Костенюк Л.В., Стародуб К.О.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Географічний факультет

Кафедра гідроекології, водопостачання та водовідведення

Загальна характеристика фізико-географічних умов та гідромережі басейну Верхнього Пруту

Об’єктом даного дослідження є руслова система та басейн Верхнього Пруту, в межах України. Територія басейну займає відносно невелику площу (9,2 тис. км²), проте досить диференційовану в геоморфологічному відношенні, оскільки включає гірську, передгірну та рівнинну ділянки. Даний факт впливає на значні відмінності у руслоформуванні та розвитку заплав в басейні Верхнього Пруту. Саме тому, даний об’єкт є цікавим для досліджень умов формування руслових процесів. Водночас Верхній Прут є транскордонною рікою, середня та нижня течія якої розташована на межі з Європейським Союзом.

Русла і заплави системи Верхнього Пруту зазнають значного антропогенного навантаження, тому дослідження їх змін є надзвичайно важливим у практичному відношенні. Останнє пов’язано насамперед із небезпекою катастрофічних паводків, проблемами функціонування інженерних та житлових споруд, систем водопостачання та водовідведення, організацією екологічної мережі, розвитком об’єктів природно-заповідного фонду, рекреації та туризму [4].

Річка Прут бере початок на південно-східному схилі г. Говерла на висоті 1780 м н. р. м., в 15 км південно-західніше смт. Ворохта. Загальна довжина ріки становить 967 км, в межах України довжина Прута складає 299 км. Ріка Прут відноситься до гідрологічної системи р. Дунай.

На півночі та північному сході межа басейну Пруту проходить по вододілу з Дністром, на півдні басейн межує з Дунаєм, а на заході та південному заході з басейном Тиси та Сірету.

Басейн річки Прут має форму неправильного овалу, вигнутого і дещо розширеного у верхній його частині. Довжина басейну близько 500 км, ширина його становить 70 км у верхній, гірській частині поступово звужуючись до 50 км поблизу м. Чернівці. Нижче смт. Ліпкани ширина басейну досягає 100 км, і знову різко зменшується до 30 км (м. Унгени). Середня висота водозборів у верхів’ї (до м. Яремча) 1000 м, зменшується до 450 м, поблизу м. Чернівці.

Загальна площа басейну р. Прут становить 27,5 тис. км², в межах України басейн Прута займає 9,2 тис. км². Досліджувана нами територія Верхнього Пруту включає в себе гірську, передгірну та рівнинну частини басейну до кордону України.

Правобережна, гірсько-передгірна частина даного басейну включає систему найбільших правих гірських приток Прута: р.р. Пістинька, Лючка, Рибниця та Черемош (рис. 1). Із них, найбільшу відсоткову частку площі всього басейну, займає басейн р.Черемош − 30%, система рік Пістинька−Лючка займає – 7%, а басейн Рибниці – 4%. Решта 9 і 15% припадають на гірську та передгірну частини басейну власне Прута з його невеликими допливами, відповідно. Басейни лівобережних рівнинних приток Пруту займають 35 % його площі.

В адміністративному відношенні досліджувана територія Верхнього Пруту розташована в межах двох областей: Івано-Франківської та Чернівецької. Даний басейн займає територію Верховинського, Городенківського, Коломийського, Надвірнянського, Косівського, Тлумацького та Снятинського районів Івано-Форанківщини, та всі райони Чернівецької області. Гідрографічна мережа басейну Верхнього Пруту відноситься до Дністровсько-Прутської гідрологічної області в межах Гідрологічної країни Українських Карпат [2].

Рис. 1. Гідрографічний поділ басейну Верхнього Пруту [3].

Загальні риси гідрографічної мережі басейну Верхнього Пруту зумовлені особливостями клімату, рельєфу, геологічними та гідрогеологічними умовами даної території. Гідрографічна мережа басейну Верхнього Пруту нараховує 2586 річок сумарною довжиною 5266 км, з них 2 великі ріки (Прут та Черемош), 7 середніх, 90 малих та 890 струмків довжиною від 2 до 10 км. Малих струмків (<2км) та пересихаючих водотоків в межах басейну нараховується декілька тисяч.

