Экономические науки/6.Маркетинг и менеджмент

Гайдай Ю.В.

Київський національний торговельно-економічний університет, Україна

РОЛЬ СУБКУЛЬТУРИ В ОРГАНІЗАЦІЙНІЙ КУЛЬТУРІ ПІДПРИЄМСТВ ТОРГІВЛІ

В динамічних ринкових умовах, що спостерігаються останнім часом близько 40% товарів і послуг у світі реалізуються змішаними підприємствами за своєю спеціалізацією. Разом з тим, поряд з інтеграційними економічними та соціально-політичними процесами паралельно не менше інтенсивно розвиваються процеси соціокультурної диференціації, розмежування і навіть протистояння окремих соціальних груп і спільнот.

Незважаючи на те, що поняття субкультури набагато менш відомо керівникам, ніж поняття організаційної культури, важко знайти в Україні підприємство, організаційна культура якого б була монолітна.

Увага до субкультур дозволяє правильно зрозуміти різні протиріччя, які можуть ускладнювати функціонування підприємств торгівлі. У той же час субкультури зовсім не обов'язково є перешкодою для діяльності підприємства особливо якщо воно не пригнічує існуючі в ній культурні відмінності.

Найчастіше організаційна культура визначається як сукупність цінностей, звичаїв, традицій, норм, вірувань і припущень, які вирізняють підприємство та надають йому особливості. Організаційна культура підприємства торгівлі це сукупність формальних і неформальних взаємовідносин, матеріальних і нематеріальних цінностей, правил та способів дій і комунікацій, які сформувалися на підприємстві торгівлі під впливом факторів зовнішнього середовища й управлінської практики використання його внутрішнього потенціалу, та опосередковано відображаються у показниках результативності та ефективності діяльності підприємства торгівлі на ринку Аналогічно культурі суспільства в цілому, культуру організації не можна розуміти як абсолютно однорідну і внутрішньо нероздільну сутність. Специфіка культури визначається її носіями: як у суспільстві є різні соціальні групи, які можуть виражати цінності, певною мірою відрізняються від загальної культури соціуму, так і в організації існують окремі групи (формальні і неформальні), які є носіями місцевих субкультур.

Організаційна культура - завідомо неоднорідне явище, оскільки в будь-якій культурі панують її базові характеристики, що вказують, які принципи повинні переважати, якщо виникає конфлікт всередині культури. Це робить можливим наявність відмінних від домінуючої культури систем цінностей. Таким чином, в будь-якому підприємстві торгівлі потенційно закладено безліч субкультур, причому майже будь-яка з них може стати домінуючою, якщо вона підтримується і використовується керівництвом організації як консолідуючий елемент.

Крім того, стосовно підприємств торгівлі, субкультуру можна визначити як сукупність цінностей та ідей, що відрізняють ту чи іншу підгрупу в межах підприємства.

Субкультури в системі управління підприємством торгівлі можна класифікувати за різними типами:

1. За ступенем збігу цінностей субкультури з цінностями організаційної культури в цілому можна виділити:

- «Передова» субкультура - як правило, це субкультура центрального апарату управління (який найбільше впливає на домінуючу культуру), де надається перевага ключовим цінностям домінуючої культури, а інші підрозділи їх дотримуються;

- «Неконфліктна» субкультура, де ключові цінності домінуючої на підприємстві торгівлі культури приймаються членами групи поряд з іншими цінностями, що не конфліктують із загальноприйнятими. Найчастіше «неконфліктна» субкультура існує у віддалених від центру підрозділах підприємства (територіальних або функціональних).

- «Контркультура» - носіями цього типу субкультур є члени підприємства торгівлі, що відкидають цінності домінуючої в організації культури [1].

2. За підрозділами на підприємстві торгівлі, що є носіями тієї чи іншої субкультури, виділяються: субкультури територіальних підрозділів підприємства, наприклад субкультури національних представництв міжнародних компаній (багато в чому обумовлені необхідністю залучати для роботи місцевий персонал) або філії підприємств торгівлі у країнах з великою територією; субкультури різних функціональних підрозділів підприємств торгівлі [1].

3. За ступенем залучення носіїв субкультури в управлінські процеси на підприємстві торгівлі можна виділити: субкультуру топ-менеджменту компанії; субкультуру керівників середньої ланки; субкультуру рядових співробітників підприємства.

Отже, у процесі свого розвитку різні субкультури на підприємствах торгівлі певним чином позиціонуються щодо одна однієї: вони або ізолюються, або одна субкультура витісняється іншою, більш сильною. Крім того субкультури підприємств торгівлі можуть взаємодіяти, що допомагає уникати конфліктів, взаємодіяти та сприяти розвитку діяльності підприємства. У разі ж якщо та чи інша субкультура починає представляти загрозу для функціонування і розвитку підприємств торгівлі, необхідно прийняття жорстких адміністративних заходів щодо виправлення ситуації.

Література

1. Субкультура в организации. Управление персоналом, словарь-справочник. [електронний ресурс] – Режим доступа: http://psyfactor.org/personal/personal17-12.