К.п.н. Засименко В.В.

Національний транспортний університет, м. Київ (Україна)

Особливості й труднощі перекладу заголовків

англомовних періодичних видань

Періодичні видання відіграють значну роль у контексті сучасної інтеграції України в європейський простір, а також в умовах розвитку міжкультурних стосунків різних країн. Газетну публіцистику називають літописом сучасності, адже вона є віддзеркаленням подій і звертається до щоденних проблем суспільства – політичних, соціальних, побутових, філософських тощо.

Перше, з чим стикається читач під час знайомства з будь-яким твором, – заголовок. Заголовок покликаний виразити основну мету повідомлення, встановити контакт із читачем, привернути його увагу, викликати зацікавленість до теми матеріалу, що публікується. Водночас заголовок актуалізує найбільш важливу інформацію повідомлення та є дійовим засобом впливу на її сприйняття читачем. Семантична специфіка заголовку полягає у тому, що в ньому одночасно відбувається конкретизація та генералізація значення, оскільки він пов’язаний із ситуацією об’єктивної дійсності, повідомляючи про факти, які відбуваються у світі. Внаслідок такої цілеспрямованості як в англомовній, так і в українській пресі сформувався окремий стиль газетного заголовку із низкою притаманних йому структурно-семантичних рис.

Особливий стиль заголовків періодичних видань може спричинити певні складнощі при перекладі. Саме тому в даній статті увага головним чином приділяється особливостям англомовних газетних заголовків, а також досліджуються та порівнюються типи заголовків англійської та української преси, відмічаються певні розбіжності між ними і пропонуються способи їх адекватного перекладу.

Трансформації при перекладі класифіковані й описані у працях Л.С. Бархударова, В.Н. Коміссарова, А.М. Коваленко, Я.І. Рецкер та інших перекладознавців.

Отже, головна мета перекладу – досягнення адекватності. Адекватний (повноцінний) переклад А.В. Федоров визначає як «вичерпну передачу смислового змісту оригіналу й повноцінну функціонально-стилістичну відповідність йому». Вчений вважає, що «повноцінність перекладу полягає в передачі специфічного для оригіналу співвідношення змісту й форми шляхом відтворення особливостей останньої або створення функціональних відповідностей цим особливостям. Це передбачає використання таких мовних засобів, які, часто і не збігаючись за своїм формальним характером з елементами оригіналу, виконували б аналогічну смислову й художню функції в системі цілого» [6, c. 173]. Таким чином, функціональна точність, характерна для адекватного перекладу, не тільки допускає, але й нерідко вимагає відмови від формальних, словникових відповідностей.

Беручи до уваги розбіжності в граматичній структурі та лексичному наповненні української та англійської мов, слід відзначити, що при перекладі часто використовуються граматичні й лексичні трансформації.

Так, Л.Б. Бойко виділяє 4 основних способи передачі заголовків: аутентичне відтворення, повноеквівалентний переклад, частковоеквівалентний переклад та повна заміна [2, c. 10].

1. аутентичне відтворення (передача заголовку у тому ж вигляді, в якому він існував у мові оригіналу):

«Faux pas» [The Washington Post: March 21, 2013]

«Dolce vita» [Sunday Mirror: Apr. 03, 2010]

2. повноеквівалентний переклад:

«Seven wonders of the world that may soon disappear» [Daily Mirror: Aug. 10, 2013] – Сім чудес світу, які незабаром можуть зникнути.

«Web Censorship in China? Not a Problem, Says Bill Gates» [The Guardian: Jan. 26, 2010] – Веб цензура у Китаї? Не проблема, вважає Біл Гейтс.

3. частковоеквівалентний переклад:

«British mum Maxine Marin shocked after giving birth to Spain’s heaviest ever baby» [Daily Mirror: Aug. 09, 2013] – Британка Максім Марін в Іспанії народила дівчинку вагою понад 6 кг.

«Highest Skyscraper Built in Dubai» [The Guardian, March 15, 2010] –

У Дубаї закінчилося будівництво найвищого у світі хмарочоса.

4. повна заміна одного заголовку на інший під час перекладу з мови оригіналу на рідну мову:

«Can the Leopard Change His Spots? [The Daily Telegraph: Feb. 18, 2010] – Природу не змінити.

Being a Good Golfer! [ The Financial Times: Jan. 26, 2010] –

Що означає добре грати в гольф!

Повноеквівалентний та частковоеквівалентний переклади є найбільш розповсюдженими способами передачі газетних заголовків. Повноеквівалентному перекладу підлягають заголовки-антропоніми та більшість заголовків-повідомлень. У межах частковоеквівалентного перекладу використовують будь-які граматичні або лексичні заміни, перестановки, додавання, опущення, що пояснюються системними мовними невідповідностями, структурними вимогами та індивідуальним стилем автора. Аутентично відтворюються заголовки іншомовні по відношенню до корпусу тексту. Повна заміна – це менш розповсюджений спосіб перекладу та його використання значною мірою залежить від індивідуального стилю й уподобань перекладача. Тому під час перекладу газетних заголовків слід враховувати функціонально-стилістичні особливості публіцистичного стилю загалом та підстилю газетних заголовків зокрема.

