Вітріщак С.В., Савіна О.Л., Татаренко Д.П., Коряк С.С., Клименко А.К.

ДЗ «Луганський державний медичний університет»

Фактори забруднення атмосферного повітря – екологічна проблема Луганської області

Екологічна ситуація в Україні на сьогоднішній день є кризовою. Вона формувалася впродовж тривалого періоду в умовах нехтування об'єктивними законами розвитку і відтворення природно-ресурсного комплексу. Так, відбулися структурні деформації суспільного господарства, за яких перевага надавалася розвитку в Україні сировинно-видобувних, найбільш екологічно небезпечних галузей промисловості.

Ці та інші чинники, низький рівень екологічної свідомості суспільства, призвели до значної деградації довкілля України, надмірного забруднення поверхневих і підземних вод, повітря та земель, нагромадження у великих кількостях шкідливих, зокрема високотоксичних відходів виробництва. Такі процеси тривали десятиріччями та призвели до різкого погіршення стану здоров’я людей, зменшення народжуваності й збільшення смертності, що загрожує вимиранням та біологічно-генетичною деградацією народу України.

Саме тому забезпечення екологічної безпеки рівноваги на території України [1], подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, збереження генофонду українського народу визначені Конституцією України як обов’язок [4].

Зміни навколишнього середовища, деградація довкілля в сучасних умовах набувають загрозливих масштабів, викликають численні порушення здоров'я населення та загрожують добробуту і благополуччю людей [1].

Антропогенне навантаження на довкілля в багатьох регіонах планети досягло рівня, небезпечного для здоров’я. Тим часом визнано, що політика в галузі охорони здоров’я та довкілля повинна забезпечувати стійкий з екологічного погляду розвиток держави, ефективне попередження негативного впливу і контроль за ним, а також доступ до здорового довкілля.

Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову. Забруднення довкілля досягло такого рівня, коли воно може негативно впливати на здоров’я населення [2].

Для оцінки стану атмосферного повітря законодавством встановлюються єдині для території України нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря: гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у атмосферному повітрі для людей і об’єктів навколишнього природного середовища та гранично допустимі рівні акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого, шкідливого для людей і об'єктів довкілля, фізичного і біологічного впливу на атмосферне повітря. Ці інтереси відповідають інтересам охорони здоров’я людей та навколишнього середовища.

Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього середовища. Ця зовнішня стосовно поверхні землі оболонка, яка відповідно до своїх властивостей виконує захисні, терморегулюючі, екологічні функції. Тим самим атмосферне повітря слугує надійним захистом від шкідливого космічного випромінювання, забезпечує розвиток рослинного і тваринного світу на планеті Земля, визначає кліматичні умови та створює необхідні для життєдіяльності і працездатності людини умови.

Охорона атмосферного повітря зазнає значного негативного впливу в результаті стихійних лих – повнів, засух, виверження вулканів, природних змін землі, а також генного впливу, що погіршує його стан і якість. Останнє є наслідком інтенсивного забору атмосферного повітря для промислового виробництва і викидів у нього забруднюючих речовин: вихлопних газів, аерозольних косметичних засобів, пилу і концентрованих сумішей – похідних складових промислового виробництва. У результаті може бути порушена складова рівновага і збалансованість атмосферного повітря щодо виділеної в процесі життєдіяльності живих організмів і розпаду речовин кількості вуглекислого газу та здатністю його нейтралізації в процесі фотосинтезу[3].

Динаміка основних медико-демографічних показників та важливіших критеріїв суспільного здоров'я Луганської області на протязі останніх років у цілому типова для промислово розвитих регіонів країни і відражає загальний процес погіршення популяційного здоров'я в України .

Протягом останніх 18 років спостерігаються негативні значення природного відтворення населення в Луганській області. Явний процес депопуляції, що відбувається в області, позначився у 1989 році, коли показники смертності перевищили показники народжуваності.

За останні 15 років населення Луганської області скоротилося на 516 тис. чоловік або на 18% (з 2867300 до 2350749 осіб). У цілому, середньорічний темп скорочення населення області з 1993 року по 2008 рік склав 1,38 %.

