К.ф.н. Мушировська Н.В..

Рівненський державний гуманітарний університет, Україна

Проблемно-пошукова концепція навчання як спосіб інтенсифікації процесу викладання рідної мови у школі

^{Серед важливих завдань, що стоять перед школою, є опанування школярами основ наукового світогляду за допомогою активних методів навчання, що дозволяють використовувати всі рівні засвоєння знань: від звичайного відтворення до творчо-пошукової діяльності, навчання вмінням і навичкам дослідницького пошуку. Пізнавальну діяльність школярів забезпечують проблемно-пошукові методи навчання.}

^{Метод проблемного навчання починає розроблятися у 50-60ті роки ХХ ст., його принципи у напрямку дослідження психології мислення розроблялися С. Рубінштейном, О. Матюшкіним, а у застосуванні до шкільного навчання − М. Скаткіним. Внесок в розробку теорії проблемного начання зробили Т. Кудрявцев, М. Махмутов, І. Лернер, В. Оконь, а також В. Дрибан, В. Вергасов, А. Фурман, О. Коваленко, В. Паламарчук, В. Курвітс, Л. Чубарова та інші.}

^{Сутність цієї концепції полягає в тому, що викладання грунтується не на передаванні готової інформації, а на отриманні учнями певних знань та вмінь шляхом вирішення теоретичних та практичних проблем. Суттєвою характеристикою цього викладання є дослідницька діяльність учня, яка з'являється в певній ситуації і змушує його ставити питання-проблеми, формулювати гіпотези та перевіряти їх під час розумових і практичних дій (В. Оконь).}

^{Основні достоїнства проблемного навчання полягають у тому, що воно розвиває розумові здібності учнів як суб'єктів учіння; викликає у них інтерес до учіння і відповідно сприяє виробленню мотивів і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; пробуджує їхні творчі нахили; має різнобічний характер; виховує самостійність, активність і креативність учнів; сприяє формуванню всебічно розвинутої особистості, спроможної вирішувати майбутні професійні та життєві проблеми (В. Ягупов).}

^{На відміну від традиційного пояснювально-ілюстративного навчання, що має переважно репродуктивний характер, проблемне навчання має за мету засвоєння не лише результатів наукового пізнання, але й самого процесу отримання цих результатів, формування пізнавальної самостійності і розвиток творчих здібностей, окрім оволодіння системою знань, умінь і навичок (М. Махмутов). Процес навчання уподібнюються науковому пошукові й характеризуються поняттями: проблема, проблемна ситуація, гіпотеза, засоби вирішення, експеримент, результати пошуку тощо. Якщо розглядати проблемне навчання як загальну технологію, то воно поєднує в собі такі методи, як дискусія, лекція, евристична бесіда, «мозкова атака», системний аналіз, метод опису, спостереження, лабораторні і практичні роботи, науково-дослідна робота.}

^{Проблемне викладання-учіння складається з таких етапів діяльності суб'єктів дидактичного процесу: організації проблемної ситуації; формулювання проблеми; індивідуального або групового вирішення проблеми суб'єктами учіння; верифікації (перевірки, тлумачення і систематизації) отриманої інформації; використання засвоєних знань у теоретичній та практичній діяльності.}

^{Проблемна ситуація − це інтелектуальне утруднення, яке виникає у випадку неможливості пояснити щось чи досягнути мети відомим способом дії. (М. Махмутов). Проблемну ситуацію також визначають як особливий вид розумової взаємодії суб'єктів дидактичного процесу, що характеризується таким психічним станом учня під час вирішення цих завдань, який вимагає виявлення (відкриття або засвоєння) нових знань або способів діяльності (О. Матюшкін).}

^{Правила створення проблемної ситуації (згідно концепції А. М. Матюшкіна):}

^{перед суб'єктами учіння слід поставити таке практичне або теоретичне завдання, виконання якого вимагає засвоєння нових знань і опанування нових навичок і умінь; завдання має відповідати розумовим здібностям суб'єктів учіння; проблемне завдання дається до пояснення матеріалу, що вивчається; проблемними завданнями можуть бути: засвоєння навчального матеріалу, формулювання запитання, гіпотези, практичне завдання; одна і та сама проблема може бути створена різними типами завдань; розв'язанню дуже складної проблемної ситуації суб'єкт викладання сприяє шляхом указування суб'єкту учіння причин невиконання даного йому практичного завдання або неможливості пояснення ним тих чи інших фактів.}

