Филологические
науки / 3. Теоретические и методологические проблемы исследования языка
Дулепа І.Б.
Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича, Україна
Семантичні аспекти німецькомовної педагогічної термінології
В останні роки відбувається процес
переосмислення понятійного апарату педагогіки як науки в цілому: виникають нові
поняття, старі наповнюються новим змістом [1: 3]. Процес формування
термінології й поняттєвого апарату в педагогіці ще не завершений, тому аналіз
педагогічної термінолексики є актуальним, про що свідчать численні сучасні
дослідження цієї проблематики.
Німецькомовною педагогічною
термінологією займаються такі українські та зарубіжні вчені, як В.І. Гінецинський, А.Ф. Закірова, В.М. Полонський, І.М. Пулатов, Г.А. Бордовський, Є.В. Востокова, В.С. Безрукова, В.В. Краєвський, З. Тагаєва, В.О. Тен та інші. Проте досі немає однозначної логічної класифікації педагогічних термінів. Різні автори пропонують у дослідженнях все нові підходи до групування термінолексики педагогіки.
Тому метою нашої розвідки є
семантичний аналіз термінології сучасної німецької педагогіки на основі
суцільної вибірки з академічного словника педагогічних термінів за редакцією
Г.-Е. Тенорта та Р. Теппельта [2]. Загальна кількість досліджених термінів
становить 6000 лексичних одиниць і фразових єдностей. На основі їх семантичного
аналізу виокремлюємо п’ять тематичних груп німецькомовних педагогічних
термінів.
1. Загальнопедагогічні терміни включають основні
поняття педагогіки, а саме Erziehung, Bildung, Selbsterziehung, Regeln,
Methoden. Серед загальнопедагогічних термінів можна виокремити ще декілька
підгруп термінів, а саме: 1) терміни педагогічної типології: Entwicklungspädagogik, Berufs- und Wirtschaftspädagogik, Sonderpädagogik, тощо; пор. укр. педагогіка раннього дитинства,
дошкільна, шкільна педагогіка, педагогіка вищої школи тощо; 2) назви
напрямів і течій у педагогіці: pädagogische Antropologie, interkulturelle Pädagogik, Bildungsökonomie; пор. укр. соціальна педагогіка, експериментальна, громадянське виховання;
3) назви наукових методів досліджень: multiperspektivische Fallarbeit, Gesprächsführung, Selbstevaluation; пор. укр. спостереження, бесіда, педагогічний
експеримент, дослідницька робота; 4) терміни методологічних основ
педагогіки: schichtenspezifische Sozialisation, Nachhaltigkeit in der
Weiterbildung; пор. укр. перехід кількісних змін у якісні,
стрибкоподібний характер формування особистості.
2. Терміни теорії виховання, які включають
позначення: 1) типології виховання: technokratische, emanzipatorische, ästhetische Erziehung; пор. укр. розумове, моральне, трудове виховання; 2) змісту
виховання: Humanismus, Arbeitsamkeit, Kollektivismus, Disziplin; пор.
укр. працелюбність, гуманізм, чесність, колективізм, шкільна дисципліна; 3)
процесу виховання, його принципів, засобів, методів і прийомів: Mündigkeit, Beziehung, Eltern-Kind-Therapie, Beratung, Gerechtigkeit; пор. укр. закономірності виховання, логіка виховання, педагогічний
вплив, єдність навчання і виховання; 4) діяльності вихователя: pädagogisches Handeln, Unterrichten, Informieren; пор. укр. мотиви педагогічної діяльності, особистість педагога,
педагогічна інтуїція, педагогічна майстерність.
3. Терміни теорії загальної і політехнічної освіти і навчання поділяються на такі групи: 1) вихідні поняття і принципи дидактики: integrierter
Unterrichtsbereich, intentionale Lernhilfe, Curricula, Unterrichtskonzept;
пор. укр. навчання,освіта, політехнічна освіта, логіка учбового процесу;
2) терміни політехнічної освіти і навчання: Berufsausbildung, Berufsbild,
berufliche Autonomie; пор. укр. політехнічні знання, наукові принципи
сучасного виробництва, продуктивна праця учня; 3) політехнічна
номенклатура: Lehrwerkstatt, Ausbildungswerkstatt, duales Ausbildungssystem;
пор. укр. базове підприємство школи, пришкільна ділянка, учбова
майстерня; 4) терміни методів і засобів навчання: Kompetenzentwicklung,
Evaluation, Qualitätssicherung, Arbeitsorganisаtion; пор. укр. усне викладення матеріалу вчителем, лабораторна робота,
практичне заняття; 5) терміни організаційних форм навчання: Unterricht,
Seminar, Exkursion, Kolloquium; пор. укр. урок, екскурсія, семінарське
заняття, лабораторний практикум; 6) терміни окремих методик: Lesekompetenz,
Leseverhalten, Lesehilfe, Lese-Rechtschreib-Test, Schreibprozess; пор. укр.
фізичні досліди, автоматизація дій, позакласне читання, робота з картою;
7) номенклатура окремих методик: Umrisskarte, Handatlas, physikalische Geräte, пор. укр. учбовий атлас, контурна карта тощо.
4.
Терміни організації народної освіти й управління шкільною
справою. Найбільшою за обсягом є група термінів, які стосуються
внутрішнього розпорядку шкільного життя: Schulautonomie, schulbeirat,
Schulbibliothek, Schuldirektor, Schülermitbestimmung, Schulfach тощо; пор. укр. директор
школи, педагогічна рада, міська учительська конференція тощо.
5. Терміни історії педагогіки мають суто історичне
значення, як-от: rhetorische Schule, Mädchenschulwesen, Volksschule, die sieben freien Künste; пор. укр. спартанська і афінська системи виховання,
риторичні школи, сім вільних мистецтв, братські школи, реальні училища тощо.
Отже, проведена
систематизація педагогічних термінів за тематичними рядами, об’єднаними
спільною спрямованістю, дозволяє порівнювати ці терміни, бачити специфіку
кожного з них, що відкриває додаткові можливості для практичного використання
значення кожного терміна в навчальному процесі.
Перспективним вважаємо дослідження
педагогічної термінології з погляду її взаємозв’язку з іншими галузями знань.
Міждисциплінарний підхід дозволить більш об’єктивно оцінити специфіку
педагогічної термінології, систематизувати її структуру й сприятиме
впорядкуванню педагогічного знання.
Література:
1.
Герман Э.Э. Глоссарий понятий и терминов современной
педагогики, методики и дидактики / Э.Э. Герман. – Режим доступу: http../://../wwwwww.../german-ee.ru/interest/109-gloss.
2. Beltz Lexikon Pädagogik / Hrsg. von H.-E. Tenorth
und R. Tippelt. – Weinheim / Basel : Beltz Verlag, 2012. – 786 S.