Тулюлюк К. В.

Чернівецький Національний Університет ім.Ю.Федьковича

Гендерний аспект вживання сенсоризмів в авторському мовленні на прикладі романів А. Конан Дойля

Комунікація є одним із основних видів обміну інформацією та взаємодії в людському суспільстві. Вона здійснюється на різних рівнях за допомогою лінгвістичних та екстралінгвістичних засобів. Вербальна комунікація є важливою частиною комунікативного процесу та комунікативної поведінки людини. Мовна сторона процесу обміну інформації має складну багатоярусну структуру (від диференціального ознаки фонеми до тексту та інтертексту) й виступає у різних стилістичних різновидах (різних стилів і жанри, розмовну та літературний мову, діалекти тощо.). Для кращого розкриття поняття комунікативної поведінки відбувається приєднання гендерного фактору, що сприяє уточненню поняття комунікативні поведінка.

Гендерний аналіз був започаткований у 70-х роках ХХ століття у британській (М. Адлер, Р. Макаулей, С. Ромейн) та американській лінгвістиці (Д. Камерон, Р. Лакофф). Протягом останнього десятиріччя гендерна проблема активно досліджується у вітчизняному (О.Л. Бєссонова, О.Л. Козачишина, А.П. Мартинюк, К.В. Піщікова, О.М. Холод та ін.) і в російському (О.І. Горошко, А.В. Кириліна, В.В. Потапов та ін.) мовознавстві. В сучасній лінгвістичній парадигмі дана проблема залишається невичерпаною. Гендерні дослідження належать до напрямку, який набув стрімкого розвитку протягом останніх десятиліть.

Аналіз гендерної маркованості мовлення персонажів є досить розповсюдженим в сучасних дослідженнях літературних творів, але цікавим для дослідження є саме мовлення автора в спектрі лексико-семантичного поля сенсоризмів крізь призму гендерного дослідження. Сенсорна лексика, що є складовою частиною лексичної системи будь-якої мови і яка означає поняття, пов'язані з чуттєвим сприйняттям, відіграє важливу роль у відображенні дійсності, у формуванні мовної картини світу. Крім того сенсорна лексика є вербальним виразником сприйняття концептуальної картини світу людини, відповідно певною мірою відображає авторське світосприйняття в художньому творі. Сприйняття світу відбувається за допомогою п’яти відчуттів: слух, зір, смак, дотик та нюх. Сенсорна лексика вербально відтворює психофізичний контакт людини з навколишнім світом. Особлива роль у процесі пізнання зовнішнього світу належить зоровому і слуховому сприйняттю, так як пізнаючи світ, ми перш за все говоримо про те, що ми бачимо і чуємо. Процес зорового і слухового сприйняття є складним процесом, який розчленовується людиною на чуттєве сприйняття (результат) і активність, спрямовану на «отримання» цього сприйняття. Така природа відносин розкривається засобами мови. Мови, незалежно від мовної структури, прагнуть виразити процес фізичного сприйняття за допомогою двох лексем, одна з яких позначає цілеспрямоване сприйняття, а інша результативне сприйняття. В англійській мові слова look - see; listen — hear.

Кожен художній текст неможливо розглядати окремо від особистості автора, саме тому гендерний аспект відіграє дуже важливу роль. «Художній текст являє собою особистісну інтерпретацію дійсності. Письменник описує ті фрагменти дійсності, з якими він знайомий; розвиває такі міркування, які йому близькі і зрозумілі; використовує мовні елементи і метафори, які наповнені для нього особистісним змістом <...> картина світу, відображена в художньому тексті, є структуризацією і вербалізацією картини світу автора як особистості, що володіє акцентованих характеристиками » [1, с. 55]. Художній твір являє собою, таким чином, суб'єктивне, тобто дуже особистісне, активне, творче перетворення навколишньої реальності в образній, естетично значимою формі. Сенсорна лексика має великі експресивні можливості надаючи тексту художньої образності.