Середня висота водозборів основних рік досліджуваного басейну Верхнього Пруту змінюється від 1450 до 185 м. над рівнем моря. Найвищі значення даного параметра (>1300 м.) характерні для невеликих гірських приток Білого і Чорного Черемошу, річок: Перкалаб, Ластун, Попадинець, Альбин, Добрин та Шибени, а найнижчі (<200 м.) для малих рівнинних приток Пруту: р.р. Черлена та Динівці [1]. В цілому, середня висота водозборів закономірно поступово знижується в напрямку від Карпат до Східно-Європейської рівнини. Середнє значення даного показника для басейну Верхнього Пруту становить 600 - 700 м. над рівнем моря.

Густота річкової мережі в межах території Верхнього Пруту коливається від 0,73 (р. Совиця Кіцманська) до 2,82 км/км² (р. Подорватий). Високою густотою річкової мережі характеризуються басейни рік Білий Черемош та Рибниця, низькі значення даного показника притаманні для рівнинних приток Пруту [1].

Лісистість водозборів басейну Верхнього Пруту закономірно знижується від гірської частини (64 – 100 %) до рівнинної (1,0 – 25 %) [1]. Найбільш залісеними є басейни гірських приток Пруту, Білого і Чорного Черемошу (>72 %), найменшою лісистістю характеризуються ліві притоки Пруту (<25%). Максимальним для досліджуваної території значенням лісистості відзначається басейн р. Срібник: 97,96 %, а мінімальним – басейн р. Орелець (1,09 %). Середнє значення лісистості досліджуваної території коливається в межах 30 – 35%.

Озерніть водозборів рік басейну Верхнього Пруту змінюється від 0 до 3,347 %. Даний показник розрахований як відношення площі водного дзеркала озер і ставків в межах водозбору до загальної площі басейну і виражений у відсотках. На території близько ¼ площі басейну Верхнього Пруту озера та ставки повністю відсутні. Найбільшою озерністю характеризуються басейни лівобічних приток Пруту: річки Совиця Кіцманська (2,123%) та Совиця Ставчанська (2,189%), власне ріка Прут (2,223%) та Черемош (3,347%). Басейни рік Білий Черемош, Рибниця, Лючка та Пістинька характеризуються посередньою озерністю (0,016 – 0,097 %) [1].

Максимальні значення частки урбанізованих (забудованих) територій (>10%) в межах басейну Верхнього Пруту спостерігаються серед малих за розмірами водозборів: р. Любижня (10,364 %), р. Поточек (11,025%), р. Рингач (12,871%). Нульові показники урбанізованісті характерні для невеликих гірських приток Білого та Чорного Черемошу річок: Ластун, Попадинець, Альбин, Добрин, Срібник і Гостівець [1].

Список використаних джерел

1. Атлас поверхневих вод басейну Прута (в межах України). – Камянець-Подільський : ПП Мощинський В.С., 2009. – 21 с.

2. Каталог річок і водойм України : навч.-довід. посіб. / [Гопченко Є.Д., Швебс Г.І., Ігошин М.І]. − Одеса : Астропринт, 2003. – 390 с.

3. Костенюк Л.В. Закономірності руслоформування у річковій системі Верхнього Пруту: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук : спец. 11.00.07 „Гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія” / Л.В. Костенюк. – Чернівці, 2012. – 20 с.

4. Костенюк Л.В. Формування гідрографічної мережі гірської частини басейну Верхнього Пруту / Костенюк Л.В., Смирнова В.Г. // Гідрологія, гідрохімія і гідоекологія. – К. : ВГЛ«Обрії», 2010. – Том 2(19). – С. 105-113.

5. Ющенко Ю.С. Геогідроморфологічні закономірності розвитку русел / Ющенко Ю.С. – Чернівці : Рута, 2005. – 320 с.