Аналіз основної демографічної тріади (показники народжуваності, смертності та природний приріст населення) свідчить про те, що у 2008 році демографічна ситуація в Луганської області залишається напруженою незважаючи на позитивні тенденції народжуваності (на 10,5% у порівнянні с попереднім 2007 роком). У 2008 році середньообласний показник народжуваності склав 9,5 на 1000 населення і у 28 регіонах області народжуваність була вище ніж в минулий рік.

Рівень загальної смертності залишається стабільно високим - 18,0 на 1000 населення. Зріст смертності у 2008 році склав 1,7%, а за останні 10 років - 13,4%. Збільшення кількості померлих зареєстровано в більшості регіонів області. Найбільший рівеньсмертності спостерігався в Попаснянському (23,3 на 1000 населення), Кремінському (23,2 на 1000 населення), Антрацитівському районах (22,8 на 1000 населення). Рівень смертності в сільській місцевості вищий, ніж у міських поселеннях області на 20%, що в де якій мірі пов’язано з віковою структурою міського та сільського населення, рівнем медичної допомоги [рис.1].

Основними причинами смертностісеред населення області, залишаються захворювання систем кровообігу - 63,4%, злоякісні новоутворення -10,9%, нещасні випадки, отруєння і травми - 8,3%.

Рис. 1.Показники смертності та народжуваності у Луганській області (1984-2008 рр.)

В 2008 році коефіцієнт природного відтворення, котрий оцінюється як негативний в області склав (-8,5) при (–9,1) у 2007 році на 1000 населення і у сільських районах області на 45% вищий, ніж по містах. Найбільш високі показники рівня природного скорочення населення у 2008 році зареєстровані у Кремінському (-14,2 на 1000 населення); Попаснянському (-14,0 на 1000 населення; Антрацитівському (–13,9 на 1000 населення; Троїцькому (-13,6 на 1000 населення; Новойдарському (-13,1 на 1000 населення) районах.

Тенденція до скорочення чисельності населення в Луганській області триває.

Найважливішими індикаторами, відражаючими суспільне здоров'я населення являються показники дитячої, малюкової та материнської смертності. Показник малюкової смертності в Луганської області у 2008 році склав 14,42 на 1000 народжених живими і був найвищим за останні 10 років та має тенденцію до зростання. Зріст показників малюкової смертності в порівнянні з 2007 роком становить 2,2 %, а за останні 5 років становить майже 39% і на 18-20% вищий від загальнодержавного. У 2008 році найбільш високі показники малюкової смертності зареєстровані у Троїцькому (42,17) Біловодському (23,81), Міловському (22,56) районах, у мм. Первомайську (29,32), Брянці (21,6), Ровеньки (20,64).

Аналіз стану здоров'я населення Луганської області у 2008 році показав високі темпи приросту частоти захворюваності і вираженої тенденції до росту в порівнянні з 2007 роком хвороб системи кровообігу на 4,9%, хвороб нервової системи на 2,3%, вроджених аномалій на 8,5%, новоутворень на 0,5%. Не можна не відзначити збільшення частоти захворюваності на цукровий діабет, середньорічний показник темпу приросту якого за останні 5 років складає 4,1%.

В структурі поширеності хвороб серед населення області 45,1% займають хвороби системи кровообігу, 19,2% - хвороби органів дихання, 6,4% - хвороби органів травлення, 4,2% - хвороби сечостатевої системи, 2,8% - хвороби ендокринної системи.

В структурі поширеності хвороб серед дорослого населення переважають хронічні захворювання системи кровообігу – 68222,2 на 1000 тис. населення: гіпертонічна хвороба - 30315,8 на 1000 тис. населення; ішемічна хвороба серця – 26931,5 на 1000 тис. населення, інфаркт міокарду - 161,5 на 100 тис. населення, які мають тенденцію росту і за 5 останніх років збільшилися на 3,6-10,6%. Одну третю усіх причин інвалідності серед осіб працездатного віку у області складає серцево-судинна патологія [рис. 2].

