Педагогические науки/Методические основы воспитательного процесса

Гудима О.Ю.

Коровійська  ЗОШ  I-III  ступенів Чернівецької обл., Україна

Основні принципи модульного навчання

Модульний підхід до організації навчального процесу потребує дотримання певних принципів, які реалізуються через зміст, організаційні форми і методи навчання.

Відповідно до принципу модульності процес навчання має будуватися за окремими модулями, які охоплюють зміст навчання і діяльності учнів. Принцип модульності реалізується шляхом автономної побудови навчального матеріалу, за допомогою, так званих, автономних порцій, якими повинні оволодіти учні. Слід мати на увазі, що від поняття сутності модуля часто залежить і поняття всього процесу модульного навчання. У більшості досліджень модуль – це засіб навчання, який є блоком інформації і керівництвом для оволодіння цією інформацією.

Принцип структуризації змісту навчання на відокремлені елементи розкриває змістову структуру модуля, інтегровану загальною дидактичною метою. Одиницями в процесі структуризації в більшості випадків беруться навчальні елементи.

Принцип динамічності забезпечує учневі вільний вибір для подальшого вивчення змісту певного модуля чи його окремого елемента. Цей принцип передбачає постійне оновлення змісту модуля. Одним із шляхів дотримання цього принципу може бути така побудова навчального матеріалу, розділи змінної частини якого могли б бути достатньо незалежними один від одного і давали змогу змінювати, доповнювати і розвивати навчальний матеріал як кожного модуля, так і його окремих елементів.

Принцип діяльності вимагає від учнів під час самостійного вирішення задач проявляти ініціативу, винахідливість, здатність використовувати знання, які є в ситуаціях, відмінних від тих, в яких чи для яких вони набувались. Фактично цей принцип потребує переходу до творчої й інноваційної діяльності.

Принцип діяльності тісно пов’язаний з принципом гнучкості. Цей принцип ґрунтується на тому, що модульні програми, модулі і навчальні елементи можуть легко адаптуватися до індивідуальних потреб учнів. У зазначених умовах мова йде не тільки про змістовну, але і про методичну адаптацію. Сенс такого підходу полягає в забезпеченні гнучкості побудови індивідуалізованого змісту навчання і простоти вибору учнями своїх оригінальних, більш зручних шляхів та індивідуального темпу засвоєння навчального матеріалу. За таких умов повинні забезпечуватися контроль і корекція процесу навчання. Цей принцип є одним із визначальних і, на нашу думку, найбільш складним для реалізації у процесі модульного навчання.

Принцип усвідомленої перспективи тісно пов’язаний з цілепокладанням, яке в будь-якій педагогічній технології відіграє вирішальну роль. У даному випадку мова йде про те, щоб учні розуміли й усвідомлювали свої близькі, середні і більш віддалені перспективи навчання. Цей принцип, опираючись на систему цілей, передбачає усвідомлене самостійне оволодіння навчальним матеріалом учнями. Принцип усвідомленої перспективи спрямований на формування позитивної мотивації навчання, на розвиток і формування пізнавальних інтересів, ініціативи, самостійності.

Принцип різнобічності методичного консультування вимагає від учнів уміння вчитися, а від учителя – професіоналізму в педагогічній діяльності і, перш за все, в організації навчання учнів. Науковці стверджують, що ефективність дидактичного процесу залежить від багатьох факторів. Одним із основних базових факторів є відповідність змісту навчання можливостям учнів, щоб кожен з них зміг навчатися самостійно.

Принцип паритетності призначений забезпечити паритетність взаємин учителя й учнів у навчальному процесі, забезпечити перехід від суб’єкт-об’єктних до суб’єкт-суб’єктних взаємин. Реалізація цього принципу в багатьох випадках залежить від рівня підготовки учнів до вирішення тих задач, які перед ними поставлені.

Принцип цільового призначення інформаційного матеріалу полягає в тому, що зміст банку інформації в модулях, в тому числі і можливі методи оволодіння матеріалом, конструюється, виходячи із загальної дидактичної цілі. Модулі в цьому випадку будуть модулями пізнавального типу. У процесі досягненні окреслених цілей створюються модулі операційного типу, які, в свою чергу, можуть бути рецептно-операційними для вивчення у школі окремого предмету, або модулі системно-діяльнісного типу для застосування системи знань в ході навчального процесу. Як свідчить аналіз наукової літератури, втілення модульного навчання в практику, ці основні підходи мають в різних педагогічних системах свої особливості.

Тісно пов’язаний з розглянутим принцип поєднання комплексних, інтегруючих і часткових дидактичних цілей, які складають таксономію (ієрархію) цілей модульної програми. Комплексна дидактична мета реалізується всією модульною програмою. Вона охоплює та об’єднує інтегруючі дидактичні цілі, реалізація кожної з яких забезпечує конкретний модуль, тобто цілі модулів складають у своїй сукупності комплексну мету модульної програми.

Принцип повноти навчального матеріалу в модулі тісно пов’язаний з принципом модульності і забезпечує його виконання. У практиці застосування модульного навчання цей принцип реалізується різними шляхами. При цьому суттєве значення має ступінь забезпечення учнів навчальною літературою та обладнанням.

Принцип відносної самостійності елементів також тісно пов’язаний з принципом модульності і доповнює його. Ступінь самостійності елементів незалежно від ступеня самостійності часткових дидактичних цілей, які складають одну інтегруючу дидактичну ціль і відповідає цьому ступеню. Із цього слідує, що модулі в модульній програмі можуть бути як самостійними, так і взаємопов’язаними.

Важливим для нашого дослідження є принцип реалізації зворотного зв’язку. Реалізація цього принципу потребує, щоб навчальний процес засвоєння знань був повністю керований і при цьому забезпечувалась повнота і систематичність контролю його якості та результативності. Як свідчить джерельний аналіз, найбільш ефективним в умовах модульного навчання є рейтинговий контроль.

Принцип оптимальної передачі інформації і методичного матеріалу вимагає представлення матеріалу модуля у формі, яка забезпечує найбільш ефективне їх засвоєння учнями в конкретних умовах організації навчального процесу. У модульному навчанні створенню умов (в тому числі і вибору методів навчання) приділяється особливе значення, оскільки передбачається, що основним способом засвоєння є самостійна робота учнів за модульною програмою з додатковою літературою та обладнанням.

Аналіз теоретичних основ модульного навчання дозволяє зробити узагальнення, що виокремлені принципи взяті за основу при розробці науковцями складових технології модульного навчання, виділивши при цьому чотири основні принципи: модульності, проблемності, варіативності і паритетності. Розроблені, конкретизовані, систематизовані та розвинуті науковцями принципи модульного навчання складають його методологічну основу і можуть використовуватися для розробки конкретних модульних технологій і програм.