Кучай Алла Іванівна

викладач вищої категорії Уманського гуманітарно-педагогічного коледжу

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ: МИНУЛЕ ТА СУЧАСНІСТЬ

Сучасна освіта має готувати людину, котра здатна жити в надзвичайно глобалізованому і динамічно змінному світі, сприймати його змінність як суттєву складову власного способу життя. Тільки інноваційна за сутністю освіта може виховати людину, яка живе за сучасними інноваційними законами глобалізації, є всебічно розвиненою, самостійною, самодостатньою особистістю, котра керується в житті власними знаннями і переконаннями.

У формуванні інтелектуального потенціалу країни дедалі помітніше місце займають школи нового типу – гімназії, ліцеї, коледжі й авторські школи. Багато з них уже стали справжніми педагогічними майстернями, де апробують і запроваджують нові педагогічні технології [2, с.7].

Водночас освіта в цілому є надзвичайно консервативною системою, тому й нові технології запроваджувати в процес навчання, виховання і в організацію навчально-виховних заходів дуже складно, особливо порівняно зі запровадженням технічних інновацій.

Суспільство довірило освіті через навчально-виховну діяльність виховувати молоде покоління, тому педагогічна система має бути відкритою для інновацій, критичного сприйняття досягнень і водночас уміти створювати власні новоутворення й через них впливати на розвиток суспільства.

Ідея технологізації навчання не є повною. Ще Я.А.Коменський відстоював організацію навчання. Він закликав до того, щоб навчання стало «механічним» (тобто «технологічним»), прагнув відшукати такий порядок навчання, який неминуче приводив би до позитивних результатів.

Від часів Коменського в педагогіці було чимало спроб зробити навчання схожим на добре налагоджений механізм. Пізніше уявлення про технологізацію навчання суттєво доповнювалися і конкретизуватися.

Сучасні педагогічні технології охоплюють коло теоретичних та практичних питань керування, організації навчального процесу, методів та засобів навчання.

Ситуація, що склалася в Україні, спонукає як науковців, так і практиків до диференціації послуг педагогічної науки для школи. Наука в сучасній школі, як правило, забезпечує :

- прогнозування розвитку школи, її структури та спрямувань діяльності;

- обґрунтування, пояснення і перевірку на ефективність педагогічних ідей, що народжуються в школі;

- впровадження інновацій у навчально-виховний процес і т.д. [4, с.87-91].

Дослідження в школі можна проводити у різних сферах: управлінській, організаційній, дидактичній, методичній, технологічній та інших.

Теоретично дошкільний навчальний заклад і школа можуть вести різноманітні педагогічні дослідження в межах своїх повноважень і кадрових можливостей.

Те, що досвід дослідної діяльності дошкільних навчальних закладів і шкіл вивчали багато вчених (І. Аносов, В. Безрукова, С. Крисюк та інші) дає змогу визначити ті умови, за яких заклади освіти можуть успішно вести цю роботу [1, с.392]. Дослідну діяльність у дошкільних закладах освіти та школах здійснюють, як правило, високоякісно та успішно, і вона позитивно впливає на навчально-виховний процес.

У сучасній інноваційній педагогіці склалося кілька точок зору на розуміння сутності науково-дослідницької діяльності учнів. Визначаючи поняття діяльності, його розглядають як «створення, визначення і виявлення суб’єкта» . [3, с.112].

Одним із сучасних напрямків пошукової моделі навчання є перспективна освітня технологія – науково-дослідницька діяльність учнів. Її суть у тому, що в рамках форм освітньої роботи учні виконують дослідницькі проекти в галузях різних природних, гуманітарних та суспільних наук.

Творчу діяльність в освітніх закладах організують, як правило, у вигляді факультативних курсів, гуртків, наукових товариств. Головним формальним результатом творчої діяльності є підсумкові роботи, що учні подають на конкурси і науково-практичні конференції, захисти науково-дослідницьких робіт у Малій Академії наук (та на інших конкурсах різних рівнів).

Отже, педагогічні інновації – це загальна назва нового педагогічного продукту(теоретичного, практичного), що втілюється у навчально-виховний процес – концепції, теорії, системи, моделі, методики, технології, методи, прийоми.

Інновація є продуктом більше процесу творчого пошуку, результатом остаточного розроблення нової ідеї. Процес можна назвати інноваційним тоді, коли йдеться про опанування, поширення інновації в педагогічній практиці.

Таким чином, педагогічна інновація – це не тільки ідея, а й певне її оформлення та впровадження в діяльність.

Список використаних джерел:

1. Аносов І.П. Сучасний освітній процес: антропологічний аспект.- Київ,2003.-392с.

2. Химинець В., Інноваційна освітня діяльність,2009.-7;-107-109.

3. Гаєвський Б.А.Основи науки управління. - Київ,1997. -112с.

4. Фролов М. Науково-дослідна робота в інститутах післядипломної педагогічної освіти // Післядипломна освіта в Україні. – 2004. - №1.- С.87-91.