати ефективно – це домагатися великих результатів при менших затратах праці, часу, коштів. Але, на нашу думку, щоб визнати, що система управління персоналом є ефективною, необхідно виробити певний механізм управління, оцінки та контролю по відношенню перш за все до цілей організації, що дозволить виявити справжню ситуацію в організації стосовно управління персоналом, виявити слабкі місця і запропоновувати комплекс дій для її покращення.

Досліджуючи проблеми ефективності управління персоналом, Дж. М. Іванцевич і А.А. Лобанов вважають, що: «оцінка ефективності управління персоналом − це систематичний, чітко формалізований процес, спрямований на вимір витрат і вигод, пов’язаних із програмами діяльності по управлінню персоналом і для зіставлення їхніх результатів з підсумками базового періоду, з показниками конкурентів і з цілями підприємства». С.В. Шекшня пропонує проводити оцінку ефективності управління персоналом за допомогою визначення таких показників, як продуктивність праці, витрати на робочу силу, структура та динаміка персоналу. Автор підкреслює, що у процесі проведення оцінки необхідно здійснювати порівняння показників як і з зовнішнім середовищем, так і з динамікою цих показників на підприємстві. На думку Єгоршина А.П. до показників, що відображають соціальну ефективність праці можна середню заробітну плату, рівень трудової дисципліни, плинність персоналу, втрати робочого часу. На існування щільного взаємозв’язку показників економічної та соціальної ефективності управління персоналом вказує А.Я. Кібанов. На його думку, економічними результатами управління персоналом є показники, що відображають ефективність виробничої системи та системи управління підприємством. Вищезазначені підходи до визначення ефективності управління персоналом передбачають розрахунок певної низки показників, що характеризують якість цього управлінського процесу. Узагальнено підходи до оцінювання ефективності управління персоналом підприємства можна об’єднати у три основні групи (табл. 1).

Таблиця 1

Характеристика підходів	Теоретичні підходи
	Підхід, що передбачає визначення показників диференціальної результативності персоналу	Підхід, що передбачає визначення показників результативності та якості персоналу	Підхід, що передбачає визначення показників результативності діяльності підприємства
Сутність підходу	Оцінка ефективності базується на основі використання конкретних форм та методів управління, тобто організації праці персоналу, його мотивації, стану соціально-психологічного клімату в колективі	Оцінка ефективності базується на визначенні критеріальних показників результативності та якості живої праці	Ефективність визначається кінцевими результатами діяльності підприємства за конкретний період
Показники	− рівень кваліфікації персоналу; − плинність персоналу; − рівень трудової та виконавчої дисципліни; − використання фонду робочого часу; − витрати на одного працюючого; − виконання плану соціального розвитку; − соціально-психологічний клімат у колективі; − якість та надійність праці персоналу	− продуктивність праці; − питома вага оплати праці в собівартості продукції; − відсоток виконання норм виробітку; − трудомісткість продукції; − фондоозброєність; − втрати робочого часу; − якість праці; − коефіцієнти складності робіт; − рівень виробничого травматизму	− обсяг товарної продукції; − якість продукції; − прибуток підприємства; − собівартість продукції; − рівень рентабель-ності; − коефіцієнти еконо-мічної ефективності; − термін окупності капвкладень; − дивіденди на одну акцію
Переваги підходу	Ураховує індивідуальні особливості виконавців та їх сумісність у групах, а також відбиває певну соціальну ефективність	Всебічно відображає ефективність прийнятих кадрових рішень	Результативність управління персоналом визначається кінцевими результатами діяльності підприємства
Недоліки підходу	Не враховуються економічні результати діяльності підприємства	Не враховуються економічні та соціальні показники діяльності підприємства	Не враховується засоби та ресурси, за допомогою яких досягнуто результат

Теоретичні підходи до визначення ефективності управління персоналом

Отже аналіз підходів показав, що на даний момент не має універсального методу оцінки ефективності управління персоналом, а всі показники необхідно застосовувати комплексно, проте важливо, щоб вони не суперечили один з одним.