Економічні науки

Жегус О.В., канд. екон. наук, доц.

Харківський державний університет харчування та торгівлі

ВЗАЄМОДІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ЧИННИКІВ РОЗВИТКУ РИНКУ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ ТА РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ НИМИ

Розвиток ринку продовольчих товарів в Україні відбувається у складних соціально-економічних умовах. Криза в аграрному секторі економіки, проблеми розвитку харчової промисловості, невідповідність ринкової інфраструктури обумовлюють нездатність ринку забезпечити фізичну доступність окремих продовольчих товарів в необхідній кількості та необхідної якості, що обумовлює незадоволеність потреб населення України в харчуванні. Після фінансово-економічної кризи обсяги валової продукції сільського господарства у 2009-2010 р. продовжували знижуватися, лише у 2011 р. вони зросли майже на 20%, але у 2012 р. знов знизилися на 4,5%. Якщо у 2011 р. на одну особу в Україні було вироблено сільгосппродукції всіма категоріями господарств на 5113 грн., то у 2012 р. даний показник впав на 4,3% до 4897 грн. Щороку в Україні зменшується кількість діючих господарюючих суб’єктів у сільському господарстві. За останні 10 років їх кількість скоротилася майже на 9%. Лише 21,4% підприємств галузі сільського господарства отримали прибуток, що свідчить про низьку ефективність їх діяльності.

Найбільш гострі проблеми спостерігаються у тваринництві. Щороку знижується кількість та частка вирощування великої рогатої худоби, свинини, в той же час високими темпами зростає виробництво птиці. На даний момент на одно особу в Україні виробляється близько 48 кг на рік, при тому, що фізіологічна норма становить 83 кг на рік, тобто рівень самозабезпеченості України даним видом продовольства є низьким й становить лише 58%. При нормі 380 кг на особу в Україні виробляється лише 249,5 кг молока та молокопродуктів. Внаслідок такої ситуації виникає продовольча небезпека, товарне забезпечення окремих товарних ринків, які входять до складу продовольчого ринку, є низьким. Зростання обсягів виробництва харчової продукції останніми роками в цілому позитивно впливають на розвиток ринку продовольчих товарів, але його обсяги поки що не вирішують проблем продовольчого забезпечення населення України.

Інфраструктурне забезпечення ринку продовольчих товарів також є недостатнім та недосконалим. Мережа підприємств роздрібної торгівлі, не зважаючи на відкриття нових торговельних центрів, розвиток мереж гіпермаркетів та супермаркетів, щороку скорочується. На кінець 2012 р. налічувалося 62,2 тис. од. об'єктів роздрібної торгівлі, що на 3,1% менше порівняно із 2011 р. та більш як на 30% менше порівняно із 2002 р. До того ж знижується й кількість ринків з продажу товарів, за рік вона скоротилася на 2%, а за 10 років – на 7,5%. На сьогоднішній день рівень забезпеченості населення України об’єктами роздрібної торгівлі та торговельною площею є нижчим за нормативи, внаслідок чого ускладнюється доступність споживачів до продовольчих товарів.

В той же час низький рівень доходів значної частки населення та наявна суттєва диференціація рівня життя ( квінтильний коефіцієнт диференціації загальних доходів населення становить 1,9 разів) значною мірою обмежують платоспроможний попит. Подолання негативних наслідків фінансово-економічної кризи, одним із яких стало зростання безробіття, триває. За статистичними даними чисельність населення із середньодушовими еквівалентними загальними доходами у місяць, нижчими прожиткового мінімуму, у 2012 р. зросла до 4 млн. осіб з 3,4 млн. осіб – у 2011 р., тобто відбулося погіршення у соціальній сфері.

Внаслідок негативних соціально-економічних тенденцій загострилася проблема достатності харчування в Україні. У 2012 р. за даними Державної служби статистики погіршилися самооцінки домогосподарствами України рівня своїх доходів: з 2,5% домогосподарств, які відзначали нестачу доходів навіть для забезпечення достатнього харчування, у 2011 р., даний показник зріс до 2,9%, причому у сільській місцевості він становив 3,2%. Розраховані індикатори достатності споживання основних продуктів харчування населенням в Україні показали рівень споживання молока і молокопродуктів становить лише 53,9% від фізіологічної норми. На даний момент споживання молока та молокопродуктів населення в Україні на 17% менше, ніж у Росії та майже на 45% менше, ніж у європейських країнах. Населенню України також не вистачає коштів для належного споживання фруктів і ягід, хоча за останні роки воно зросло, але залишається недостатнім й лише на 58,9%.  відповідає фізіологічній нормі. Значно нижчим за фізіологічну норму та порівняно із іншими країнами в Україні спостерігається споживання м’яса та м’ясопродуктів, рівень достатності якого становить 61,4%, а також – риби та рибопродуктів, рівень достатності – 65%.

В умовах низького рівня життя населення, негативних наслідків фінансово-економічної кризи, нестабільності макроекономічної ситуації все більше зростає соціальна функція продовольчого ринку. Відповідно до якої має забезпечуватися не тільки фізична доступність продовольчих товарів населенню через розвинену торговельну мережу, а й формуватися обґрунтована цінова політика, контрольована з боку державних органів влади, з метою забезпечення рівнів цін для різних категорій покупців з різним рівнем доходу, забезпечуючи тим самим цінову доступність найбільш соціально значимих товарів. В цьому контексті виникає необхідність розвитку соціально-орієнтованої роздрібної мережі, як складової інфраструктури споживчого ринку. Основна ідея полягає в організації продажу високоякісних товарів регіонального або вітчизняного виробництва за доступними цінами малозабезпеченим та соціально незахищеним верствам населення через соціальні відділи мережі діючих торговельних підприємств або новостворені магазини. Певною мірою саме роздрібна торгівля через реалізацію своєї соціальної функції може сприяти більш швидкому підвищенню рівня життя населення, орієнтуючись на інтереси, потреби, платоспроможність максимально широкого кола покупців, особливо малозабезпечених верств населення.