Майський Г.Ю.

Українська інженерно-педагогічна академія, м. Харків, Україна

Професійна підготовка майбутніх інженерів-педагогів

Професія інженера-педагога відноситься до складної групи професій, що функціонують одночасно в двох різнорідних системах: «людина-людина», «людина-техніка» і їх модифікаціях. Інженер-педагог, окрім підготовленості до педагогічної діяльності, володіє компетентністю в тій галузі народного господарства, для якої готує кадри професійне училище. Отже, можна говорити про інтеграційну діяльність інженера-педагога. У зв'язку з цим вказана діяльність складається з двох видів: професійної (галузевої) і педагогічної діяльності, а отже, може бути визначена як професійно-педагогічна діяльність.

Проблемі обґрунтування змісту й організаційних форм підготовки викладачів спеціальних дисциплін та інструкторів виробничого навчання присвячено праці І. Анкудінова, С. Барбашова, С. Гайсинович, І. Каїрова, С. Купідонова та інших.

Дослідженню питань, пов'язаних з підготовкою інженерно-педагогічних кадрів, присвячені праці С. Артюха, С. Батишева, Г. Зборовського, Е. Зеєра, Р. Карпової, О. Коваленко В. Ложкіної, А. Пастухова; психологічні проблеми відображені в працях Н. Кузьміної, Т. Кудрявцева, І. Лобача; дидактичні аспекти цієї проблеми розглядаються в працях В. Ледньова, П. Підкасистого, Б. Соколова, О. Федорової та інших.

Підготовка інженерів-педагогів здійснюється в ході професійної освіти, що передбачає формування особистості, здатної до ефективної самореалізації в професійній сфері, реалізації всіх компонентів інтеграційного процесу, виконання повного спектру професіонально-освітніх функцій.

Підготовка інженерів-педагогів здійснюється в межах єдиного навчального процесу. Основна умова існування і оптимального функціонування будь-якої системи полягає в забезпеченні її цілісності за рахунок взаємодії компонентів. Тому підготовка інженерів-педагогів має бути єдиною системою, кожна з підсистем якої включає обидва наскрізні компоненти освіти: педагогічний і інженерний. При підготовці інженерів-педагогів необхідно реалізувати тісну взаємодію вказаних компонентів їх освіти [1].

В. Кулешова у своєму дослідженні визначає суть поняття «інженерно-педагогічна підготовка» як інтегрований процес формування у інженера-педагога професійних знань, умінь, навичок, особистісних якостей з метою застосування їх як у галузі інженерної діяльності, так і в педагогічній, що має результатом професійну компетентність фахівця [2].

Д. Коваленко [3] зазначає, що система інженерно-педагогічної освіти є унікальною за своєю суттю, оскільки покликана забезпечити сформованість такого гармонійно розвиненого фахівця, який поєднує в собі інженерно-педагогічні уміння (виконувати технічні завдання, системно мислити, проектувати та конструювати технічні будови, розумітися в питаннях економіки, охорони праці певної галузі, працювати з людьми, організовувати навчально-виховний процес у професійно-технічному навчальному закладі, бути керівником тощо).

Ю. Шереметьєва [4] стверджує, що зміст професійної підготовки інженера-педагога є особливим і не має аналогів у практиці вищої професійної освіти. Дана підготовка включає п’ять структурних компонентів: психолого-педагогічна, політехнічна, інженерна (галузева), креативна підготовка та підготовка з виробничої професії.

Ці компоненти є інтегрованими. У зв'язку із цим підготовка інженера-педагога є непростим завданням, а якщо враховувати неможливість екстенсивного шляху вирішення, то є необхідність в допомозі з науково-педагогічного боку. Для того, щоб не знизити якість, професійну підготовку доводиться інтенсифікувати: компактно структурувати зміст, розробляти й впроваджувати «ресурсозберігаючі» освітні технології, шукати нові шляхи інтеграції психолого-педагогічних й інженерних дисциплін.

Отже, на думку Ю. Шереметьєвої, одним зі шляхів оптимізації й підвищення якості професійної підготовки інженерів-педагогів є реалізація такого підходу до проектування її змісту, який передбачає структурування навчального матеріалу й блоків навчальних дисциплін за принципом системності, послідовності, неперервності, забезпечуючи наступність у змісті навчання, що створює сприятливі умови для інтеграції різних компонентів професійної підготовки.

Література:

1. Артюх С.Ф., Коваленко Е.Э., Белова Е.К. и др. Педагогические аспекты преподавания инженерных дисциплин. Пособие для преподавателей / С.Ф. Артюх, Е.Э. Коваленко, Е.К. Белова. – Харьков: УИПА, 2001. – 210 с.

2. Кулешова В.В. Формування пошуково-дослідницьких умінь майбутніх інженерів-педагогів: Навчально-методичний посібник для викладачів та самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей / В.К. Кулешова. – Харків: УІПА, 2007. – 91 с.

3. Коваленко Д.В. Особливості професійної підготовки інженерів-педагогів / Д.В. Коваленко // Гуманітарний вісник. – № 22. – С. 62-66.

4. Шереметьева Ю.А. Совершенствование структуры содержания профессиональной подготовки инженеров-педагогов швейного профиля / Ю.А. Шереметьева // Записки Крымского инженерно-педагогического университета. – Вып. 34. Педагогические науки. – С. 124-130.