Майський Г.Ю.
Українська інженерно-педагогічна академія, м. Харків,
Україна
Професійна
підготовка майбутніх інженерів-педагогів
Професія інженера-педагога відноситься до складної групи
професій, що функціонують одночасно в двох різнорідних системах: «людина-людина»,
«людина-техніка» і їх модифікаціях. Інженер-педагог, окрім підготовленості до
педагогічної діяльності, володіє компетентністю в тій галузі народного
господарства, для якої готує кадри професійне училище. Отже, можна говорити про
інтеграційну діяльність інженера-педагога. У зв'язку з цим вказана діяльність
складається з двох видів: професійної (галузевої) і педагогічної діяльності, а
отже, може бути визначена як професійно-педагогічна діяльність.
Проблемі обґрунтування змісту й організаційних форм
підготовки викладачів спеціальних дисциплін та інструкторів виробничого
навчання присвячено праці І. Анкудінова, С. Барбашова, С. Гайсинович,
І. Каїрова, С. Купідонова та інших.
Дослідженню питань, пов'язаних з підготовкою
інженерно-педагогічних кадрів, присвячені праці С. Артюха, С. Батишева,
Г. Зборовського, Е. Зеєра, Р. Карпової, О. Коваленко В. Ложкіної,
А. Пастухова; психологічні проблеми відображені в працях Н. Кузьміної,
Т. Кудрявцева, І. Лобача; дидактичні аспекти цієї проблеми розглядаються
в працях В. Ледньова, П. Підкасистого, Б. Соколова,
О. Федорової та інших.
Підготовка інженерів-педагогів здійснюється в ході професійної освіти, що передбачає
формування особистості, здатної до ефективної самореалізації в професійній
сфері, реалізації всіх компонентів інтеграційного процесу, виконання повного
спектру професіонально-освітніх функцій.
Підготовка інженерів-педагогів здійснюється в межах
єдиного навчального процесу. Основна умова існування і оптимального
функціонування будь-якої системи полягає в забезпеченні її цілісності за
рахунок взаємодії компонентів. Тому підготовка інженерів-педагогів має бути
єдиною системою, кожна з підсистем якої включає обидва наскрізні компоненти
освіти: педагогічний і інженерний. При підготовці інженерів-педагогів необхідно
реалізувати тісну взаємодію вказаних компонентів їх освіти [1].
В. Кулешова у своєму дослідженні визначає суть
поняття «інженерно-педагогічна підготовка» як інтегрований процес формування у
інженера-педагога професійних знань, умінь, навичок, особистісних якостей з
метою застосування їх як у галузі інженерної діяльності, так і в педагогічній,
що має результатом професійну компетентність фахівця [2].
Д. Коваленко [3] зазначає, що система
інженерно-педагогічної освіти є унікальною за своєю суттю, оскільки покликана
забезпечити сформованість такого гармонійно розвиненого фахівця, який поєднує в
собі інженерно-педагогічні уміння (виконувати технічні завдання, системно
мислити, проектувати та конструювати технічні будови, розумітися в питаннях
економіки, охорони праці певної галузі, працювати з людьми, організовувати
навчально-виховний процес у професійно-технічному навчальному закладі, бути
керівником тощо).
Ю. Шереметьєва [4] стверджує, що зміст професійної
підготовки інженера-педагога є особливим і не має аналогів у практиці вищої
професійної освіти. Дана підготовка включає п’ять структурних компонентів:
психолого-педагогічна, політехнічна, інженерна (галузева), креативна підготовка
та підготовка з виробничої професії.
Ці компоненти є інтегрованими. У зв'язку із цим
підготовка інженера-педагога є непростим завданням, а якщо враховувати
неможливість екстенсивного шляху вирішення, то є необхідність в допомозі з
науково-педагогічного боку. Для того, щоб не знизити якість, професійну
підготовку доводиться інтенсифікувати: компактно структурувати зміст,
розробляти й впроваджувати «ресурсозберігаючі» освітні технології, шукати нові
шляхи інтеграції психолого-педагогічних й інженерних дисциплін.
Отже, на думку Ю. Шереметьєвої, одним зі шляхів
оптимізації й підвищення якості професійної підготовки інженерів-педагогів є
реалізація такого підходу до проектування її змісту, який передбачає структурування
навчального матеріалу й блоків навчальних дисциплін за принципом системності,
послідовності, неперервності, забезпечуючи наступність у змісті навчання, що
створює сприятливі умови для інтеграції різних компонентів професійної
підготовки.
Література:
1. Артюх С.Ф., Коваленко
Е.Э., Белова Е.К. и др. Педагогические аспекты преподавания инженерных
дисциплин. Пособие для преподавателей / С.Ф. Артюх, Е.Э. Коваленко,
Е.К. Белова. – Харьков: УИПА, 2001. – 210 с.
2. Кулешова В.В. Формування
пошуково-дослідницьких умінь майбутніх інженерів-педагогів:
Навчально-методичний посібник для викладачів та самостійної роботи студентів
інженерно-педагогічних спеціальностей / В.К. Кулешова. – Харків:
УІПА, 2007. – 91 с.
3. Коваленко Д.В.
Особливості професійної підготовки інженерів-педагогів
/ Д.В. Коваленко // Гуманітарний вісник. – № 22. –
С. 62-66.
4. Шереметьева Ю.А.
Совершенствование структуры содержания профессиональной подготовки
инженеров-педагогов швейного профиля / Ю.А. Шереметьева
// Записки Крымского инженерно-педагогического университета. – Вып. 34.
Педагогические науки. – С. 124-130.