Розглянемо особливості й труднощі перекладу газетних заголовків. Граматико-синтаксичні труднощі, з якими стикається перекладач під час перекладу англомовних газетних заголовків, пояснюються об’єктивно існуючими відмінностями у граматичному й синтаксичному складі англійської та української мов, а також граматико-синтаксичними особливостями англомовного газетного заголовку як особливого жанру газетного функціонального стилю.

При перекладі заголовків з англійської на українську мову дуже часто опускаються допоміжне або смислове дієслова. У таких випадках необхідно відновити повноцінну конструкцію речення, а після цього робити переклад. Слід пам’ятати, що українським заголовкам більш притаманна не дієслівна структура, а структура, стрижнем якої є іменник.

«Ukraine still on course for WTO» [Financial Times: July 09, 2008] – Ukraine is still on course for WTO (the World Trade Organization) – Україна все ще дотримується курсу до вступу у (ВТО) всесвітню торгівельну організацію (додавання).

Заголовки зі складними атрибутивними ланцюгами часто вимагають повної граматичної трансформації, оскільки українській мові не притаманні атрибутивні ланцюги з кількох іменників.

«Panama Canal expansion workers strike over pay» [Washington Post: July 23, 2011] – Страйк робітників зупинив розширення Панамського каналу (повна граматична трансформація).

Опущення підмета – це явище, яке потребує ретельного опрацювання й розуміння статті. Під час перекладу таких заголовків досить часто є необхідність змінювати граматичну конструкцію.

«Expect no change in North Korea» [The Times: October 05, 2010] – У Північній Кореї не очікують змін (заміна).

Такий заголовок з опущеним підметом перекладається на українську мову безособовим реченням.

Ще однією особливістю перекладу англомовних заголовків на українську мову є використання інфінітиву, за допомогою якого передається майбутній час.

«Obama to unveil college-cost plan» [Washington Post: Aug. 25, 2013] – Обама збирається зупинити зріст вартості за навчання (додавання).

Основні лексичні труднощі при перекладі заголовків англомовних періодичних видань пов’язані з тим, що в них трапляється велика кількість скорочень, власних назв, реалій тощо. В усіх цих випадках слід користуватися спеціальною довідковою літературою, певними словниками.

Використання у заголовках різних стилістичних прийомів, таких як метафора, метонімія, алюзія, а також різного роду літературних або історичних посилань не полегшує роботу перекладача. В умовах оказіонального використання стилістичних засобів роль перекладача як співавтора зростає через те, що він несе відповідальність за адекватність відтворення інформації.

Перекладаючи заголовок, що містить алюзію, ми зберігаємо більшу експресивність. Основна трудність при перекладі полягає в тому, щоб якомога точніше декодувати алюзію читачеві.

«Mars attacks! Morocco pelted with rocks from the Red Planet» [The Guardian: Jan. 18, 2012] – Марс атакує! У Мароко випав метеоритний дощ з Марса (алюзія). Це алюзія до фільму Тіма Бартона «Марс атакує!»

Переклад фразеологізмів у заголовках англомовних статей є також досить складним. Для адекватного перекладу таких заголовків необхідно ретельно опрацювати зміст статті, а також відмовитися від формальних словникових відповідностей на користь функціональної точності.

«Volcano emission just a drop in the ocean» [Sunday Mirror: Nov. 30, 2010] – Виверження вулкану: лише крапля в морі.

Даний фразеологізм не викликає труднощів при перекладі оскільки є досить розповсюдженим і має український відповідник, закріплений у словнику.

«China growth: still up in the air» [Financial Times: Feb. 22, 2010] – економічне зростання Китаю: все ще велике питання.

В українській мові фразеологізм «up in the air» можна замінити виразами: «вилами по воді писано», «поживемо-побачимо». Через розмовний характер цих виразів при перекладі заголовку їх не можна використовувати. Тому фразеологізм «up in the air» необхідно перекладати як «велике питання».

Отже, переклад конкретних заголовків дозволив показати різні міжмовні трансформації, до яких звертається перекладач під час інтерпретації заголовків рідною мовою: це – перестановка, лексична та граматична заміна, додавання й опущення. Оскільки переклад заголовку залежить певною мірою від індивідуального стилю і майстерності перекладача, то такий переклад може мати кілька варіантів, а його успіх буде залежати від того, наскільки адекватно й влучно перекладачеві вдалося передати смисловий, стилістичний та функціональний зміст заголовку.

Література:

1. Бархударов Л.С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода) / Л.С. Бархударов. – М.: Международные отношения, 1975. – 240 с.

2. Бойко Л.Б. Особенности функционирования заглавий в текстах с различными коммуникативными заданиями: автореф. дис. … канд. филол. наук / Л.Б. Бойко. – ОГУ им. И.И. Мечникова. – О., 1989. – 14 с.

3. Коваленко А.М. Заголовок англомовного журнального мікротексту-повідомлення: структура, семантика, прагматика: автореф. дис. ... канд. філол. наук / А.М. Коваленко. – Київ. нац. лінгв. ун-т. – К. 2002. – 19 с.

4. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты) / В.Н. Комиссаров. – М.: Высшая школа, 1990. – 253 с.

5. Рецкер Я.И. Учебное пособие по переводу с английского / Я.И. Рецкер. – М.: Высшая школа, 1987. – 84 с.

6. Федоров А.В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы) / А.В. Федоров. – 5-е изд. – СПб., М.: ООО «Издательский Дом «ФИЛОЛОГИЯ ТРИ», 2002. – 416 с.