^{Способами і прийомами створення проблемних ситуацій є: спонукання учнів до порівняння, зіставлення, протиставлення і узагальнення фактів, явищ та дій, у результаті яких може виникнути проблемна ситуація; зіткнення учнів з логічними протиріччями між життєвими уявленнями про факти та науковими відомостями про ці факти; ознайомлення учнів із проблемними ситуаціями, які виникають на основі  міжпредметних зв'язків; зіткнення учнів з життєвими чи дослідними явищами і фактами, які потребують теоретичного пояснення чи нестандартних практичних дій; розгляд парадоксу, софізму; висунення гіпотез та їх аналіз; постановка дослідницьких і практичних завдань.}

^{Проблемні ситуації породжуються проблемними задачами чи завданнями та проблемними запитаннями.}

^{Проблемне навчання може здійснюватися на таких рівнях: інформаційно-проблемний виклад навчального матеріалу, частково пошуковий метод, дослідницький метод.}

^{Сутність проблемного викладу матеріалу полягає в тому, що, створивши проблемну ситуацію, вчитель не просто повідомляє кінцеві висновки науки, а відтворює шлях до відкриття, розкриває внутрішні суперечності, шлях наукового пошуку, сам ставить проблему й сам її розв’язує, діти стежать за логікою наукового мислення.}

^{Частково пошуковий метод передбачає, що формулювання проблеми належить учителю, а учні беруть участь у розв’язанні окремих ланок, вчаться використовувати запропоновані методи, набувають досвіду пошукової діяльності. Реалізується в евристичних або евристично-дедуктивних бесідах, проблемно-пошукових практичних роботах.}

^{Дослідницький метод передбачає повністю самостійне виконання завдань учнями. Під дослідницькою діяльністю розуміється діяльність дітей, пов’язана з виконанням творчого, дослідницького завдання із заздалегідь невідомим рішенням, що передбачає наявність основних етапів, характерних для дослідження в науковій сфері: постановку проблеми, вивчення теорії, присвяченої даній проблематиці, добір методик дослідження і практичне оволодіння ними, збір власного матеріалу, його аналіз і узагальнення, власні висновки (Савенков О.І.).}

^{Елементи такого навчання важливо застосовувати на окремих етапах вивчення програмового матеріалу та на відповідних етапах уроків мови: постановка проблемного завдання на початку вивчення розділу (теми) та повернення до його вирішення на підсумкових уроках; формулювання проблемного питання на початку уроку (найчастіше − в епіграфі) з подальшим його розв'язанням на підсумковому етапі. Важливим є опрацювання учнями тем індивідуальних науково-дослідницьких робіт, проектів, заслуховування виступів і повідомлень. Недоліками проблемного навчання є те, що його не завжди можна використовувати через складність навчального матеріалу, непідготовленість учнів.}

^{Отже, використання проблемних ситуацій на заняттях дає змогу: активізувати пізнавальну діяльність учнів; підвищити рівень мотивації; розвинути вміння самостійно і творчо мислити та застосовувати здобуті знання у практичній діяльності; пожвавити мовленнєву активність учнів; забезпечити міцність набутих знань та вмінь. Постійне впровадження їх у практику викладання мови робить процес навчання ефективним, орієнтованим на особистість учня.}

^{Литература:}

1. Бабанский Ю.К. Проблемное обучение как средство повишения ефективности учения школьников. – Пособие. – Ростов-на-Дону, 1970. – 32с.

2. Кудрявцев В. Т. Проблемное обучение: истоки, сущность, перспективы. – М.: «Знание», 1991. – 80 с.

3. Лернер И. Я. Проблемное обучение. – М.: «Знание», 1974. – 64 с.

4. Матюшкин А. М. Актуальные вопросы проблемного обучения // Оконь В. Основы проблемного обучения. Пер. с польск. – М.: «Просвещение», 1968. – С. 186-203.

5. Махмутов М. И. Организация проблемного обучения в школе. Книга для учителей. – М.: «Просвещение», 1977. – 240 с.

6. Оконь В. Основы проблемного обучения. Пер. с польск. – М.: «Просвещение», 1968. – 208 с.

7. ^{Ягупов В. В. Педагогіка / В. В. Ягупов [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// eduknigi.com/ped_view.php?id=23}