Між чоловічою і жіночою мовою, як письмовою, так і усною, існують певні розбіжності. Найбільш перспективним напрямком вивчення чоловічої і жіночої мови в даний час вважається вивчення стратегій і тактик мовної поведінки чоловіків і жінок у різних комунікативних ситуаціях. Преференції щодо вживання лексики в певних лексико-семантичних полях чоловіками та жінками ще не досліджено ретельно. Вважається, що саме чоловіки зображують світ і дійсність у більшій розмаїтості якісних характеристик, фарб і ознак, ніж це роблять жінки. Завданням нашого дослідження є проаналізувати чи це свідчить про схильність до вживання більшості слів, характерних певному мікрополю лексико-семантичного поля сенсори змів.

Предметом дослідження є лексичні одиниці двох мікрополів ЛСП сенсоризмів – зору та слуху, на матеріалі романів А. Конан Дойля «The Hound of the Baskervilles» («Собака Баскеврілів») та «The Tragedy of Birlstone» («Трагедія в Бірлстоуні»).

Ядром мікрополя зору в обох романах є лексема to see – бачити, яка має найбільш узагальнене значення, і є, відповідно, найбільш вживаною. В романі «The Hound of the Baskervilles» лексема вживається 158 разів в різних відтінках значення,які відповідають головному значенню поля – «сприймати за допомогою органів зору»; в романі «The Tragedy of Birlstone» - 144 рази. До центру поля обох романів належать лексеми, що мають спільне із ядром значення: perceive, discern, distinguish, make out, recognize, know, discover, spot, observe, notice, glimpse, witness, watch, dream, imagine, foresee, be visible, note, look at, be wise, picture, fathom, follow, get, grasp, realize, ascertain, determine, find out, investigate, learn, look, sight, spy, view, penetrate, visualize, learn, glance. Периферію складають лексеми з «візуальною» модальністю, такі як beautiful, brilliant, blazing, display, glance, mark, beam, color, eye тощо. Загальна кількість лексичних одиниць, що належать до мікрополя зорового сприйняття в романі «The Hound of the Baskervilles» складає 882 (ядро з центром – 562; периферія – 320) лексичні одиниці, в романі «The Tragedy of Birlstone» - 884 (ядро з центром – 467; периферія - 417) лексичні одиниці.

Ядром мікрополя слухового сприйняття в обох романах є лексема to hear – чути. В романі «The Hound of the Baskervilles» лексема вживається 85 разів; в романі «The Tragedy of Birlstone» - 91 раз. Центром мікрополя обох романів являються такі лексеми: listen, overhear, interview, interrogate, confess, be attentive, hark, inform, be told, sound, catch, be informed, що вживаються в значеннях, які перетинаються з ядром поля. Периферію складають лексеми зі «слуховою» модальністю, такі як: deaf, screaming, quiet, ask, answer, call, accent, cry, gossip тощо. Загальна кількість лексичних одиниць, що належать до мікрополя слухового сприйняття в романі «The Hound of the Baskervilles» складає 840 (ядро з центром – 562; периферія – 320) лексичні одиниці, в романі «The Tragedy of Birlstone» - 786 (ядро з центром – 121; периферія - 665) лексичних одиниць.

Таким чином в обох романах за результатами кількісного підрахунку переважають лексеми, що належать до мікрополя зорового сприйняття. Оскільки обидва твори належать до чоловічого авторського мовлення, отриманий результат можна вважати підтвердженням поставленої у роботі тези про те, що чоловіки зображують світ і дійсність у більшій розмаїтості якісних характеристик, фарб і ознак, що сприймаються зором, ніж слухових.

ЛІТЕРАТУРА

1. Белянин В. П. Психолингвистические аспекты художественного текста / В.П. Белянин. – М.: Изд-во МГУ, 1988. - 121с.