Осадча О.В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Методи вивчення культурних систем та міжкультурних ситуацій на занятті з іноземної мови

Заняття з іноземної мови мають великий потенціал для розвитку міжкультурної компетенцій студентів. Існують декілька підходів до вивчення культурних систем різних народів: функціональний, пояснюючий (або інтерпретуючий) та критичний [1; 50]. Кожний з цих підходів має свій внесок у розуміння процесів міжкультурної комунікації. Функціональний підхід, який базується на методах соціологій та психології, сформувався у 1980 роки. Результатом такого підходу стала теорія комунікативного пристосування, згідно до якої, в ситуаціях міжкультурної комунікації люди змінюють моделі поведінки та пристосовуються до моделей партнеров. Пояснюючий підхід використовує методи антропології та лінгвістики: рольові ігри, спостереження. Під час своєї діяльності людина отримує суб’єктивний досвід, у тому числі у спілкуванні з представниками інших культур. Ціль цього підходу полягає у тому, щоб зрозуміти та описати поведінку людини. Критичний підхід має багато спільного з пояснюючим підходом, але головним є вивчення умов спілкування: ситуацій, оточуюючого середовища. Основним його методом є аналіз текстів, телепрограм, відеоматеріалів та газетних статей.

На основі цих підходів виникли та були розроблені прикладні методи вивчення міжкультурних ситуацій у навчальному процесі: біографічна рефлексія, спостереження, інтерактивне моделювання, рольові ігри, самооцінка та симуляції.

Метод біографічної рефлексії передбачає аналіз власної біографії з ціллю встановлення основ своєї власної ідентчності.

Метод інтерактивного моделювання орієнтовний на свідоме відтворення ситуацій міжкультурного спілкування. Студенти аналізують та оцінюють такі ситуації.

Метод рольових ігор дозволяє виконувати ролі у ситуаціях спілкування. При цьому норми та цінності іншої культури залишаються у свідомості учасників.

Метод симуляції полягає у штучному створенні конкретних ситуацій та прогнозуванні можливих варіантів та результатів залежно від різних точок зору.

Практика використання цих методів дозволяє зробити висновок, що з їх допомогою можні порівнювати дві чи більше культури, акцентувати увагу та спільних труднощах процесу комунікації.

Вирішальне значення для формування стійкої та свідомої позитивної ідентичності, культурної толерантності у молоді відіграють виявлення шляхів взаєморозуміння, пошуки тотожності, діалог культур на основі загальних для усього людства етичних цінностей, а також розробка відповідних програм кроскультурного освоєння світу. З урахуванням таких задач було розроблено навчальний посібник для студентів-психологів «Психологічні особливості культур», який містить тексти англійською мовою, присвячені проблемам національного характеру та особливостям спілкування американців, англійців, німців та французів. Тексти супроводжуються глосарієм та вправами, які спрямовані на формування умінь пошукового читання, монологічного та діалогічного мовлення. Тематика текстів має професійну спрямованість. Так студенти дізнаються, що ставлення до часу у представників різних культур відрізняється. Люди з індустріально розвинених країн (США, Японія) на питання «Якщо у вас призначенa зустріч із другом, то як довго ви збираєтесь чекати його?» давали відповідь з точністю до хвилини. У Греції, Італії – в годинах, а в деяких культурах Африки і Латинської Америки – до кількох діб.

Студенти дізнаються, що у британському бізнесі існує певний ритуал спілкування. Про ділову зустріч треба домовлятися письмово, а не по телефону. Переговори ведуться з використанням значного фактичного та статистичного матеріалу. Прораховується кожна позиція контракту, фіксується кожна деталь. На відміну від англійців, українські бізнесмени грішать тим, що не користуються точними підрахунками та ретельно складеними бізнес-планами, а зводять переговори до заяв типу: «Це дуже добре, чудово».

У діловому спілкуванні американці енергійні, налаштовані на інтенсивну працю. Вони дотримуються трьох правил: аналізуй, розділяй обов’язки, контролюй виконання. Американці бережуть час, користуються діловими щоденниками. Велику увагу приділяють «пакетним рішенням» питань. Вони вносять значний елемент демократизму та прагматизму. Американці – великі патріоти своєї країни, тому не варто висловлювати критичні зауваження з приводу, наприклад, статті, надрукованої в американському журналі.

Сучасні німці користуються репутацією нації, якій властиві чесність, домовитість, скромність. Найбільш виражені риси німецької нації – акуратність, бажання все впорядковувати, систематизувати. При укладанні договору німці будуть наполягати на виконанні прийнятих зобов’язань. Ділові зв’язки можна встановлювати шляхом обміну листами з пропозиціями про співробітництво.

Таким чином, використання текстів кроскультурної спрямованості створює хорошу основу для вправ, спрямованих на формування комунікативної компетенції, що означає розуміння і засвоєння норм, цінностей, вербальної та невербальної моделей поведінки у діловому спілкуванні. Це також вирішує розвиваючі та освітні задачі, такі як вивчення психологічних особливостей культур та формування свідомості та самосвідомості українців.

Література

1. Грушевицкая Т.Г., Попков В.Д. Основы межкультурной коммуникации. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – С. 50-54.

2. Садохин А.П. Этнология: Учебный словарь. – М., 2002.