Рис. 2. Показники поширеності захворюваності дорослого населення області на найбільш поширені захворювання (на 100 тис. населення)

Зріст захворюваності за окремими нозологічними формами в деякій мірі пов'язані через складну соціально-економічну ситуацію в країні, посиленням емоційно - стресовим напруженням людей, недостатнім рівнем медичного обслуговування. Слід відзначити, що виникнення широкого розповсюдження таких хвороб як серцево-судинна патологія, злоякісні новоутворення, хвороби нервово - психічної системи, травми, генетичні аномалії та інші є результатом забруднення та несприятливих умов навколишнього середовища.

В структурі захворюваності серед дітей до 14 років пріоритетне місце (68,7%) посідають хвороби органів дихання, 4,9% - інфекційні та паразитарні хвороби, 4,8% - хвороби шкіри, 3% - хвороби вуха, 2,5% - хвороби органів травлення, 2,1% - хвороби сечостатевої системи.

У мм. Алчевську, Антрациті, Лисичанську, Сєвєродонецьку, Стаханові та інші з дуже небезпечним та небезпечним ступенем забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами реєструються рівні поширеності хвороб, що перевищують середньообласний показник в 1,2-1,3 рази.

Слід відзначити, що захворюваність дітей на новоутворення за останні 5 років збільшилася на 37,5 % і в містах області в 2,2 рази вища ніж по районах. В мм. Алчевську показник захворюваності дітей на новоутворення перевищує середньообласний в 2,2 рази, Сєвєродонецьку в 2,0 рази, Лисичанську та Стаханові в 1,8 рази.

За 5 років (з 2004 року) захворюваності дітей на новоутворення виросла у м. Алчевську в 2,9 рази, Стаханові в 2,8 рази, Лисичанську в 1,7 рази.

Зріст показника вродженої патології в 2008 році в порівнянні з 2007 роком становить 18%, складає 8,3 на 1000 дитячого населення і на протязі останніх 5 років має стійку тенденцію до збільшення. Встановлено, що рівень захворюваності вродженими аномаліями серед дітей в 4,5 рази в містах області більшій ніж у районах, в 1,3 рази більший середньообласного показника. Вище середньообласного показника в 4,5 рази показники захворюваності дітей вродженими аномаліями у Луганську , в 1,4 рази у м. Ровеньки, в 1,2 рази у м. Лисичанську і в 1,23 рази у м. Стаханові.

Державною санітарно-епідеміологічною службою Луганської області приймаються заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2006 р № 182 ”Про затвердження Порядку проведення державного соціально гігієнічного моніторингу” та наказу МОЗ України від 28.09.2006 № 648 “Про розробку та впровадження заходів щодо реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2006 року № 182”.

Для поліпшення здоров'я населення України, створення безпечних умов та формування здорового способу життя спрямовані заходи національних і державних цільових комплексних програм в охороні здоров'я. В області впроваджені та проводяться заходи по виконанню міжгалузевої комплексної програми “Здоров'я нації”, затвердженої постановою КМУ від 10.01.2002 року № 14 “Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми “Здоров'я нації” на 2002-2011 роки”.

Література

1. Грузєва О.В. Співпраця на глобальному рівні у вирішенні актуальних проблем захисту довкілля та здоров'я населення / Грузєва О.В. // Науковий вісник. – 2010. - №27. – С. 165-166.

2. Довкілля та здоров’я. Національний план дій з гігієни довкілля на 2000-2005 / В.Я. Акименко, Л.К. Байда, І.Р. Бариляк, Т.В. Бей, С.П. Бережной [та ін.] // Міністерство охорони здоров’я України. Міністерство екології та природних ресурсів України. – 2001. – Вип. 3. – 44с.

3. Забрудненн атмосферного повітря – екологічна проблема суспільства / Н.І. Золоторьов // Медико-экологические проблемы и пути их решения: Материалы XVІІ Международной научно-практической конференции. – Харьков, 1-5 июня 2009 г. – Х., 2009 . – Том. 1 - С. 81-83.

4. Конституція України // Відомості Верховної ради України. – 1996. - № 30. – Ст.141.